Базова група асан #

 

Бхуджангасана – поза змії #

(бгуджанґасана)

भुजङ्गासन [bhujaṅgāsana]
भुजङ्ग [bhujaṅga] – змія
आसन [āsana] – поза

Початкове положення. Лягти на підлогу обличчям донизу, голову обперти на чоло або підборіддя, ноги разом, носки натягнуті. Долоні поставити на підлогу трохи попереду голови пальцями вперед, відстань між долонями приблизно 20 см. Тіло, особливо лопатки, максимально розслабити. 

 

 

ПРИМІТКА. За наявності проблем із серцевою чакрою людина буде несвідомо зводити й навіть з’єднувати пальці, зменшуючи у такий спосіб енергетичний вплив асани, тому слід звертати увагу на цю деталь.

 

Техніка. Вдихаючи, необхідно повільно вигнути спину назад, поступово піднімаючи хребець за хребцем, починаючи від верхніх шийних хребців до попереку. Зафіксуватися в досягненому положенні, продовжуючи ритмічне дихання. Виходити з асани потрібно на видиху у зворотній послідовності, тобто при виході поступово, як змія, спочатку опускаємо поперекові хребці, потім грудні й шийні, опускаємо голову на підлогу.

 

Фази входу в бхуджангасану

 

Особливості виконання. Відчуття натягу передньосерединного меридіану має рухатися зверху вниз. Під час перебування в основній частині асани слід підтримувати відчуття натяжіння вздовж усього меридіану. «Відпускання» натягу хоча б на одній ділянці повністю нівелює ефект асани. Особливо часто натяг зникає в зоні шиї, коли при виконанні недостатньо сильно голова закинута вверх. У цьому випадку енергія не підніметься в голову і «застряне» в межах плечей, стимулюючи розвиток шийного остеохондрозу.

Енергетичний механізм впливу асани наступний: під час повільного та послідовного входу в асану зверху вниз розтягується, тобто відкривається передньосерединний меридіан¹ . Щоб відкрити передньосерединний меридіан, його треба розтягнути, тоді ним піде енергія, але його треба розтягувати повністю (по всій довжині), поступово й послідовно. Енергія накопичується в нижній частині корпусу й через певний час перебування в асані (на початку занять йоґою, коли канали ще брудні, навіть після асани) підіймається вгору спинним каналом, що супроводжується відчуттям руху тепла й навіть жару знизу догори – у голову. Така дія бхуджангасани згадана в «Гхерандасамхіті».

Вогонь травлення в тілі буде постійно збільшуватися, всі захворювання будуть усунені, і змієподібна богиня (Кундаліні) прокинеться завдяки виконанню Бхуджангасани» (2.43).

Після виконання асани можуть почервоніти обличчя й вуха. Саме підняття жару визначає, як довго потрібно перебувати у позі.

Кожна поза повинна виконуватися до передбаченого енергетичного ефекту. Подальше виконання асани не має сенсу² .

 

Помилки у виконанні Бхуджангасани

 

Напружені й підняті вгору сідниці (енергія застрягне в зоні тазу)

 

Відсутнє натяжіння меридіана в районі шийного й грудного відділів (енергія застрягне в плечовому поясі).

 

Під час виходу з асани ми закриваємо меридіани, одночасно «розгладжуючи» й повертаючи енергію, що не піднялася заднім меридіаном, назад переднім. Саме розуміння енергетичного механізму пояснює важливість правильної послідовності входу й виходу. Канал відкривається тільки в тому разі, коли він натягнутий по всій довжині. Перекриття його хоча б в одному місці повністю змінює енергетичну картину асани: енергія ніби застрягає в блокованій зоні, що може призвести до неприємних відчуттів і навіть спровокувати захворювання. Найпоширеніша помилка під час входу в асану — при вході не підіймати серцеву частину хребта, а після шийних — відразу продовжувати підйом внаслідок прогину в попереку. У результаті енергія не проходить переднім каналом й не підіймається заднім. Серцеві хребці так само не «пропрацьовуються», а шийні й поперекові — травмуються внаслідок занадто завзятого виконання.

Після виконання асани слід полежати в кінцевому положенні 1-3 хвилини, практикуючи ритмічне дихання. Ефект підняття жару може настати, як уже говорилося, і після завершення асани. Енергія рухається із певною швидкістю. Що «чистіші» канали, то швидший ії рух. Коли людина тільки починає займатися, у неї досить «брудні» канали й на проходження енергії потрібно не менше 3 хвилин, але з часом цей процес може займати лише кілька секунд.

