Міфи про йоґу
Того, хто шукає інформацію про йогу, чекає маса міфів у сенсі некоректних уявлень, застарілих знань, чуток, невігластва, помилкових перекладів.
Внаслідок поширення міфів, виникають помилкові очікування щодо практики йоги: «що для заняття йогою слід стати вегетаріанцем», «що справжні йоги живуть самотньо та аскетично», «що йога має заспокоювати», «що практик йоги повинен дотримуватися целібату».
Ця сторінка буде присвячена таким міфам та їх поясненню.
Внаслідок поширення міфів, виникають помилкові очікування щодо практики йоги: «що для заняття йогою слід стати вегетаріанцем», «що справжні йоги живуть самотньо та аскетично», «що йога має заспокоювати», «що практик йоги повинен дотримуватися целібату».
Ця сторінка буде присвячена таким міфам та їх поясненню.
Міф про сходинки йоги
8 сходинок та аштанга-йога
Ідея восьми сходинок йоги настільки глибоко увійшла до свідомості сучасної людини, що деякі Школи вводять термін «вісім сходинок» («аштанга») у свої назви, щоб підкреслити спорідненість із давньою традицією.
Проте парадокс у тому, що «вісім сходинок» йоги – лише штамп сучасної масової свідомості. Розберемося у темі глибше.
Міф про те, що йога — це практика для тіла
Йога – для душі чи для тіла?
У глянцевих журналах йога показана як інструмент для поліпшення зовнішнього вигляду.
Заняття йогою дійсно зміцнюють здоров'я і покращують емоційний стан, але чи зводитися йога тільки до зняття стресу та схуднення?
Фінські вчені Ліїна Пуустінен і Матті Раутаньємі досліджували, що в сучасних медіа пишуть про йогу, зокрема, про сучасну постуральну йогу, де духовна складова вже частково урізана і увага приділяється більше фізичній стороні практики та зовнішньому вигляду.
Вони порушують цікаві проблеми – що втрачає практик при споживчому погляді на йогу. Як відрізнити йогу з духовним посилом та комерційний йога-проєкт?
Міф про целібат у йозі
Брахмачар'я та помірність у Йозі. Історія плутанини
Про те, як виникла ідея, що «брахмачар'я — це помірність» і про те, як насправді практики йоги ставилися до сексу, — стаття А. Сафронова.
"Ваджролі-йога" — сексуальні практики в йозі
Продовжуючи руйнацію міфу про те, що йоги дотримуються целібату — переклад твору «Ваджролі-йога», присвячений сексуальним практикам у йозі.
Із санскриту текст переклала Ольга Неліна.
Із санскриту текст переклала Ольга Неліна.
Оманливе сприйняття чакр
П'ять звичних помилок про чакри
Стаття, присвячена міфам про чакри. У ній про такі міфи:
1. Чакри пов'язані з кольорами веселки.
2. Чакри пов'язані з нотами.
3. У дитини відкриті чакри. З дорослішанням вони закриваються.
4. Можна відкрити чакри за допомогою музики.
5. Чакри пов'язані з торсіонними (спінорними, мікролептонними тощо) полями.
1. Чакри пов'язані з кольорами веселки.
2. Чакри пов'язані з нотами.
3. У дитини відкриті чакри. З дорослішанням вони закриваються.
4. Можна відкрити чакри за допомогою музики.
5. Чакри пов'язані з торсіонними (спінорними, мікролептонними тощо) полями.
Міф про все-прийняття йогів
Розмістивши невелику замітку у ФБ про своє ставлення до СРСР, отримав у коментарях пару повідомлень на кшталт «все є добро» і «треба з вдячністю приймати всі аспекти світу».
Вони нагадали мені висловитися з цього приводу, тому що я часто чую таке в псевдо-езотеричному середовищі.
Формула "все є добро" абсурдна. Як з логічного погляду, тому що зводиться до тавтології «все є все», так і етичної, оскільки дозволяє творити будь-яку дичину. А що…? Все одно все добро….
Формула "все є добро" абсурдна. Як з логічного погляду, тому що зводиться до тавтології «все є все», так і етичної, оскільки дозволяє творити будь-яку дичину. А що…? Все одно все добро….
Міф про те, що йога — це релігія
Іноді, не дуже розбираючись, йогу намагаються співвіднести з індуїзмом, а іноді, що дуже сумно, перетворити її на релігію. Однак класичний погляд на цю проблему інший.
Йога не є частиною релігії, вона метаконтекстна по відношенню до всіх релігійних систем. Понад те, вона приймає послідовників різних релігій, як і нерелігійних людей. З цього приводу в Даттатрея-йога-шастрі сказано:
Йога не є частиною релігії, вона метаконтекстна по відношенню до всіх релігійних систем. Понад те, вона приймає послідовників різних релігій, як і нерелігійних людей. З цього приводу в Даттатрея-йога-шастрі сказано:
brāhmaṇaḥ śramaṇo vā bauddho vāpyārhato'thavā।
kāpāliko vā cārvākaḥ śraddhayā sahitaḥ sudhīḥ।
yogābhyāso'to nityaṃ sarvasiddhimavāpnuyāt॥38॥
38. Мудрий чи він брамін чи пустельник, буддист чи архат,
аскет-шиваїт або атеїст, якщо він практикує йогу з вірою [у неї], безсумнівно набуде всіх видів досягнень (сіддх).
Таким чином постулюється повна релігійна толерантність та індиферентність. При цьому в цьому тексті жорстко критикується імітаційна, релігійність, формальна ритуалістика, які протиставляються реальній практиці.
39-41. Стійкий на практиці досягне успіху (сіддх). Як можна [чогось досягти] без практики. Будь-які досягнення не виникнуть [тільки] від читання шастр. Як може той, хто не практикує або дуже жорстокий, знайти сіддхи, навіть якщо він — постригся в ченці або мандрує з палицею, носить помаранчевий (тобто чернечий) одяг, або повторює ім'я Нараяни, або якщо він з довгим волоссям, що звалилося, або намазує попіл на своє тіло, або постійно вимовляє "намах Шивая", або якщо він — священник або шанувальник дванадцяти сакральних місць, або якщо він говорить дуже солодко.
Таким чином, Даттатрея-йога-шастра чітко поділяє релігійну активність та власне йогічну практику, наголошуючи на безрезультатності першої.
Подібні міркування є в інших текстах.
Подібні міркування є в інших текстах.
Міф про йогів-вегетаріанців
стаття та лекція Дмитра Данилова
Багато років тому, у свої студентські роки, я вирішив спробувати вегетаріанський підхід до харчування. Було цікаво зрозуміти, як поводитиметься моє тіло і з якими труднощами я зіткнуся.
Під час цього періоду я багато в чому переглянув свої харчові звички. Завдяки даній обітниці й емпіричним спостереженням за своїм станом мені вдалося виявити найбільш комфортне для себе харчування. Пізніше траплялися й інші подібні практики щодо харчування, як от: тривалі голодування (до 21 дня), багато різних монопродуктових чисток, сироїдіння тощо. На певному етапі стало зрозуміло, що для того, щоб рухатися далі в підборі індивідуального харчування, потрібно вдатися до лабораторних аналізів, у тому числі ДНК-тестів, – що я, власне, і зробив.