Історія питання #

Головним елементом енергетичної структури людини є чакральна система. Чакри (санскритом चक्रम् [cakram] — енергетичний центр, колесо, коло) згадуються у більшості йоґічних і тантричних першоджерел, наприклад, у «Гхерандасамхіті», «Хатхайоґапрадипіці», «Шивасамхіті», «Шатчакранірупані», «Йоґататтваупанішаді», «Амрітабіндуупанішаді» і в багатьох інших джерелах.

Тибетські джерела, наприклад, відомий Атлас тибетської медицини, китайські трактати з нейдан (санскр. «нейдан» — внутрішній еліксир), також торкаються теми чакр. Деякі елементи чакральної системи згадуються в японських бойових системах (хара, тен-шу) та у віруваннях мезоамериканських шаманів. Трапляються аналоги й у менш розвинених системах (зрозуміло, у спрощеному вигляді).

На Заході¹ про існування чакр дізналися завдяки працям Артура Авалона – європейця, який потрапив до закритої індійської тантричної Школи та опублікував частину здобутих ним знань. Саме він першим видав класичні індійські малюнки чакр, які з усілякими викривленнями й помилками перемальовувалися іншими авторами протягом останніх 100 років; а також надав мантри чакр та їхніх пелюсток, співвідніс пелюстки чакр із властивостями характеру людини. На базі наведеної ним схеми чакральної системи народилося безліч шкіл та інтерпретацій, різних технік роботи з чакрами. Однак як послідовник езотеричної, тобто закритої, традиції, А. Авалон вніс і деяку плутанину в розуміння чакральної системи, стверджуючи, що відкриття чакр є наслідком «підняття кундаліні», а отже, у звичайної людини всі чакри закриті.

Наступний крок у розумінні чакральної системи в сучасній окультній традиції зробив Рудольф Штайнер, засновник антропософського суспільства. Він помітив, що чакри відкриваються не тоді, коли підійматися кундаліні, а радше, навпаки: чакри відкриваються в людини, коли вона напрацьовує якісь нові здібності та якості, і це є передумовою для підняття кундаліні. Завдяки цьому уточненню Рудольфа Штайнера, розуміння чакральної системи в сучасному езотеризмі стало ширшим. У працях Штайнера стверджується, що чакри є в усіх людей, але ступінь їхньої розвиненості може бути різним. Причому саме характеристика чакри визначає зовнішні прояви людини, здібності та якості особистості.

Паралельно зі Штайнером і, що також цікаво, приблизно одночасно з ним до питання чакральної системи підійшла й психологія. Вільгельм Райх, визнаний надалі засновником тілесно-орієнтованої психотерапії, виявив, що психологічні проблеми людини призводять до появи м’язових затисків, які локалізуються у вигляді семи «м’язових поясів», кожен із яких пов’язаний зі специфічною й чітко визначеною групою проблем. (Припускаю, що навіть незнайомий із працями Райха читач здогадався, що положення й характеристики цих «поясів» разюче нагадували чакральну систему Штайнера). Цю теорію було суттєво розвинено учнями й послідовниками Райха (А. Лоуен, Фельденкрайз), а тілесно-орієнтована психотерапія зайняла гідне місце серед інших терапевтичних систем. Західна людина почала знаходити перші ключі.

Певний внесок у розуміння чакральної системи та її ролі у вивченні організму людини зробили екстрасенси в період сплеску інтересу до екстрасенсорики наприкінці 70-х років XX століття. Практично незалежно від уже згаданих джерел, на підставі переважно власного досвіду вони помітили, що в тілі людини є енергетичні центри, від стану яких залежить її фізичне здоров’я. І локалізовані ці центри приблизно в тих же місцях, де знаходилися намальовані Авалоном лотоси.

Втім, не дивно, що всі системи, незалежно одна від одної, приходили до схожих висновків. Чакри існують об’єктивно, і будь-яке дослідження людини рано чи пізно приведе до подібних висновків. Зв’язок емоційних станів із визначеними ділянками тіла спостерігається навіть у мовних висловах, таких як: «голова пухне», «важкі думки обійняли голову», «світла голова», «твердолоба людина», «клубок у горлі», «серце стискається», «у печінках сидить», «гора з плечей впала», «тисне під серцем», «аж у животі похололо», «стало пекуче в паху», «душа в п’яти втекла».

Примітки

1. Алхіміки та представники інших езотеричних європейських систем мали уявлення про чакральну систему. ↑

 

Фізіологічні аспекти чакр #

Опишемо стисло локалізацію й символи чакр відповідно до індійської традиції.

 

Сахасрара #

санскритом सहस्रार [sahasrāra] — тисяча, безліч

Переклад назви — «чакра з тисячею пелюсток», розташована на маківці. Точний малюнок невідомий.

