Перклад Мрігендра-тантри
Переклад на українську виконала Тетяна Приходько під редактурою Марти Коник.
6 червня 2022 г.
Передмова
Попри війну, ми продовжили заняття зі старшою групою санскриту та закінчили переклад третього розділу Мрігендра-тантри присвяченого йозі.
У цьому перекладі ми зробили лінгвістичний експеримент — зазвичай при перекладі першоджерел, ми намагалися максимально наблизити синтаксис перекладу до оригіналу. Наприклад, зберігали частини мови (дієприкметники перекладали як дієприкметники тощо). Такий переклад виявлявся зручним для людей, що вивчають санскрит, оскільки давав можливість легко знайти відповідне слово в оригіналі, але через це страждали милозвучність та легкість читання. Цього разу декілька зустрічей ми присвятили стилістиці та дозволили собі зробити більш «літературний» переклад, тобто висловити ідеї тексту інструментами тієї мови, якою перекладали, навіть зі суттєвим ухилом від початкового синтаксису.
Крім того, ми додали безліч посилань, які дозволяють читачеві помітити дискусії з іншими трактатами йоґи, що не є очевидними на перший погляд.
Взагалі, «Мрігендра» виявилася дуже цікавим текстом. Ця тантра — один з перших текстів Хатха-йоґи, тому вона ніби знаходиться на перетині ранньої хатха-йоґи, тантри й магії. У тексті наявні сліди впливу Тантра-локи та Віджняна-бхайрава-тантри, числені посилання на Йоґа-сутру, а також полеміку між «іконоборчим» та «іконофільським» напрямками в тантризмі.
Деякі практики, наведені тут, явно випереджають їх опис у Шіва-свародая-шастрі, як-от робота з диханням через окрему ніздрю. Крім того, у тексті описано як комбінувати першоелементи для різних цілей. Ці практики відомі в китайській медицині, але я не зустрічав їх раніше в індійських текстах (не знаю, чи це запозичення). Також викликає цікавість поєднання йоґи з магічними практиками.
Андрій Сафронов
Мрігендра-тантра
athānātmavatāṃ matvā svādhikāraṃ suduṣ-karam ।3.1.a
yater annātmavat-tāyai deśikādyā jigīṣavaḥ ॥ 3.1.b ॥
tad-ātmavattvaṃ yogitvaṃ jitākṣasyopapadyate ।3.2.a
prāṇāyāmādy anuṣṭhānāj jitākṣatvaṃ śanaiḥ śanaiḥ ॥ 3.2.b ॥
Практики різних видів1 йоги розуміють, що володіння собою недоступне тим, хто не пізнав себе. Маючи бажання перемоги [над собою], [вони] прагнуть пізнати себе.
Тому буття йогіном – це таке буття собою, яке спирається на пізнання себе та на володіння собою.2
[Цього] досягають ті, хто перемагає зір та інші органи чуття.
Підпорядкування органів чуття [досягається] поступово, завдяки пранаямі та іншим практикам.
1 Буквально у тексті: «практики, починаючи з дешиків».
2 Буквальний переклад цього речення “Бути йогіном – пізнати себе”. У нашому перекладі ми спираємося на коментар Нілакантхи, тому переклад дещо ширший, ніж оригінальний текст.
ātmavattvaṃ yogitvaṃ.
Yogitvaṃ — абстрактний іменник від слова yogin. Yogin – це йогін, той, хто володіє йоґою, yogitvaṃ, відповідно, – йоґічність. Складніше із перекладом слова ātmavattvaṃ згідно з коментарем Нілакантхи до цього тексту:
ātmā vidyate yeṣāṃ te ātmavantaḥ
«Хто має самість (атман), той — ātmavat»
ātmavat зазвичай перекладають як «той, що володіє собою». Під «володінням собою» найчастіше мається на увазі вміння контролювати емоції. Коментар у свою чергу уточнює, що суфікс vat у слові ātmavat слід розуміти в сенсі vidyate «є» — одне з дієслів буття. Тобто ātmavat — той, що є собою.
Також основні значення кореня vid: «знати», «бути», «перебувати», «набувати», «усвідомлювати».
