Визначення йоґи

Бути йоґіном — означає пізнати себе, володіти собою та бути собою.

Мрігендра-тантра

Визначення йоґи

Лекція Андрія Сафронова у Харкові була присвячена аналізу та інтерпретації класичних визначень Йоґи, що наведені в Упанішадах, Махабгараті, Йоґа-сутрі та середньовічних текстах традиції Натхів. Призначається для тих, хто глибоко цікавиться Йоґою та іншими езотеричними Традиціями.

00:01:44 дерево йоґи

00:03:24 сучасна йоґа

00:04:29 постуральна йоґа

00:05:37 нью-ейдж йоґа

00:14:51 Упанішади і термін «йоґа»

00:16:56 Індійський епос Махабгарата та її розділи Мокшадхарма та Бгаґавадґіта

00:19:58 Йоґа-сутра та коментарі до неї

00:21:13 Традиція натхів із середньовічної центральної Індії та їх тексти

00:21:56 тексти інших даршан і що таке даршана

00:24:57 тексти буддизму, в яких зустрічаємо практики медитації та практики йоґи

00:25:22 визначення категорій «йоґа» та «йоґін», синоніми цього терміну

00:27:41 складнощі у розумінні текстів під час перекладів

00:38:24 етимологія слова «йоґа»

00:42:04 8 частин йоґи Патанджалі та аспекти значення кореня «yuj»

00:44:29 переплетення аспектів контролю та єднання у визначенні йоґи

00:44:58 найдавніше визначення: Йоґа як контроль

00:46:13 етимологія слова «індрія». Розум, що підсвічує об’єкти пізнання

00:52:57 «Лока» як спосіб бачення світу. Дгарана як спосіб утримання стану

00:55:28 Вайраг’я як уміння витягувати органи почуттів із стану западіння на предмети

00:57:56 Пратьягара. Направлення почуттів всередину себе

00:58:56 найдавніше визначення йоґи (продовження). Усвідомленість, вихід у метаконтекст ситуації

01:02:50 Йоґа як формування внутрішньої синергії (корінь yuj у сенсі «з’єднання»). Майтрі-упанішада

01:06:36 Йоґа як рівновага. Рядки з Бгаґавадґіти

01:11:00 сукха та дукха

01:14:26 чотири анахатні чесноти йоґи

01:19:21 рівновага сакрального та профанного

01:21:41 Йоґа як самодисципліна

01:23:46 Йоґа як контроль емоцій

01:31:05 соціальні аспекти йоґи. Успішність у справах, активна позиція, соціальна відповідальність, транссоціальність

01:43:31 Йоґа як рух до себе. Глибоке самопізнання

01:52:06 когнітивні аспекти йоґи. Сансара та авідья

01:55:24 знання та пізнання

01:59:30 чотири ознаки йоґіна. Знання та метаконтекст

02:01:34 енциклопедичність та транссистемність

02:06:57 позитивні аспекти йоґи

02:10:54 визначення Патанджалі

02:15:06 висновки

Визначення йоґи

Лекція Андрія Сафронова у Львові

00:04:17 перша згадка йоґи у Великих Упанішадах

00:06:55. Махабгарата. Розділи, присвячені суті йоґи

00:08:24 Бгаґавадґіта. Розділи, присвячені видам йоґи

00:09:51 Йоґа-сутра та коментарі до неї

00:11:23 поява концепції хатха-йоґа в середньовічних текстах Натхів

00:14:54 визначення категорії «Йоґа» у першоджерелах

00:16:02 синоніми слова «йоґа», «йоґін»

00:19:23 сформовані впродовж останнього століття стереотипи йоґи

00:24:26 етимологія слова «Йоґа»

00:27:35 8 частин Йоґи. Патанджалі

00:30:22 найдавніше визначення йоґи в Катха-Упанішада

00:40:34 визначення слів Пратьягара, Абг’яса та Вайраг’я

00:46:02 Йоґа як синергія (з’єднання)

00:49:15 Йоґа як рівновага

01:04:07 Йоґа як самодисципліна

01:06:25 Йоґа як контроль емоцій

01:22:06 Йоґа як рух до себе

01:26:54 визначення своєї Дгарми

01:33:16 Йоґа як «струс» та рух

01:37:49 визначення йоґи Патанджалі

01:40:31 висновки

Визначення йоґи в першоджерелах

तां योगमिति मन्यन्ते स्थिरामिन्द्रियधारणाम् ॥

tāṁ yogam-iti manyante sthirām-indriya-dhāraṇām

Йоґа — це стійкий контроль органів чуття.

Катха-упанішада

योगस्थः कुरु कर्माणि सङ्गं त्यक्त्वा धनंजय । सिद्ध्यसिद्ध्योः समो भुत्वा समत्वं योग उच्यते ॥

yogasthaḥ kuru karmāṇi saṅgaṁ tyaktvā dhanaṁjayasiddhya-siddhyoḥ samo bhutvā samatvaṁ yoga ucyate

Утвердившись в йозі, вчиняй дії, о Дгананджая, відкинувши прихильності, рівно сприймаючи успіх та невдачі.

Бгаґавадґіта

अप्रमत्तस्तदा भवति योगो हि प्रभवाप्ययौ ॥

apramatta-stadā bhavati yogo hi prabhavā-pyayau

Тоді [у стані йоґи, практик] стає несп'янілим. Йоґа — це народження та відхід.

