Статті інструкторів УФЙ

— Ми вже приїхали? — Ні. — Ми вже приїхали? — Поки ні. — А зараз приїхали? — Ні… — Вже приїхали? — Ні! — А тепер приїхали? — Так. — Чесно? — Ні!!! (с) Осел з мультика «Шрек». Алюзія на цей діалог — це короткий зміст комунікації з деякими людьми, які прагнуть чогось навчитися. З одного боку, немає нічого прекраснішого, ніж людина, яка рветься до розвитку і виявляє непідробний інтерес до предмета, що вивчається. З іншого ж боку, не можна доїхати до королівства, яке знаходиться «за тридев’ять земель» за півгодини, не можна народити дитину за один місяць, навіть якщо їсти 9 разів на день, і виростити дерево за три дні теж не можна. У всього є характерний темп, особливий хід руху, по-своєму, єдино можливий і правильний. Навчання будь-якої простої навички і, тим більше, мистецтва управління собою — Йоги, вимагає натхнення, часу, терпіння, зусиль, контролю і буде супроводжуватись як яскравими

Фраза “бути тут і зараз” раніше нагадувала про усвідомленість, а сьогодні все частіше стає девізом втечі від реальності. Ця практика зародилася в йогічній традиції і згадана в “Катха Упанішаді”. Ця одна з найдавніших упанішад розповідає історію про померлого хлопчика, що розмовляє зі смертю про важливі духовні питання. Текст пропонує визначення йоги як контролю органів чуття. Ці знання древніх лежать в основі практики сучасних йогів. Крім того, у сильно спрощеному варіанті про “тут і зараз” можна почути від численних тік-ток богинь, ведичних дів та інста-шаманів. Але практика, яку пропонують вони, не аналогічна практиці йогів. По-перше, практика інста-шаманів пропонує відмовитися і не помічати турбуючих ситуацій. Але ж цей підхід виключає можливість розвитку. З погляду йогіна, проблеми і складні ситуації за правильного розгляду – привід для особистої трансформації. Пошук причин, способів змінити складні ситуації — розвиває. По-друге, “тут і зараз” інста-шамани часто пропонують концентруватися на радості, задоволеності або доброті. При цьому рідко пишуть

Інструктор Олена Надів про парну йогу: “Кожний, хто практикує йогу, стикається іноді з відчуттям внутрішньої межі — коли здається, що тіло більше не може розслабитися або дотягтися. У такі моменти буде приємно, корисно і пізнавально спробувати парну хатха-йогу. Одразу хочеться сказати, що існують різні варіанти парної практики — це і акройога, і добудовування одне одного в асанах. Але ми поговоримо саме про спільну практику, коли обидва партнери перебувають в однакових станах або доповнюють одне одного і одночасно проживають новий тілесний та емоційний досвід. Спробуємо зрозуміти, що виникає в момент такої практики.  Насамперед відбувається збудження інтересу — до нової практики, до тіла партнера і його реакцій.  Ви ніби занурюєтеся все глибше в надра шкіри, м’язів, тонше відчуваєте рух суглобів. Одночасно з цим відчуваєте яскраві переживання всередині свого тіла — саме завдяки людині в парі з вами.  Розсуваються межі розуміння тілесності, поглиблюється спектр дій і реакцій вашого тіла. Ви намацуєте нові можливості

Багато років тому, у свої студентські роки, я вирішив спробувати вегетаріанський підхід до харчування. Було цікаво зрозуміти, як поводитиметься моє тіло і з якими труднощами я зіткнуся. Під час цього періоду я багато в чому переглянув свої харчові звички. Завдяки даній обітниці й емпіричним спостереженням за своїм станом мені вдалося виявити найбільш комфортне для себе харчування. Пізніше траплялися й інші подібні практики щодо харчування, як от: тривалі голодування (до 21 дня), багато різних монопродуктових чисток, сироїдіння тощо. На певному етапі стало зрозуміло, що для того, щоб рухатися далі в підборі індивідуального харчування, потрібно вдатися до лабораторних аналізів, у тому числі ДНК-тестів, – що я, власне, і зробив. Пізніше були консультації з фахівцями у сфері медицини, мікробіології, генетики… Загалом, харчування – складна тема, тож не дивно, що її вивченням людство займається від початку свого існування. Як результат, накопичилося дуже багато знань у цій сфері, проте лишилися й «білі плями» у питаннях