У санскриті існує кілька коренів буття, але тільки корінь vid має саме такі значення. Ми вважаємо, що автор тексту не дарма вибрав саме цей корінь, тому наголошуємо на такому перекладі, що об’єднує всі значення кореня vid «йоґічність — це таке буття собою, яке спирається на пізнання себе та володіння собою».
prāṇāyāmaḥ pratyāhāro dhāraṇā dhyāna-vīkṣaṇe । 3.3.a
japaḥ samādhir ity aṅgāny aṅgī yogo ‘ṣṭamaḥ svayam ॥ 3.3.b ॥
Це такі [практики]: пранаяма, пратьяхара, дхарана, дх’яна, вікшана, джапа, самадхі3. Сама ж йоґа4 [як з’єднання] – восьма й головна частина.
4 Тут слово “йоґа” як частина серед інших восьми розуміється у значенні “з’єднання” (у тому числі як поєднання попередніх частин йоґи). Слово “йоґа” як філософська система походить від іншого значення кореня yuj – «контролювати».
prāṇaḥ prāg udito vāyur āyāmo ‘sya prakhedanam ।3.4.a
preraṇākṛṣṭi-saṃrodha-lakṣaṇaṃ kratu-doṣanut ॥ 3.4.b ॥
Прана – то енергія, що була описана раніше5. Її контроль (пранаяма) — це поділ [дихання] за ознаками на такі фази: затримка6, вдих, видих й усунення недоліків органів чуття7.
5 У першому розділі.
6 Можливим також є переклад «зупинка».
7 В «Іша-упанішаді» слово «крату» згадується в значенні «розум»: «О розуме, пам’ятай про зроблене!» (क्रतो स्मर कृतँ). Ми перекладаємо термін «крату» як «органи чуття», згідно з коментарем.
tataḥ sukha-lava-āsvāde teṣāṃ vṛttasya cetasaḥ । 3.5.a
pratyāhāro vidhātavyaḥ sarvato vinivartanam ॥ 3.5.b ॥
Далі, [після пранаями], слід практикувати пратьяхару. [Пратьяхара] є поверненням спрямованості свідомості8 звідусіль, де [органи чуття] куштують щонайменші задоволення.
8 четас.
tenendriyārtha-saṃsarga-vinivṛtteś cito matiḥ ।3.6.a
dhāraṇā-yogyatām eti pade svecchā prakalpite ॥ 3.6.b ॥
Завдяки цьому [пратьяхарі], внаслідок повернення спрямованості свідомості9 від об’єктів органів чуття10, свідомість стає здатною до концентрації (дхарани) на предметі, що обраний по своїй волі.
9 чіт.
10 індрія-артха.
cintā tad-viṣayā dhyānaṃ tac-cādiṣṭaṃ muhur-muhuḥ । 3.7.a
tad ekatānatām eti sa samādhir vidhīyate ॥ 3.7.b ॥
Дх’яна — роздуми про предмети концентрації (дхарани). Ця (дх’яна), що спрямована на них знову й знову, стає безперервною11 — так визначається самадхі.
11 Термін ekatānatā явно відсилає до Йоґа-сутри.
japas tad-bhāṣaṇaṃ dhyeya-saṃmukhī-karaṇaṃ mune ।3.8.a
ūho ‘bhivīkṣaṇaṃ vastu-vikalpānantaroditaḥ ॥ 3.8.b ॥
yadā vetti padaṃ heyam upādeyaṃ ca tat-sthiteḥ । 3.9.a
tat poṣakaṃ vipakṣaṃ ca yac ca tat poṣakaṃ param ॥ 3.9.b ॥
О мудрий, джапа — це промовляння, що має на меті обмірковування.
Абхівікшана12 — це безперервний роздум, породжений сумнівами в уявленнях про предмети.
Завдяки цій [практиці] [йогін] знає, які об’єкти слід відкинути, а які — прийняти, які [об’єкти] перешкоджають [роздуму], а які — сприяють, [а також знає], які [об’єкти] сприяють [роздуму] максимально»13.