Внутрішній критерій правильного виконання – це жар, який відчуває людина, коли йде енергія. Через кілька занять жар зменшується, це означає, що асану можна підсилити, наприклад, виконувати з розведеними ногами.

На початковому етапі, окрім жару, можуть виникнути інші відчуття: поколювання (на кшталт того, яке виникає у затерплій кінцівці), холодок, вібрація, відчуття мурашок на шкірі тощо. Цей перелік відчуттів з’являється на початковому етапі під час прочищення каналів (особливо поколювання, яке локалізується навколо проблемної зони).

Виконання бхуджангасани з помічником

Помічник фіксує спину, не дозволяючи натяжінню «проскочити» проблемні зони спини.

 

 

Важливий критерій — виконувати бхуджангасану, використовуючи лише поздовжні м’язи спини. Руки не залучені у виконанні асани. Щоб впевнитися, спробуйте їх підняти, не виходячи з пози. У виконанні пози беруть участь тільки зазначені м’язи спини, а не ніг, рук, щелепи, очей або чола, які іноді долучаються рефлекторно. Подібне залучення ми будемо називати «патогенними дугами». Здебільшого патогенні дуги — це неправильно сформовані стереотипи руху, що змушують людину витрачати зайву енергію. Розірвати патогенні дуги — навчитися керувати кожною групою м’язів, а отже, і кожною психічною функцією окремо — одне із завдань хатха-йоґи.

Зважаючи на важливість правильного виконання асани, а також на той факт, що підсвідомо людина має тенденцію «не помічати» свої проблемні зони, на початкових етапах буде доцільно освоювати бхуджангасану й інші асани початкового рівня з помічником, який проконтролює точність входу й виходу.

Кожна зона повинна бути рівномірно пройдена. Помічник фіксує спину пальцями й не дає людині прогнутися в попереку раніше, ніж вона пройде грудний відділ. Давити не можна, тільки фіксувати. Пальці повинні перебувати на поздовжніх м’язах спини, не на хребті. Коли людина лежить розслаблена, їх легко можна відчути. Поздовжні м’язи спини розслаблені, якщо в неї немає контрактур і напруг. Якщо людина підймається, використовуючи їх (бхуджангасана — це не відтискання, руки в ній взагалі не залучені), тоді поздовжні м’язи спини напружуються послідовно зверху вниз. Помічник може визначити, коли напруга поздовжніх м’язів дійшла до пальця, що фіксує, зупинити людину в цьому положенні й перемістити пальці на 2-3 хребця нижче. Людина прогинається далі й поступово «дістається» до 4-го хребця. Далі людина спокійно дихає, потрібно тільки контролювати, щоб вона не зменшувала натяжіння головою: енергія тоді не піде в голову й може підсилитися остеохондроз.

Примітки

1. Говорячи про меридіани, ми використовуємо китайські терміни, однак меридіани, якими прямує енергія, у йозі, строго кажучи, не тотожні використовуваним у Чжень-цзю терапії, оскільки розташовуються не на поверхні тіла, а в глибині, на рівні пластів м’язів. Проте, за відсутністю розробленої термінології, ми будемо використовувати ближчу з наявних.↑

2.Це правило дійсне для занять на початковому рівні.↑

 

Пашчимоттанасана #

поза розтягування спини

पश्चिमोत्तानासन [paścimottānāsana]
पश्चिम [paścima] – задня частина
उत्तान [uttāna] – витягання
आसन [āsana] – поза

 

Пашчимоттанасана врівноважує за ефектом бхуджангасану.

Початкове положення. Ляжте на спину, ноги разом, руки уздовж тулуба.

Техніка. Вдихаючи повітря, повільно заведіть прямі руки за голову, витягніть тіло від кінчиків пальців рук до кінчиків пальців ніг. Видихаючи сядьте, з руками, витягнутими прямо вздовж вух (руки й тулуб на одній прямій), і далі поступово нахиляйтеся до ніг, ніби хтось тягне за руки, згинаючи хребет від нижніх хребців до верхніх. Зафіксуйте положення продовжуйте ритмічно дихати.

