Навіщо ми використовуємо в комплексі хатха-йоги асани, що розтягують? По-перше, тому що це дуже приємно. Згадайте, з яким щирим задоволенням ви потягуєте тіло найдивнішим чином після того, як прокинулися від глибокого сну в місці, де вам добре. М’яко скручуючи одні, компресуючи інші та потягуючи треті м’язи, ми відчуваємо тілесний кайф. Його складно порівняти чи переплутати… Читати далі Розтягуючі асани у хатха-йозі
Автор: Stefanovska Stanislava
Маніпура
Вранці, лежачи в ліжку, я подивилася на рух пальців ніг і, вкотре, здивувалася: як складно створена людина. Захопленням наповнилися мої груди від усвідомлення, як багато неймовірно складних процесів одночасно відбувається в тілі. Коли я дихаю, поки я сплю, коли я потягуюсь, насолоджуюся смачною їжею, хворію, а потім одужую, займаюся сексом або, наприклад, йогою. Частина того,… Читати далі Маніпура
Діалог із Сартром
Натрапила нещодавно на дуже цікаву статтю, надруковану у журналі «Психологія та суспільство» (2022) за авторством Жан-Поля Сартра «Екзистенціалізм — це гуманізм», що була написана філософом у середині минулого сторіччя. Читала із задоволенням, виписувала та обмірковувала цитати, які мали для мене з одного боку, приємно знайомий, а з іншого — розширюючий, ефект. Наприклад, такі ідеї аж… Читати далі Діалог із Сартром
Про дружелюбність
Що зазвичай робить жінка, щоб відчути себе привабливішою? Що може змусити її світитися зсередини чи посміхатися зустрічним перехожим? Можна сходити в салон краси і зробити нову зачіску чи процедуру, відвідати спа-центр і відчути себе свіжою та відпочившою, купити нову білизну, туфлі, сережки чи помаду. “А краще все разом”, – зауважить хтось. Але, наприклад, в Іспанії,… Читати далі Про дружелюбність
Бути Горою
Під час навчання у Школі за програмою Ukrainian Federation of Yoga ми працюємо багато з емоційною сферою. Для пояснення тимчасовості емоцій можна почути таку метафору: емоції — як хмари на небі, вони пропливають, а глибинна сутність людини, її емоційний стан, повинні залишатися незмінними. Цей вишудхівський образ, якщо дуже коротко, використовується для того, щоб показати, що… Читати далі Бути Горою
Ми вже приїхали?
— Ми вже приїхали? — Ні. — Ми вже приїхали? — Поки ні. — А зараз приїхали? — Ні… — Вже приїхали? — Ні! — А тепер приїхали? — Так. — Чесно? — Ні!!! (с) Осел з мультика «Шрек». Алюзія на цей діалог — це короткий зміст комунікації з деякими людьми, які прагнуть чогось навчитися.… Читати далі Ми вже приїхали?
Мистецтво маленьких звершень
Є особливість у деяких людей: не бажаючи того, лякати нас лякаючими розмірами власних справ. Тобто ми, дивлячись з боку на досягнення людини, уявляємо собі, що ось раз – і диво! Він успішний чи супер популярний, він зробив ремонт чи знайшов роботу. І виглядає це так, що людина страшно щаслива і з фортуною на «ти», чи… Читати далі Мистецтво маленьких звершень
Страх насилля
«Роби завжди тільки те, що хочеться». «Якщо робота вимагає напруження — змінюй роботу». «Ми створені для задоволень, будь-яке насильство над собою — руйнівне» тощо. Це добре знайомі твердження, що досить часто зустрічаються зараз про те, що напружуватися – це несучасно, це жорстокість і взагалі насильство по відношенню до себе. За ними легко йти, їм хочеться… Читати далі Страх насилля
Професійний розвиток
Виходжу з дому на двір. На лавці біля під’їзду сидить бабуся, поряд лежить собака і поскулює. “Хм”, – подумала я і пройшла повз. Наступного дня виходжу — та сама картина. На третій день не витримала і питаю: — Бабуся, собака ваша? — Так, — каже, — моя. — А чого вона скиглить? — Так на… Читати далі Професійний розвиток
Прогнись! Прогнись, кажу!
– чую я майже крик фізіотерапевта кудись мені за спину. Обертаюся і бачу гарного чоловіка років до 35, що стоїть у позі «рачки». Він спідлоба дивиться на тренера, тренер дивиться на нього, всі очі в залі зосереджені на ньому і очікують на розвиток подій. – Прогнись у попереку і вигни спину кішкою, кажу тобі, –… Читати далі Прогнись! Прогнись, кажу!
Естетика каменю: притулок краси, що вислизає
Вчора у стрічці потрапила на сторіз, де чоловік ліпив з глини обличчя жінки у реальних розмірах. З якою ж приголомшливою ніжністю та зосередженістю, турботою та суворою відточеністю рухів, він проводив пальцями та інструментом по ще м’якій глині її вилиць. Створював людину… Мені згадалися образи кам’яних статуй, які доводилося зустрічати (і, зізнаюсь, часом обережно торкатися) у… Читати далі Естетика каменю: притулок краси, що вислизає
Горить чи підпікає?
— Саша, боляче! — чую я жалібно-вибагливий голос дівчини на сусідньому маті у залі фізіотерапії, звернений до реабілітолога. — Боляче чи горить? — незворушно спокійно уточнює той. Дещо спантеличений тонкий голос невпевнено відповідає: «Горить, напевно…». — Так горить чи ще тільки підпікає? — не ворухнувшись зі свого місця дбайливо підказує Сашко. — Швидше підпікає, —… Читати далі Горить чи підпікає?
Ми вже приїхали?
— Ми вже приїхали? — Ні. — Ми вже приїхали? — Поки ні. — А зараз приїхали? — Ні… — Вже приїхали? — Ні! — А тепер приїхали? — Так. — Чесно? — Ні!!! (с) Осел з мультика «Шрек». Алюзія на цей діалог — це короткий зміст комунікації з деякими людьми, які прагнуть чогось навчитися.… Читати далі Ми вже приїхали?
Відвезіть мене на ретріт
Незліченні шляхи, якими може рухатися людина. Хоча, очевидно, не всі вони ведуть до розвитку – тобто якісних значущих змін у житті людини і, як наслідок, його близького оточення. Деякі шляхи хоч і здаються привабливими, хоч і привертають увагу блиском рекламних софітів (незвичністю, оригінальністю, швидкістю досягнення результату і т.п.), все ж таки відносяться до «другорядних доріг».… Читати далі Відвезіть мене на ретріт