12 Абхівікшана — “філософська рефлексія”.
13 Pada — багатозначне слово, що може позначати як об’єкт дискусії, так і стан, місце й слово. Вважаємо, що це слово було обрано навмисно й всі ці значення мають бути враховані при перекладі: Завдяки [абхівікшані, йогін] знає які слова, стани, місця, об’єкти слід відкинути, а які прийняти…
eṣu vyasta-samasteṣu kṛta-yatnasya yoginaḥ ।3.10.a
vibhānti śaktayo viśvaṃ vyāpya bhānor iva tviṣaḥ ॥ 3.10.b ॥
Подібно до сонця осяюють світ сили (шакті) йогіна, який старанно практикує ці [частини йоґи], як кожну окремо, так і всі разом.
na tamīṣṭe naraḥ kaścit rakṣodānava-mānavāḥ ।3.11.a
rorucānam atītyaitān dṛk-kriyā-prāṇa-rociṣā ॥ 3.11.b ॥
Ніхто, ні людина, ні данава, ні ракшас не можуть керувати цим [йогіном], що сяє яскраво, оскільки потужністю енергії, дії та пізнання [він] перевершив їх.14
nivṛtter manaso hetuḥ saṃsargāt prāṇa-khedanam । 3.12.a
nivṛttir dhāraṇādīnāṃ mūlaṃ sarvasya tat-tataḥ ॥ 3.12.b ॥
Контроль дихання є причиною повернення свідомості зі з’єднання [з об’єктами органів чуття]15.
Повернення [свідомості] є основою [для інших частин йоґи], починаючи з концентрації, тому [контроль дихання] є основою всього [вчення йоґи].
vistareṇa sura-śreṣṭha vipra-kṛṣṭaṃ ca yat-sthitam ।3.13.a
yad-anyat sādhanaṃ kiṃcid yoga-siddheś ca kathyatām ॥ 3.13.b ॥
[Прохання:]
…О, Найвеличніший серед богів, розкажи, якщо на те є твоя ласка, докладніше про який-небудь інший, більш детальний метод досягнення успіхів (сіддхі) у йозі.
na śakyaṃ vistarād vaktuṃ tat-prasaṅga-bhayād vidheḥ ।3.14.a
praśnasyāvaśyavācyatvāt tathāpy uddeśa ucyate ॥ 3.14.b ॥
[Відповідь:]
Згідно з приписами, не слід про це докладно поширюватись через побоювання надмірної прихильності до деталізації. Але на запитання треба відповідати, тому я дам коротку настанову.
mūtrādy utsṛjya vidhivad ekārdha-daśa–saptabhiḥ ।3.15.a
mṛdbhir liṅga-gudā-savya-hasta-yugmāni śaucayet ॥3.15.b ॥
dvir vratī trir apaḥ pītvā dvir vimṛjyānanaṃ spṛśet । 3.16.a
svabāhu-nābhi-hṛt kāni dvis trir vā śaucitādharaḥ ॥ 3.16.b ॥
hita-jīrṇāśana-svasthas tri-kuḍyāveṣṭite gṛhe । 3.17.a
bādhā-śūnye vanādau vā svāsana-stha udaṅ-mukhaḥ ॥ 3.17.b ॥
namas kṛtya maheśānam umā-skanda-gaṇādhipān । 3.18
ṛju-grīvā-śiro-vakṣā nāsāgrā-hita-dṛg-dvayaḥ ॥ 3.18 ॥
pārṣṇibhyāṃ vṛṣaṇau rakṣan dantair dantān asaṃspṛśan ।
viṣṭabdha-deho dantāgre jihvām ādāya susthitaḥ ॥ 3.19 ॥
recayec chakti-paryantaṃ puṭenaikena mārutam । 3.20.a
sa recakas, tad-abhyāsād vedha-vikṣipta-karmasu ॥ 3.20.b ॥
kramaśaḥ śaktatām eti vikṛṣṭa-viṣayeṣv api ।3.21.a
Той, хто дотримується обітниці, [хай повторює це] двічі. Тричі випивши води, нехай двічі витре губи й з чистими губами двічі або тричі торкнеться своїх рук, пупка, серця та голови.