Фази входу в пашчимоттанасану

 

Вихід на вдиху у зворотній послідовності: від голови, зигзагоподібно, спочатку витягнути підборіддя вперед, прогнутися шиєю, грудним відділом, підняти тіло, потім повільно лягти на спину. Така послідовність виходу принципова. Це пов’язано з тим, що, входячи в цю асану, ми відкриваємо задньосерединний меридіан знизу догори, від п’ят до верхівки, отже виходить, що закривати його треба зверху вниз, а для цього необхідно виходити з пашчимоттанасани саме в такий спосіб — «змійкою», подібно до входу в бхуджангасану. Вихід з асани, крім того, що закриває канал, стабілізує енергію. Наприклад, у пашчимоттанасані ви пригнали енергію в голову — якась кількість її спуститься вниз передньосерединним меридіаном, але частина залишилась. Для того щоб після асани не залишалося відчуття важкості в голові, ми опускаємо залишки енергії під час виходу «змійкою» задньосерединним меридіаном.

Особливості виконання. Відчуття натягу у задньосерединному меридіану має рухатися знизу нагору. Під час перебування в асані слід підтримувати це натяжіння вздовж усього меридіану: від верхівки до п’ят. Переривання цього натяжіння хоча б в одній зоні повністю перекриває канал і зводить ефект асани нанівець. Асана спричиняє рух енергії усередині етерика людини, і крім того, може викликати етерний рух у зовнішньому полі, тобто в частинах етерного тіла навколо людини, поза межами фізичного. Першим ключем до роботи із цією енергією є правильність руху рук. Енергія зовнішнього етерика йде за руками в асанах. Тому важливо, щоб руки завжди були прямі та витянуті.

 

Помилкове виконання пашчимоттанасани

Поперек та сідниці не тянуться, тобто не залучаються енергетичні канали на ногах. Надлишковий вигин у площині грудей може призвести до підвищення тиску.

 

Виконання пашчимоттанасани з помічником

Помічник тягне за руки, забезпечуючи рівномірне натяжіння спини.

 

Вакрасана — вигнута поза #

वक्रासन [vakrāsana]
वक्र [vakra] – вигнутий, скручений, звивистий
आसन [āsana] – поза

 

 

Вакрасана належить до локально-розтягуючих асан, що видавлюють енергію.

Початкове положення. Сидячи на підлозі.

Техніка. Поставити одну ногу стопою до протилежної сідниці (ніби сідаємо в напівлотос). Другу ногу згинаємо в коліні й переносимо стопу через стегно паралельно цьому стегну. Спина пряма й перпендикулярна підлозі. Плечі на одному рівні, обидві сідниці повністю лежать на підлозі. Повільно підтягуємо коліно до грудей до відчуття натяжіння в сідниці. Біль у сідниці пов’язаний з тим, що є нереалізована сексуальна енергія, ми її розподіляємо по тілу.

 

  Спрощений варіант виконання вакрасани

 

Особливості виконання. Не слід нахилятися до коліна чи скручуватися, щоб до нього доторкнутися. Постать повинна бути зовсiм рівною.

 

Помилкове виконання вакрасани

1 — викривлена нижня частина спини (не виникає натяжіння в сідниці);
2 — одна із сідниць не торкається підлоги (енергія застряє в нирці);
3 — підтягується не коліно до тулуба, а тулуб до коліна.

 

Ардхаматсієндрасана #

поза Матсієндри або поза скрученого хребта

अर्धमत्सयेन्द्रासन [ardhamatsyendrāsana]
अर्ध [ardha] – половина
मत्सयेन्द [matsyendra] – Матсієндра, один із засновників хатха-йоґи
आसन [āsana] – поза

 

 

Початкове положення — вакрасана.

Техніка. Скручуємо хребет у бік верхнього коліна, використовуючи коліно як опору. Хребет тримаємо зовсiм прямим, плечі на одному рівні. Сідниці від підлоги не відривати. Скручування має бути поступовим, від куприка до верхніх шийних хребців.

Особливості виконання. Слід досягти відчуття рівномірного натяжіння-скручування поздовжніх м’язів спини: від голови до куприка. У цій асані хребет повинен залишатися перпендикулярним до підлоги й рівним.

