Уродженець міста Донецька, де пройшло моє дитинство та юність. Ще зі старших класів школи я зацікавився «людиною». ЇЇ емоціями, реакціями, залежностями, ступенями свободи. Також мене цікавили причини хвороб. Версія про те, що нежить від переохолодження ніколи не здавалася мені самодостатньою – переохолоджувався я часто, але хворів далеко не завжди. Чому бувають дуже витончені та рідкісні захворювання, спадкові захворювання. Були питання, але не було відповідей, вірніше сказати, ті відповіді, які були, не задовольняли. Вибір професії був очевидним – лікарська діяльність. Після школи я вступив до ДонДМУ, тоді ДонМІ, який успішно закінчив, після чого почав практикувати.
Науковий підхід добрий, але не достатній. Я почав шукати відповіді на питання, що цікавлять мене, в не науковому середовищі, такою є езотерика. Йога стала тією традицією, в середині якої я став знаходити відповіді на медичні питання з альтернативної точки зору. Завдяки йозі я багато чого прояснив для себе, як у галузі медицини, так і в галузі навколишньої дійсності в цілому.
З 2000 року учень Сафронова Андрія Григоровича. Інструкторською діяльністю почав займатися у 2006 році. Брав участь у семінарах у містах Харкові, Києві, на півострові Крим. Здійснив подорожі до Індії та Ізраїлю з метою відвідування сакральних місць та дотику до історії.
Захоплювався та захоплююсь екстремальними видами спорту. Ще навчаючись у ВНЗ я захопився парашутним спортом і це захоплення залишається зі мною і досі. Близько 10 років займався альпінізмом та скелелазінням. Зовсім недавно – гірські лижі поза трасами, але це взимку. А протягом усього року – фрідайвінг. Не можна повною мірою відчути значущість дихання, доки відчуєш його відсутність. Щоденний наземний спосіб переміщення – мотоцикл. Це захоплення, вони наповнюють моє життя новими переживаннями та відчуттями. А Йога – це спосіб мого життя, мій діалог зі світом та спосіб взаємодії з ним.