17 Це співвідноситься з магічними ритуалами Атхарваведи.
bāhyena vāyunā mūrteḥ śakti-sīma-prapūraṇam ॥ 3.21.b॥
pūrakaḥ sa tad-abhyāsāt sugurv api vikarṣayet ।3.22.a
Наповнення тіла повітрям ззовні — це вдих (пурака). За допомогою цієї вправи можна притягнути [до себе]18 навіть щось дуже вагоме.
18 Що також співвідноситься з ритуальною дією щодо залучення до себе будь-яких об’єктів, як фізично важкого предмета, так і важливого (використовується слово guru, яке має обидва ці значення).
tyāga-saṃgrahaṇe hitvā nirodhaḥ kumbhakaḥ smṛtaḥ ॥ 3.22.b ॥
rodha-śaktis19 tad-abhyāsād vyaktim ety anivāritā ।3.23.a
Коли припиняє вдихи та видихи, [у практика виникає] утримання [дихання], відоме [як] кумбхака.
Внаслідок цієї вправи, без перешкод з’являється здатність до утримання (а також до зупинки й знешкодження) [бажаних об’єктів].
19 Термін зустрічається в Йоґа-бхаш`ї: коментар до 3-17, а також у Тантралоці, 1-13.
tyāga-saṃgrahaṇe hitvā nirodhaḥ kumbhakaḥ smṛtaḥ ॥ 3.23.b ॥
rodha-śaktis tad-abhyāsād vyaktim ety anivāritā ।3.24.a
Тоді йогін [стає] знавцем цього руху [прани] каналами місяця, сонця та Владики (сушумни). Пізнавши застосування властивостей такого [руху прани по трьох каналах], [він] зможе досягати бажаного.
pūrakaṃ kumbhakaṃ vāpi bhajec candra-pathi sthite ॥ 3.24.b ॥
puṣṭi-mṛtyu-jayādy-arthaṃ svātmano’nyasya recakam । 3.25.a
Нехай [йогін] практикує пураку або кумбхаку для [зміцнення] свого здоров’я та перемоги над смертю, а для [досягнення цих же цілей щодо] іншого – [слід практикувати] речаку з [праною] у місячному (лівому) каналі.
anagni-jvalane vṛkṣa-śoṣaṇe bīja-nāśane ॥ 3.25.b ॥
stobhonmāda-viṣoddīpti-pramukheṣu tu recakam ।3.26.a
Речаку ж [із праною, що знаходиться в сонячному (правому) каналі, слід практикувати] у разі жару без вогню20, коли [потрібне] висушення дерев, знищення посівів, й для [наступних цілей] спалювання перешкод, сп’янінь та отрут.
dhyānārcana-japādyeṣu deha-tyāge ca śāṅkare ॥ 3.26.b ॥
kumbhako recakaś ceṣṭo dīkṣā-saṃsthāpaneṣu ca । 3.27.a
Упродовж дх’яни, шануваня богів, джапи та інших [схожих практик], а також упродовж залишення тіла та здійснення ініціацій, бажано [виконувати] кумбхаку та речаку [з праною] в каналі Владики (у сушумні).
yavīyān madhyamo jyeṣṭhaḥ sa tālair dvādaśādibhiḥ ॥ 3.27.b ॥
tālo dvādaśabhir jānu-pariṇāha-paribhramaiḥ । 3.28.a
Ця [пранаяма] буває короткою, середньою та тривалою, [коротка має тривалість] 12 тал21. Тала — це [час] дванадцяти обертів [долонею] навколо коліна.22.
21 З коментаря стає зрозумілим, що середня та тривала пранаями тривають 24 та 48 тал відповідно.