 

Спрощені варіанти виконання ардхаматсієндрасани

 

Ардхаматсієндрасана — найсильніша поза для лікування остеохондрозу та сколіозу, але за умови її правильного виконання, тобто з прямим хребтом. Невиконання цієї умови може, навпаки, призвести до посилення цих хвороб.

 

Помилкові варіанти виконання ардхаматсієндрасани

 

Одна із сідниць не торкається підлоги

 

Хребет не скручено у попереку
(в результаті енергія піднімається вгору не із сідниць, а з маніпури)

 

Закинута голова
(енергія блокується в шиї)

 

8-подібна спина
(натяжіння-скручування слабшає й енергія розсіюється по спині)

 

Сутула спина
таке виконання призводить до мікротравм міжхребцевих дисків та спричиняє остеохондроз)

 

Наведений комплекс асан є повністю збалансованим комплексом початкового рівня. Його ретельне й неквапливе виконання займає приблизно 15 хвилин. Взагалі, не треба поспішати під час виконанні вправ, слід навчитися отримувати задоволення від кожної асани. Комплекс очищає головні меридіани та допомагає руху енергії по колу, яке можна зіставити з мікрокосмічною орбітою в китайській традиції. У разі самостійної практики цей комплекс можна виконувати протягом місяця. Після цього виникне фізичне звикання до вправ і ефект від їхнього виконання почне зменшуватися. У цьому (і тільки в цьому!) випадку комплекс можна (і потрібно) розширювати й доповнювати складнішими асанами.

У людей, що починають практикувати йоґу, іноді виникає ажіотаж (особливо, якщо відчувається ефект від вправ): з’являється бажання займатися побільше, відразу робити багато різних асан тощо. Це хибний шлях. По-перше, жагучі бажання швидко перегорають, по-друге, кількість енергії, яку можна набрати за одне заняття, обмежена поточним об’ємом чакр. У літрову банку можна набрати тільки один літр води. В процесі занять цей об’єм буде збільшуватися й, відповідно, буде збільшуватися енергопотенціал людини, яка займається. У день на цьому етапі на йоґу можна витрачати 40-50 хвилин, включно з гігієною, розминанням й ритмічним диханням перед сном — цього буде достатньо. Поспіх — це стан, коли енергія біжить попереду нас, у майбутнє, тому ми за нею не встигаємо. Працювати над собою треба поступово, без насильства.

 

Друга група асан #

До освоєння асан цієї групи слід переходити після освоєння асан першої групи, а також після ослаблення фізіологічного ефекту від їхнього виконання, що описано вище (зникає фізіологічне відчуття жару). Під час виконання йоґівського комплексу асани цієї групи слід виконувати після асан попередньої групи, оскільки вони більш інтенсивно «розкручують» енергію, як за щільністю, так і за довжиною траєкторії (долучаються канали на руках та ногах).

 

Уштрасана — поза верблюда #

उष्ट्रासन [uṣṭrāsana]
उष्ट्र [uṣṭra] – верблюд
आसन [āsana] – поза

 

 

Ця асана за дією й виконанням подібна до бхуджангасани, але «сильніша» за неї, оскільки використовує силу тяжіння й залучає стегна.

Початкове положення. Стати на коліна «по-японськи», ступні поставити на носки, стегна розведені на 15 градусів (таке положення називається в йозі «ваджрасана»).

Техніка. Вдихаючи, прогинатися назад, починаючи з верхніх хребців, як у бхуджангасані, поступово натягаючи передньосерединний меридіан. На останньому етапі вивести вперед таз, взятися руками за п’яти й обпертися на них. Виходити у зворотному порядку, випростовуючись знизу нагору, хребець за хребцем та одночасно видихати.

 

Фази входу в уштрасану

 

Особливості виконання. У кінцевому положенні асани таз і коліна мають бути на одній вертикальній прямій. Не допускати «заломів» хребта. Натяжіння має бути рівномірним і йти від колін до підборіддя. У разі будь якого стискання на передній частині стегон (що відповідає заблокованості свадхіштхани) робити дану асану складніше, однак практика асани може усунути затиски, а також визволити нереалізовану сексуальну енергію, яка має тенденцію збиратися в передній частині стегон. Чоловікам виконання цієї асани може допомогти усунути проблему прискореної еякуляції.

 

Падахастасана — поза з долонями біля стоп #

पादहस्तासन [pādahastāsana]
पाद [pāda] – стопа
हस्त [hasta] – рука, долонь
आसन [āsana] – поза

 

 

Ця асана подібна до пашчимоттанасани, але виконується стоячи.