Катха-упанішада

युक्ताहारविहारस्य युक्तचेष्टस्य कर्मसु । युक्तस्वप्नावबोधस्य योगो भवति दुःखहा॥

yuktā-hāra-vihārasya yukta-ceṣṭasya karmasu yukta-svapnā-vabodhasya yogo bhavati duḥkhahā

Для того, хто контролює їжу та відпочинок, активність у діяльності, сон та неспання, йоґа стає руйнівником страждань.

Бгаґавадґіта

एकत्वं प्राणमनसोरिन्द्रियाणां तथेव च ।सर्वभावपरित्यागो योग इत्यभिधीयते ॥

ekatvaṃ prāṇa-manasor-indriyāṇāṃ tatheva ca sarva-bhāva-parityāgo yoga it-yabhi-dhīyate

Єдність дихання, розуму та почуттів, а також полишення різних станів зветься «йоґою».

Майтрі упанішада

मैत्रीकरुणामुदितोपेक्षाणां सुखदुःखपुण्यापुण्यविषयाणां भावनातश्चित्तप्रसादनम् ॥

maitrī-karuṇā-mudito-pekṣāṇāṃ sukha-duḥkha- puṇya-apuṇya-viṣayāṇāṃ bhāvanātaś-citta-prasādanam

Доброзичливість, співчуття, радість, вивчення [спрямовані] на щастя, страждання, чисте, нечисте породжують цілісність свідомості.

Йоґа-сутри

योगः कर्मसु कौशलम् ॥

yogaḥ karmasu kauśalam

Йоґа – це успішність у справах.

Бгаґавадґіта

शाक्नोतीहैव यः सोढुं प्राक्शरीरविमोक्षणात् । कामक्रोधोद्भवं वेगं स युक्तः स सुखी नरः ॥

śāknotī-haiva yaḥ soḍhuṃ prāk-śarīra-vimokṣaṇāt kāma-krodhod-bhavaṃ vegaṃ sa yuktaḥ sa sukhī naraḥ

Той, хто здатний ще тут, до полишення тіла, стримувати спонукання, що виникають із бажання і гніву, той йукта, той є щасливою людиною.

Бгаґавадґіта

Утворення слова йоґа

Морфологія

Слово «йоґа» походить від санскритського кореня युज् (yuj). Згідно з довідником індійських коренів (Дгатупатхи) має три значення.

Перше — визначає корінь через себе і означає «зв'язувати», друге визначає yuj як «сам'яму» тобто «самоконтроль» (від кореня yam контролювати), і третє як samādhi, тобто з'єднання воєдино.

Різні школи Йоґи акцентують різні значення кореня. Так, В’яса — перший коментатор Йоґа-сутри Патанджалі наполягає, що правильним значенням є yuj — самадгі, тоді як Бгаґавадґіта явно була ближче до значення юдж як сам’яма. А от Пашупата-сутра вважала, що йоґа є «зв'язком».

Записки на полях прадавніх текстів

Сучасні визначення йоґи

Юлія Ярошенко

Інструктор йоґи, студія We Love Yoga

студія We Love Yoga

Іван Улітко

Інструктор йоґи, студія Yogis Without Borders

студія Yogis Without Borders

Визначення йоґи

Визначення йоґи

Визначення йоґи

Визначення йоґи в першоджерелах

तां योगमिति मन्यन्ते स्थिरामिन्द्रियधारणाम् ॥

Йоґа — це стійкий контроль органів чуття.

योगस्थः कुरु कर्माणि सङ्गं त्यक्त्वा धनंजय । सिद्ध्यसिद्ध्योः समो भुत्वा समत्वं योग उच्यते ॥

Утвердившись в йозі, вчиняй дії, о Дгананджая, відкинувши прихильності, рівно сприймаючи успіх та невдачі.

अप्रमत्तस्तदा भवति योगो हि प्रभवाप्ययौ ॥

Тоді [у стані йоґи, практик] стає несп'янілим. Йоґа — це народження та відхід.

युक्ताहारविहारस्य युक्तचेष्टस्य कर्मसु । युक्तस्वप्नावबोधस्य योगो भवति दुःखहा॥

Для того, хто контролює їжу та відпочинок, активність у діяльності, сон та неспання, йоґа стає руйнівником страждань.

एकत्वं प्राणमनसोरिन्द्रियाणां तथेव च ।सर्वभावपरित्यागो योग इत्यभिधीयते ॥

Єдність дихання, розуму та почуттів, а також полишення різних станів зветься «йоґою».

मैत्रीकरुणामुदितोपेक्षाणां सुखदुःखपुण्यापुण्यविषयाणां भावनातश्चित्तप्रसादनम् ॥

Доброзичливість, співчуття, радість, вивчення [спрямовані] на щастя, страждання, чисте, нечисте породжують цілісність свідомості.

योगः कर्मसु कौशलम् ॥

Йоґа – це успішність у справах.

शाक्नोतीहैव यः सोढुं प्राक्शरीरविमोक्षणात् । कामक्रोधोद्भवं वेगं स युक्तः स सुखी नरः ॥

Той, хто здатний ще тут, до полишення тіла, стримувати спонукання, що виникають із бажання і гніву, той йукта, той є щасливою людиною.

Утворення слова йоґа

Морфологія

Сучасні визначення йоґи

Юлія Ярошенко

Іван Улітко

Класи йоґи з УФЙ

Напрямки навчання

Контакти