22 Тобто час, за який долоня проходить 12 обертів навколо коліна.
so ‘pi dhyāna-japopetaḥ sagarbho’nyastad ujjhitaḥ ॥ 3.28.b ॥
yathā sagarbhaḥ sthairyāya manaso na tathetaraḥ । 3.29.a
Та [пранаяма], [яку] супроводжує дх’яна й джапа, [називається] «із-сім’ям», інакше вона — «без-сім’я». [Пранаяма] із-сім’ям – [підходить] для стійкості свідомості, [та, що] без-сім’я — для іншого.
prātar niśākṛtaṃ pāpaṃ, dinānte ca divākṛtam ॥ 3.29.b ॥
hanty agarbho ‘pi devānāṃ pracalatvaṃ pradhāvatām ।3.30.a
[Пранаяма із сім’ям], що зроблена на світанку, [знищує] провини, вчинені вночі, а [зроблена] на заході сонця — вчинені вдень.
[Пранаяма] ж без-сім’я знищує блукання органів чуття, що розбігаються.
snāto bhavati tīrtheṣu sarva-kratuṣu dīkṣitaḥ ॥ 3.30.b ॥
potaḥ pitṝṇāṃ yaḥ śaśvat sagarbham imam ācaret ।3.31.a
Той, хто постійно практикує цю [пранаяму] зі сім’ям, є для своїх батьків човном (для порятунку з океану сансари), [він є подібним тому, хто] здійснив омивання у священних місцях (тіртхах) й подібним посвяченому в усі ритуали.
dhyāyed adhvānta-gaṃ devaṃ japet tad-vācakaṃ sadā ॥ 3.31.b ॥
kṣit-ādīny atha tattvāni tad-rūpādhikṛtāni vā ।3.32.a
Слід медитувати на божество, що є остаточною метою, завжди вимовляти його мантру. [Потім] [слід медитувати] на першоелементи (таттви), що їх одухотворяє це [божество]. Починати слід із землі.
yasmān nācetanaṃ tattvaṃ siddham apy upakārakam ॥3.32.a ॥
śaivaṃ vapur iti dhyāyed ato yad-yat samīhitam ।3.33.a
Оскільки [медитація на] неживому елементі не сприяє досягненням, нехай [практик] медитує на будь-якому обраному [об’єкті] з думкою: «Це тіло Шіви».
siddhaye dhāraṇādīnāṃ vṛttīnām anilasya ca ॥ 3.33.b ॥
sagarbhaṃ kumbhakaṃ vidvān ātiṣṭhed avikhinna-dhīḥ ।
Мудрець з цілісною свідомістю нехай практикує кумбхаку (затримку) повітря зі сім’ям заради успіху в таких видах активності як дхарана та інших [частинах йоґи].
ayam arka-guṇaṃ kālaṃ kṛta-citta-vyavasthitiḥ ॥ 3.34 ॥
prāpnoti dhāraṇā-śabdaṃ dhāraṇā-siddhi-dānataḥ ।
Ця [кумбхака з сім’ям] зветься дхараною, оскільки, виконана 12 разів, вона формує стійкість свідомості й дарує здатність до концентрації (дхарани).
sthity-artho dhāraṇā-śabdaḥ sthānārtho ‘py upacārataḥ ॥ 3.35 ॥
sthānaṃ prāthamikasyemāny avanyādīni netarat ।
Слово дхарана [має] значення [стану] стійкості та [процесу] встановлення (концентрації на об’єкті). [Стан] стійкості у початківців [з’являється] в результаті практики [медитації] на цих [елементах], що її розпочали [саме] з землі, а не інакше.
tāni hema-hima-jyotiḥ-kṛṣṇa-svacchāni rūpataḥ ॥ 3.36 ॥
vedy-ardha-maṇḍala-tryastra-vṛtta-padmākṛtīni tu ।
sthairyāpy āyana-viploṣa-preraṇā-śūnyatāptaye ॥ 3.37 ॥
bhavanti vajraka-jvālā-bindu-śūnyānvitāni tu ।
Ці [елементи] наступних кольорів: жовтого (золотого), білого, вогняного, чорного та прозорого. Їм відповідають символи: квадрат, півколо, трикутник, коло та лотос (багатокутник). [Вони використовуються] для набуття [у медитації переживань] стійкості, наповненості, горіння, натхнення23 та порожнечі й супроводжуються [відчуттями] твердості, спалаху, насіння (бінду) та порожнечі [відповідно].
