Коли під контролем думка й дихання… тоді й тіло
стає очищеним і здоровим.
Хатха-йоґа-прадіпіка 4.28
У хатха-йозі, яка спрямована на роботу з тілом, пранаями є великим і важливим пластом практик. Це унікальні техніки, призначені для усвідомленого керування диханням. За мінімальних зусиль з боку практика, цілющий вплив пранаям починає проявлятися фактично з перших хвилин практики, а за регулярного виконання спричиняє стійку перебудову організму.
У перекладі з санскриту “пранаяма” означає керування диханням, або, ні мало ні багато, — керування життям (корінь слова утворено іменником “прана”, що перекладається як “дихання”, “життя”; дієприкметник “ям” — “керувати, контролювати”). І це не випадково: впливаючи на дихальну систему, пранаями перебудовують усі системи організму, а також й емоційно-чуттєву, вольову, розумову сфери.
Пропоную в цій статті разом із читачем розглянути основні ефекти, які пранаями спричиняють в організмі практика.
Крок перший ─ анатомічний, або як влаштовано тіло
З погляду анатомії, дихальна система — це зовнішній апарат дихання, який складається з:
1. Верхніх дихальних шляхів (порожнина носа, носоглотка, гортань)
2. Трахеї та бронхів
3. Правої та лівої легені, розташованих у плевральній порожнині
4. Плеври
5. Грудної клітки з дихальними м’язами
6. Іннерваційного апарату
Крок другий ─ фізіологічний
З погляду сучасної фізіології, дихання це єдиний процес, що здійснюється цілісним організмом і складається з трьох взаємопов’язаних ланок:1. Зовнішнього дихання ─ тобто всіх процесів, які мають на меті газообмін між зовнішнім середовищем і кров’ю легеневих капілярів. Здійснюється повітропровідними шляхами, легенями, малим (легеневим) колом кровообігу.2. Перенесення газів; основну роль у цьому процесі відіграє серцево-судинна система.3. Внутрішнього (тканинного) дихання, у процесі якого тканини всього організму насичуються киснем і виділяють вуглекислоту. Основу тканинного дихання становлять окислювально-відновні процеси, які супроводжуються виділенням енергії, необхідної для життєдіяльності всього організму.Окремо можна виділити систему центральної регуляції дихання. Вона містить у собі структури кори головного мозку, певні зони та ядра проміжного, середнього, довгастого мозку, варолієвого моста, нейрони шийного та грудного відділів спинного мозку, центральні та периферичні хеморецептори, а також механорецептори органів дихання.