У падахастасані енергія рухається не тільки внаслідок нахилу, а й завдяки силі тяжіння, яка діє на кров, підсилюючи гуморальний ефект. Тож падахастасана — це ще й трохи перевернута поза.

Початкове положення. Стати прямо, ноги разом, ступні паралельні одна до одної.

Техніка. Вдихаючи підняти прямі руки вгору, з видихом нахилити тулуб донизу хребець за хребцем, починаючи нахил із нижніх хребців. Руки поставити на землю коло ніг або узятися руками за литки ніг та підтягнути тіло до ніг, витягуючии хребет. Ноги треба намагатися не згинати.

 

Фази входу в падахастасану
(вид зпереду)

 

Фази входу в падахастасану
(вид збоку)

 

Особливості виконання. Натяжіння задньосерединного меридіану має бути рівномірним та відчуватися уздовж усієї задньої поверхні тіла — від п’ят до голови. Слід контролювати рівномірність вигинання хребта.

 

Триконасана — поза трикутника #

त्रिकोणासन [trikoṇāsana]
त्रि [tri] – три
कोण [koṇa] – кут
आसन [āsana] – поза

Спрощений варіант #

 

 

Початкове положення. Встати прямо, ступні паралельні, ноги розведені на відстань приблизно півтори ширини плечей.

Техніка. Вдихніть повітря та одночасно підніміть прямі руки до рівня грудей через сторони. Коли почнете видихати, скручуйте одночасно хребет знизу до гори й нахиляйтеся вперед за допомогою тазостегнових суглобів. Спина має залишатися прямою, скручування йде хребець за хребцем. Не допускайте викривлення хребта та не рухайте тазом (не виносьте його вбік), в іншому випадку асана може завдати шкоди. Починати скручування слід вліво чоловікам, вправо жінкам. Обличчя й погляд повинні бути спрямовані догори, в бік піднятої руки. Дихайте ритмічно. Вихід починайте з голови, поступово розкручуючи й випрямляючи тіло та видихаючи повітря. Опустіть руки. Те ж саме — в інший бік.

 

Фази виконання триконасани

 

Особливості виконання. Під час скручування не відводьте таз вбік, та слідкуйте за тим, щоб хребет залишався прямим. Під час виконання цієї асани ноги й таз не рухаються, нахилятися та скручуватися потрібно одночасно, з рівною спиною. Надлишок енергії так само шкідливий, як і її нестача. Частина енергії під час виконання асан поглинається органами, а частина переходить у відчуття переміщення тепла або жару по тілу. Триконасана діє за принципом клізми: енергія видавлюється з тазової площини внаслідок скручування й піднімається задньодіагональним меридіаном, що поступово відкривається під час скручування. Розуміючи механізм енергетичної дії асани, можна здогадатися й щодо критеріїв правильності її виконання: скручування треба здійснювати знизу догори для того, щоб енергія, що видавлюється, мала змогу підніматися поступово.

Внутрішнім критерієм правильності виконання асани є відчуття, що жар рухається до голови по спіралі.

Помилкові варіанти виконання триконасани

 

Виконання вправи з кривою, а не скрученою спиною
Внаслідок чого канали не відкриваються. Найпоширеніша й найшкідливіша для здоров’я помилка у виконанні.

 

Винесення стегна
Енергія не видавлюється із сідниці догори, а навпаки спускається вниз у стегно.

 

Винесення стегна, додатково ще зайвий нахил голови.
Нахил призводить до блокування енергії в шиї.

 

Спина скручена не від куприка, а від четвертого хребця
Таке виконання призведе до непроходження енергії через поперековий відділ. Голова нахилена, що також є поширеною помилкою.

 

Кінцева група асан початкового рівня #

 

Дханурасана — поза лука #

(дганурасана )

धनुरासन [dhanurāsana]
धनुस् [dhanus] – лук
आसन [āsana] – поза

 

 

Початкове положення. ляжте на живіт, зігніть ноги в колінах та візьміться руками за щиколотки ніг.

 

 

Техніка.Вдихніть повітря та одночасно прогніться й підніміть верхню частину тулуба і ноги. Кут підйому верхньої частини тулуба та ніг має бути однаковим. Розслабте всі м’язи, що не залучені у виконання асани. Видихаючи повітря відпустіть щиколотки й поступово випряміть тіло.