23 У сенсі мотивованості.
bādhakāny anuvartīni madhya-sthāny avagatya ca ॥ 3.38 ॥
yogī vyasta-samastāni bibhṛyād iṣṭa-siddhaye ।
Йогін, який зрозумів, [які] з’єднання та поділи [елементів] завдають шкоди, а [які] допомагають, або нейтральні, нехай утримує [комбінації елементів] для досягнення бажаної здатності.
kva deśe dhāraṇā, rūpaṃ cintanīyaṃ vipaścitā ॥ 3.39 ॥
kiṃ ca vyasta-samastānāṃ phalaṃ brūhi sureśvara ।
[Прохання:]
О, Сурешваро (Владико), розкажи про те, на якій зоні [тіла] мудрому слід медитувати, на [який] колір24, та який результат [практик] з’єднання та поділу [елементів].
24 Або на яку форму.
hṛdi cetasi vikṣipte dhārayet kṣitim arthavit ॥ 3.40 ॥
jalaṃ pipāsitaḥ kaṇṭhe mande ‘gnau jaṭhare ‘nalam ।
prāṇādi-vṛtti-siddhy-arthaṃ hṛt-kaṇṭhādiṣu mārutam ॥ 3.41 ॥
viṣādy-abhibhave vyoma teṣu yatropayogavat ।
[Відповідь:]
Нехай мудрий утримує [елемент] землі у серці, коли свідомість розсіяна; [елемент] води — у горлі при спразі; [елемент] вогню — у животі, коли вогонь [травлення] слабкий; [елемент] повітря — у серці, горлі та інших місцях (чакрах), щоб знайти здатність активізувати прани; для усунення отрут і подібного [нехай утримує] ефір у тих місцях (чакрах), де потрібно.
Ефір [розсіяний] у всіх першоелементах.
khaṃ samasteṣu bhūteṣu vāri=vāyū śikhi-kṣitī ॥ 3.42 ॥
vāry-agnī bhūmi-pavanau vārikṣme analānilau ।
madhya-sthā-rāti-mitrāṇi catuṣke yugma-yugmaśaḥ ॥ 3.43 ॥
parijñāyeti matimān yojayed iṣṭa-siddhaye ।
Для отримання бажаних результатів нехай мудрець застосовує їх попарно — по дві пари в четвірці, коли пізнає, що відносно один до одного нейтральними є вода до повітря, а вогонь до землі; що ворожими є — вода до вогню та земля до повітря; дружніми є — вода до землі та вогонь до повітря.
kāni prāṇādi-vṛttīnāṃ sthānāny asmin śarīrake ॥ 3.44 ॥
jitāsu tāsu kiṃ ca syād iti, brūhi surottama ।
О Найвеличніший серед богів, розкажи, в яких місцях у [тонкому] тілі знаходяться такі енергії як прана та інші, та що буде, коли вони [будуть] підпорядковані?
tasya hṛn-nābhy-uraḥ-kaṇṭha-pṛṣṭha-deśeṣu dhāraṇāt ॥ 3.45 ॥
jayaḥ praṇayanādīnāṃ vṛttīnāṃ yogino bhavet ।
Завдяки дхарані на таких місцях як серце, пупок, груди, горло і спина, йогін здобуде перемогу щодо енергій, починаючи з пранаяни (прани).
jita-praṇayano dhatte svecchayā deha-mātmanaḥ ॥ 3.46 ॥
jitāpanayano ‘śnāti śakṛdādi jahāti na ।
vijitonnayano ‘bhyeti vāg-vaśit-vādikān guṇān ॥ 3.47 ॥
samāna-vṛtī-vijayād-bhavet tyakta-jaro vaśī ।
vapur-vihāra-vaśitā bhaved vinamane jite ॥ 3.48 ॥
paṅkāmbu-kaṇṭakāsaṅgo vīryam akṣayam adbhutam ।
Той, хто підкорив пранаяну25, підтримує своє тіло за власним бажанням. Той, хто оволодів мистецтвом апанаяни26, харчується, але не виділяє екскременти та подібне. Той, хто освоїв уннаяну27, досягає майстерності в мові та інших чеснотах. Той, хто освоїв саману, стає владикою свого тіла, старість залишає його. Коли переможена вінамана28, [йогін] може залишати тіло за власним бажанням. До [йогіна] не чипляється бруд, вода та гострі предмети, [а його] сила [стає] великою й невичерпною.
