Термін «чакра» та назви конкретних чакр мають альтернативи. Щодо першого, то в текстах у близькому контексті зустрічаються терміни «адхара», «стхана» (Горакша-паддхаті), «грантха». Втім, у одниих текстах ці слова позначають різне, а в деяких, як, наприклад, в Нетра-тантре виділяють різну кількість чакр, архар, грантх і т.д.
ṛtucakraṃ svarādhāraṃ trilakṣyaṃ vyomapañcakam || 7-1 || granthidvādaśasaṃyuktaṃ śaktitrayasamanvitam |dhāmatrayapathākrāntaṃ nāḍitrayasamanvitam || 7-2 || Шість чакр, шістнадцять опор (адхар), три ознаки, п’ять просторів (в’йоман), дванадцять вузлів (грантха), разом з трьома шакті, три обителі перебувають на дорозі, разом з трьома наді./1-2/
До речі, число шість закодовано у першому рядку словом ṛtu, яке означає сезони, яких у цій Індії нараховують саме шість. Це рідкісний спосіб приховування інформації, описаний у книзі Біруні “Індія“. Я зустрічав таке тільки в алхімічних (расаяна) текстах. Щодо самого поділу «чакр», «адхар» тощо, то вважаю, що це результат компіляції автором тантри різних джерел, оскільки з контексту не зовсім зрозуміла різниця цих об’єктів, які називаються різними термінами. Крім того, в назвах муладхара і свадхіштхана проглядаються слова «адхара» і «стхана», що доводить нерозрізність цих об’єктів на якомусь етапі становлення вчення.
Що стосується назв самих чакр, то найчастішими варіантами є терміни «адхара», і «гудастхана» (guda – анус) застосовується до муладхари (в текстах Натхів, наприклад Горакша-шатакі), маніпурака щодо маніпури, хрід-чакра щодо анахати. Нещодавно увійшла в науковий обіг Горакша-йоґа-шастри свадхіштхана нетипово називається свадхі-чакрою, вішуддха ж шуддхі-чакрою.
Нерідко як назви чакр використовуються місця їх локалізації. Наприклад, Саубхагйя-лакшмі-упанішад використовує назви nābhicakraṃ (набхі – пуп), hṛdayacakram (хридая – серце) і kaṇṭhacakraṃ (кантха – шия). Сиддха-сіддханта-паддхати називає аджну – bhrūcakraṃ (бхру – брови). Нрісімхатапіні-упанішад маркує чакри за кількістю пелюсток. Іноді у пізніх трактатах назви чакр хіндізуються, і аджна стає āgyā cakra (Йога-прадіпіка).
Йоґа-шикша-упанішад називає серцеву чакру «махачакрою» (великою), а вішуддху – «джаландхарою» співвідносячи її з відомою пітхою (сакральним джерелом). Сахасрару іноді називають brahmarandhra тобто «отвором Брахми», nirvāṇacakraṃ (ймовірно, під впливом буддизму) або ākāśacakraṃ (чакра простору), втім іноді останні три назви «розносять», вважаючи їх двома або трьома. Наприклад, у Сідха-сіддханта-паддхаті brahmarandhra = nirvāṇacakraṃ, а ākāśacakraṃ має місце вище.
Значно більш екзотичний набір назв чакр наводить, на жаль, без посилання на раннє джерело, Нетра-тантра
nādākhyaṃ tu samuddiṣṭaṃ ṣaṭcakramadhunocyate |
janmākhye nāḍicakraṃ tu nābhau māyākhyamuttamm || 7-28 ||
hṛdisthaṃ yogicakraṃ tu tālusthaṃ bhedanaṃ smṛtam |
bindusthaṃ dīpticakraṃ tu nādasthaṃ śāntamucyate || 7-29 ||
Нада названо. Тепер називається послідовність шести чакр.
У джанмі (перебуває) нади-чакра, у пупці – найкраща майа-чакра./28/
У серці перебуває йоґа-чакра, в небі перебуває бхедана (чакра).
У бінді знаходиться дипти-чакра, в наді (перебуває) шанта (чакра)./29/
Як бачимо, локалізація чакр близька до класичної, тоді як назви зовсім інші. Втім, вони досить символічні. Наприклад, назва серцевої – йоґа-чакри –етимологізується як чакра, що відповідає за з’єднання (йоґа). Що здорово, оскільки почуття, які людина відчуває в серці (любов, захоплення тощо) якраз і поєднують його з іншими людьми.
Також і бхеда-чакра – “розділяюча”, яка мабуть еквівалентна аджані, здійснює функцію аналізу, тобто поділу.
Дуже незвичайний список альтернативних назв для муладхари-чакри наводить весь тягар Нетра-тантру.
janmasthānaṃ tu kandākhyaṃ kūrmākhyaṃ sthānapañcakam || 7-31 ||matsyodaraṃ tathaiveha mūlādhārastathocyate |tatsthāṃ vai khecarākhyāṃ tu mudrāṃ vindeta yogavit || 7-32
Місце народження (джанмастхана), канда (відросток), курма (черепаха), місце п’яти (стхана панчакам), риб’ячий живіт (матся удару) — так називається муладхара.
Там перебуває кечарі мудра. Її повинен знайти знаючий йогу. /31-32/ Ці назви пояснюють багато символічних мотивів, наприклад, присутність черепахи в основі Світобудови, однак серед сотень переглянутих текстів я їх не зустрічав. Можливо, вони запозичені з якоїсь забутої гілки Традиції.