 

Особливості виконання. Необхідно стежити за рівномірністю натягу передньосерединного меридіану. У випадку появи збоїв ритму дихання зменшіть кут підйому тіла. Через дихання можливе погойдування тіла, однак спеціально гойдатися не потрібно. Кут підйому тіла і стегон від підлоги має бути приблизно однаковий.

Внутрішній критерій — відчуття припливу енергії (жару) до точки контакту з підлогою.

 

 Помилковий варіант виконання дханурасани
Кут відриву стегон менший за кут відриву корпуса. Таке виконання не принесе шкоди, але ефект буде вкрай незначним.

 

Халасана — поза плуга #

हलासन [halāsana]
हल [hala] – плуг, зброя
आसन [āsana] – поза

 

 

Асана належить до перевернутих поз.

Початкове положення. Ляжте на спину та покладіть руки вздовж тулуба.

Техніка. Спираючись на руки підніміть прямі ноги догори та заведіть їх за голову так, щоб пальці ніг торкнулися підлоги. Долонями закрийте вуха. Будучи в позі, продовжуйте ритмічне дихання. Входити в асану потрібно в той час, коли вдихаєте повітря, а виходити з асани поступово, у зворотному порядку, одночасно з тим, як видихаєте.

 

Фази входу в халасану

 

Особливості виконання. Хребет потрібно згинати, розтягуючи дугою, а ноги тримати прямими.

ПРИМІТКА. Після перевернутих поз (халасану вже можна віднести до частково перевернутих поз) слід завжди робити матсьяасану протягом того часу, що дорівнює не менш, ніж половині часу перебування в перевернутій позі. Матсьяасана знижує внутрішньочерепний тиск, а внутрішньопорожнинний — підвищує.

Це зауваження не стосується досвідчених практиків, які будують свій комплекс відповідно до більш складних принципів.

 

Матсья-асана — поза риби #

मत्स्यासन [matsyāsana]
मत्स्य [matsya] – риба
आसन [āsana] – поза

 

 

Початкове положення. Сядьте в лотос, напівлотос або сукхасану (по-турецьки).

Техніка. Тягніться головою назад до тих пір, поки не покладете голову на підлогу. Голова відкидається назад так, щоби натягнувся передньосерединний меридіан. Особливо важливо, щоб тягнулася зона горла спереду. Плечі максимально відкинуті назад, лопатки щільно зімкнені. Дихання ритмічне. Вихід у зворотному порядку. Асана виконується протягом 1-2 хвилин, але не менш ніж половина часу, проведеного в перевернутій позі.

Особливості виконання. Особливо важливо під час виконання цієї асани розслабити задні м’язи шиї. Саме в цьому випадку асана сприяє відтоку венозної крові від голови, що саме й становить ефект асани.

 

Матсьяасана (спрощені варіанти)
1. У позу входити з положення лежачи. Виходити аналогічно.
2. Ноги не перехрещувати, а зігнути в колінах, поставивши стопи якнайближче до сідниць. Вигин — як описано вище.

 

Сарвангасана — поза всіх частин тіла #

सर्वाङ्गासन [sarvāṅgāsana]
सर्व [sarva] – все
अङ्ग [aṅga] – частина тіла
आसन [āsana] – поза

 

 

Асана належить до перевернутих поз.

Сарвангасана не дуже складна поза й доступна всім, у кого немає явних проблем із хребтом, особливо — із шийним відділом.

Техніка. Ця поза всім добре відома під назвою «поза берізки». Дихайте ритмічно. Вхід та вихід робіть поступово. За наявності проблем із хребтом або слабкої шиї можливо виконувати асану не вертикально, а тримати тулуб під кутом 45-60 градусів до землі, допомогаючи собі руками.

Механізми впливу. Таке положення тіла підсилює кровоток через хребетну артерію до зони потилиці, що стимулює функціонування всіх центрів вісцеральної регуляції стовбурових структур головного мозку, удосконалює роботу всіх органів і функціональних систем організму, звідси й назва — «поза всіх частин». Така поза служить ефективною профілактикою варикозу, добре впливає у разі порушень мозкового кровообігу. Але головне — «берізка» створює навантаження на міокард лівого шлуночка.