25 прану.
26 виділення, тобто апани.
27 підняття вгору, тобто удану.
28 стискання, в’яну.
dhāraṇā dvādaśa dhyānaṃ divyāloka-pravṛttidam ॥ 3.49 ॥
samādhir aṇimādīnāṃ dvā-daśaitāni kāraṇam ।
Дх’яна, що дає божественне сяйво, — це дгарана, [виконана] 12 разів. Самадхі — це виконання цієї (дх’яни) 12 разів. [Воно є] причиною [появи таких здібностей як] аніма та інших.
prāṇāyāmaṃ vināpy evaṃ vaśyātmā cetasi sthitaḥ ॥ 3.50 ॥
samabhyasyann avāpnoti guṇān uktān anantaram ।
Навіть без пранаями, стійкою є свідомість того, хто контролює себе. То й ж бо, хто практикує [пранаяму], негайно знаходить згадані чесноти.
yad yad vastu yathoddiṣṭa-krama-yogāt prapadyate ॥ 3.51 ॥
tatra tatrāsya cid-vyaktis tad-vyāpti-viṣayā bhavet ।
iti bāhye sthite sarvam ākalayya svacakṣuṣā ॥ 3.52 ॥
sarvān padarthān saṃtyajya śiva-tattvaṃ samabhyaset ।
Завдяки поступовій практиці, [виконаній], як зазначено, на будь-якому обраному об’єкті, свідомість [йогіна] проникає в цей об’єкт.
Тому, коли [практик] досліджує органами чуття усе те, що перебуває зовні, та відкидає всі зовнішні властивості29, хай виконує медитації на Шіва-таттві30.
29 Падартхі в сенсі вайшешики, тобто ознаки предмета, що спостерігаються.
30 На прояві Шіви в цьому об’єкті.
śiva-garbhān samātiṣṭhan prāṇāyāmādikān api ॥ 3.53 ॥
jahāti jantur yaḥ prāṇān sa śivatvaṃ prapadyate ।
Людина, яка, виконує пранаями та інші вправи з мантрою Шіви під час вмирання31, знаходить стан Шіви.
31 Дослівно «той, кого покинули прани».
rūpaṃ paraṃ maheśasya dhyātuṃ śakyaṃ na jātucit; ॥ 3.54 ॥
vaicitryāt kalpitaṃ bhrāntyai, tatrāsthā cetasaḥ katham ।
[У наявності заперечення:]
Ні для кого з народжених неможливо здійснювати дх’яну на найвищій формі Шіви32. Створений уявою [образ Шіви], внаслідок своєї барвистості33 призводить до омани. Навіщо концентрувати на ньому свідомість?
32 Уявити найвищу форму Шіви.
33 Vaicitryāt — розфарбованість, за своєю природою протилежна єдності. Наявна дискусія з рядками 5-6 Віджняна-бхайрава-тантри. А саме, позначено проблему іконоборства.
pārthivāpye vicitrāṅke na dhyeye dhāraṇe tadā ॥ 3.55 ॥
tathāpy abhyāsataḥ siddhāḥ śrūyante yoginas tayoḥ ।
[Відповідь на заперечення:]
Тоді34 щодо землі та води не можна було б виконувати дхарану на різнокольорових символах, проте відомі досягнення йогінів, [набуті] внаслідок вправи [у концентрації на них].
34 Якби було правильно, що не слід медитувати на розмальованому об’єкті.
bhoga-vipluta-cittasya kathaṃ syāc citta-saṃsthitiḥ ॥ 3.56 ॥
nādhikṛtyāviraktāṇūn prāhedaṃ sādhanaṃ haraḥ ।
[Заперечення:]
Яким чином може виникнути стійкість свідомості у тих, чия свідомість заплутана в задоволеннях?
