fb_pixel
українська федерація йоги

Аштанга-йоґа та частини йоґи

«Йоґа — це не то, що ви робите в фітнес-студії» — так часто починають свої лекції викладачі університетів, дослідники йоґи та знавці першоджерел.

Звідки ж уявлення про йоґу як про фізичні вправи для тіла?

Одна з причин — популяризація аштанґа-йоґи. Тому ми змістовно розбираємо цей термін та споріднені з ним поняття.

Аштанґа-йоґа — йога вісьми частин — укладення терміну

अष्ट । aṣṭa । ашта — вісім.
अङ्ग । aṅga । анга — частина, відділ, секція, тіло, частина тіла.
योग । yoga । йоґа — метод, зʼєднання, союз.
अष्टाङ्गयोग । aṣṭāṅgayoga । аштанга-йоґа — йоґа восьми частин.

Частини йоги та йоги декількох частин

«Йоґа кількох частин» — це традиції, у яких численні практики та вправи поділені на частини. Отже, частина йоґи — сукупність чимось схожих практик. Найвідоміша йоґа, яка складається з багатьох частин, — це йоґа з восьми частин (аштанга). Патанджалі поділяє практики на: асани, пранаями, практики обітниць (ями, ніями), дві медитації (пратьягара, дгарана) і два стани свідомості (дг’яна, самадгі), які виникають унаслідок медитації.

Для нас такий поділ є незвичним, адже він нерівномірний: в асанах, пранаямах, ямах, ніямах міститься по кілька вправ, а в інших чотирьох частинах — дві вправи і два стани.

У книзі "Roots of Yoga" Джеймс Малінсон розглядає традиції з різним поділом практик на частини і виділяє йоґи: 4-х, 5-ти, 6-ти, 8-ми, 15-ти частин.

На цій сторінці ми розповімо про частини йоґи декількох традицій.

Різновиди йоґи кількох частин

4 части йоги

Шарнга-дхара-паддхаті Śārṅgadharapaddhati


Чатур-анґа-йоґа:

асани, пратьягара, дг'яна, самадгі.

5 частей йоги

Ваю-пурана Vāyupurāna


Панча-анґа-йоґа:

пранаями, пратьягара, дгарана, самадгі.

6 частей йоги

Маліні-віджайоттара-тантра Mālinīvijayottaratantra


Шад-анґа-йоґа:

пранаями, дгарана, тарка, дг'яна, самадгі, пратьягара.

6 частей йоги

Вівека-мартанда і Горакша-шатака | Vivekamārtanda, Goraksasataka


Шад-анґа-йоґа:

асани, пранаями, пратьягара, дгарана, дг'яна, самадгі.

Скільки анґ (частин) у йозі?

Варіанти йоґи з 6-ти частин відомі в йоґа-упанішадах і навіть з 15-анґової йоґи, згаданої Шанкарою. Ще один приклад незвичної 6-анґової йоґи наведений у Гух’ясамаджатантрі — бабусі всіх йоґа-тантр. 18-й розділ тексту постулює шатанґа-йоґу, яка за оригінальною послідовністю містить такі частини: пратьягара, пранаяма, дг’яна, дгарана, анусмріті (пам’ятання-усвідомлення) і самадгі. Визначення цих анґ загалом очевидні, за винятком дг’яни. Автори тексту стверджують, що дг’яна буває п’яти видів: вітарка, вічара, пріті, сукха й екаґрата. Знайомий із Йоґа-сутрою читач одразу помітить відсилку до сутри 1.17.

Vitarka-vicārānandāsmitā-rūpānugamāt samprajñātaḥ 17

Для нас особливо важливим є те, що наведені види дг’яни є етапами й методами активного пізнання: вітарка (розглядання з усіх сторін), вічара (дискусійний розгляд), пріті (прийняття) відповідає етапу природної течії думки, неможливості відвернути увагу від роздуму, сукха (ананда) це насолода процесом, екаґрата — повна і природна концентрація.

Помітно, що в період написання тантри термін «дг’яна» ще не деградував до рівня «споглядання» і, тим паче, «молитви», як у більш пізніх текстах.

Рідкісна частина йоґи: тарка

Під час читання Тантралоки знову зіткнувся з питанням про значення мислення, а точніше філософського роздуму в йозі. Слідом за Майтрі-упанішадою Тантралока виділяє тарку — «філософський роздум про сутність» як особливу анґу йоґи. До того ж Абгінаваґупта кілька разів повторює твердження, що тарка є найкраща (уттамам) з анґ йоґи.

Аналізуючи кожну з 8-ми частин аштанга-йоґи Патанджалі, автор Тантралоки робить висновок, що вони, з одного боку, носять лише допоміжний характер і мають привести до стану тарки, а з іншого — вони найбільш ефективні в супроводі тарки.

(с) Записки на полях прадавніх текстів.

Хибні уявлення про частини йоґи

Однією з найпоширеніших оман про йоґу є уявлення про йоґу «восьми ступенів». Омана криється в обох словах. Число 8 не є переконливо значущим — існують моделі з 6-ти й навіть з 15-ти частин. «Анґа» — не є щаблем, вона є частиною, тому ідея поступового проходження щаблів помилкова. Мене не полишала ідея знайти першоджерело цього хибного тлумачення, яке так сильно впливає на сучасну (в тому числі індійську) йоґу. Й ось знайшов.
Уперше ідея щаблів з’явилась у передмові до другого видання першого перекладу Йоґа-сутри англійською, який виконав Баллентайн у 1852 році. Доступне мені друге видання (1885 року) створене за підтримки Теософського товариства. У передмові міститься термін «stage» стосовно до анґ, які описав Патанджалі. На жаль, структура книги не дозволяє зрозуміти, чи це є авторська передмова самого Баллентайна, чи її редактора Тукорама Татья. Однак необхідно розуміти, що до Баллентайна жодні йоґа-тексти взагалі не перекладались. Він був піонером і мав право на помилку. Яку, втім, ми маємо виправити.

Детальніше про частини йоґи