[Відповідь:]
Хара (Шіва) дав цю практику щодо душ, забарвлених [пристрастями].
śakyate viṣayī-kartuṃ jagad apy akhilaṃ śanaiḥ ॥ 3.57 ॥
kimu citraṃ vapur dāntair vairāgyābhyāsa-śālibhiḥ ।
[Заперечення:]
Поступово [йогін] може поширити свою волю на весь світ.
Навіщо ж той, хто володіє вправами і вайраг’єю, потребує барвистого образу [Шіви]35?
keyaṃ vā rūpakeyattā sarvādhiṣṭhāna-yoginaḥ ॥ 3.58 ॥
sarvadā sarva-bhūtānāṃ sarvākāropakāriṇaḥ ।
sthāna-rūpa-pramāṇāni parikalpya svacetasā ॥ 3.59 ॥
yatroparamate cittaṃ tat-tad-dhyeyaṃ punaḥ punaḥ ।
[Відповідь:]
Навіщо ж обмежувати різноманітність образів того Йогіна-що-перебуває-скрізь [Парамешвари36], що завжди [перебуває] в усіх істотах, та який дав форму всім живим істотам?
Коли [практик] за допомогою своєї свідомості сформулює достовірні уявлення про форми та стани, [тоді] на чому б не зупинялася [його] свідомість, на тому слід медитувати37.
36 Згідно з коментарем, йдеться про Парамешвару, тобто Шіву.
37 Така медитація є у Віджняна-бхайрава-тантрі.
tenāsya cetasaḥ sthairyaṃ saviśeṣa-guṇaṃ śanaiḥ ॥ 3.60 ॥
unmīlya yoga-saṃskāraṃ hata-vighnasya jāyate ।
Після того, як у [йогіна], що усунув перешкоди, [за допомогою цієї медитації] йоґа-самскара38 поступово набула прояви, [далі] народжується стійкість свідомості, що пов’язана з найвищими якостями (сіддхами)39.
38 Посилання до сутри 1-50 Йоґа-сутри.
39 Згідно з коментарем.
evam ātiṣṭhataḥ samyag vinaivākāra-kalpanām ॥ 3.61 ॥
akiñcic cintakasyāsya rūpam unmīlati svakam ।
sarvārtha-dṛk-kriyā-rūpam ānandam ayam avyayam ॥ 3.62 ॥
yat-prāpya na punar duḥkha-yogam ety aśivāvaham ।
Таким чином, саме у того, хто практикує без [медитації] на уявну форму, тобто у того, хто медитує на ніщо, мимоволі проявляється власне єство, яке має природу пізнання та дії щодо всіх об’єктів, наділене блаженством і незмінне. Здобувши його, [практик] не рухається до з’єднання з нещастям, що повторюється, [а також не рухається] до потоку невдач.
etat samasta-guhyānāṃ guhyaṃ siddhāmara-stutam ॥ 3.63 ॥
sākṣād ālocanaṃ śambhor atyutpāvanam uttamam ।
nālpa-kāloṣitāyaitad deyaṃ nātipramādine ।
nāmedhine nātapase yaś ca nābhyarcayec chivam ॥ 3.64 ॥
Це найвище [знання], що його оспівували сіддхі40 й боги, воно очищає, воно є безпосереднім сприйняттям Шамбгу (Шіви), та має бути найбільш прихованим з усього, що слід приховувати. [Його] не слід давати тому, що прожив мало, неуважному, тому, хто не виконує ритуали та практику аскези, [а також] тому, хто не шанує Шіву.
40 Міфічні істоти.
asyābhyāsād divya-siddhy-aṃśu-jālair iṣṭān lokān rorucāno vihṛtya ।
kāle hitvāpāsravaṃ deham āste svātmany evāścarya-caryādhivāsaḥ ॥ 3.65 ॥
[Той йогін], чиї шляхи дивовижні, він, завдяки практиці сяє якостями41 богів, проходячи бажані світи [й] у належний час залишає смертне тіло, та після цього перебуває у своїй природі.
41 сіддхами.
Нижче наведено уривки перекладеного видання тексту.