 

Аджна #

санскр. आज्ञा [ājñā] — порядок, розташування, наказ

Утворено від кореня ज्ञा [jñā] — знати, розуміти, вивчати, здобувати інформацію, помічати. Розташована в міжбрів’ї, відповідає середньому мозку. Анатомічно з аджною пов`язані головний мозок, очі, лобові та гайморові пазухи, ніс, верхні зуби.

 

ВІШУДДХА #

 

санскр. विशुद्ध [viśuddha] — чиста, очищена

Розташована в районі горла, пов’язана зі щитовидною та паращитовидною залозами, з вухами, а також з усім, що є в гортані, зі стравоходом, трахеями, верхньою частиною бронхів, язиком, шийними хребцями.

 

АНАХАТА #

санскр. अनाहत [anāhata] — неушкоджена

Утворено від кореня आहन् āhan — ударяти, і префікса заперечення an. Серцевий центр, контролює серцево-судинну систему, насамперед саме серце, легені, усі хребці грудного відділу, руки, ребра й усі міжреберні проміжки, нижню частину бронхів.

 

МАНІПУРА #

санскр. मणिपूर [maṇipūra] — сповнене  коштовностями
मणि [maṇi] — коштовність
पूर [pūra] — сповнене 

Розташована трохи вище пупа, пов’язана з такими органами: шлунком, шлунково-кишковим трактом (за винятком верхньої частини стравоходу), кишківником — насамперед тонким (товстий кишківник більше пов’язаний із муладхарою), верхньою частиною нирок та наднирковою залозою (адреналін — «маніпурний» гормон), печінкою, селезінкою, хребтом на рівні маніпури, підшлунковою залозою.

 

СВАДХІШТХАНА #

 

санскр. स्वाधिष्ठान [svādhiṣṭhāna] — найбільш поширена етимологія:

स्व [sva] — власне
अधिष्ठान [adhiṣṭhāna] — місце, житло

Існують й інші інтерпретації, дивіться статтю «До питання про термін Свадхіштхана». Розташована в районі статевих органів, приблизно на чотири пальці нижче пупа. Зі свадхіштханою пов’язані статеві органи (чоловічі, жіночі), сечовий міхур, нижня частина нирок, ниркові миски, сечоводи, сечовий канал, яєчники, матка — у жінок, нижня частина попереку (крім куприка, який пов’язаний із муладхарою), стегна.

 

МУЛАДХАРА #

санскр. मूलाधार [mūlādhāra]
मूल [mūla] — коріння, основа
आधार [ādhāra] — підтримка, перебування

Розташована в районі крижів. З муладхарою пов`язані крижі, передміхурова залоза, таз, товстий кишечник, пряма кишка.

Чакри існують на астральному, етерному й фізичному тілах. Якщо зіставити локалізацію чакр із розташуванням ендокринних залоз і вузлів вегетативної нервової системи (ВНС), то можна легко побачити повну аналогію. Особливо чітко цей зв’язок можна простежити, якщо звернути увагу на допоміжні чакри (приблизно по 4 на кожну з головних), що зазначені в «Атласі тибетської медицини». На фізичному рівні кожна чакра представлена залозою й вузлом ВНС.

Однак людина є не лише фізіологічною істотою. Тому чакральна система не зводиться лише до особливостей постави фізичного тіла людини. Характеристика чакр насамперед пов’язана з енергетикою і психікою людини. По суті, чакри — це «місток», сполучна ланка між фізичним, етерним та астральним тілами людини.

 

 

Психологічні характеристики чакр #

Чакра — явище дуже складне й багатопараметричне. Зазвичай намагаються описати чакри з погляду одного параметра. Наприклад, сильна чакра чи слабка. Насправді для того, щоб описати чакру, необхідно принаймні десять різних параметрів. Деякі з цих параметрів наведені нижче.

Сила та слабкість чакри #

Сила чакри — це кількість енергії, яка від самого початку існує у чакрі, а слабкість – відповідно, її відсутність. Наявність на чакрі енергії визначає бажання людини, а її кількість — їхню силу. Саме цей факт робить зрозумілим езотеричний принцип: дотримуючись власних щирих бажань, людина реалізує свою дхарму.

Зі сказаного вище легко зрозуміти, що людина із сильною чакрою значною мірою мотивована потребами, пов’язаними з цією чакрою, що дозволяє описати психологічні портрети людей із різними сильними чакрами. Наприклад, людина із сильною Муладхарою працює заради добробуту, постійно впорядковує простір навколо себе, це її не стомлює. Навпаки подобається, тому що відповідає її бажанням та потребам. Куди б така людина не потрапила, вона відразу з більшим або меншим успіхом почне впорядковувати все навколо. Людина із сильною муладхарою не любить побутового дискомфорту.

У людини із сильною Свадхіштханою мотив отримання задоволення — один із панівних. Вона в усьому шукає кайфи, а якщо їх немає, то намагається створити. Мотив чуттєвої насолоди, зокрема сексуальної, для неї домінує.

Людина із сильною Маніпурою мотивована потребами в домінуванні, керуванні, соціальному визнанні й повазі. Це тип людини, яка живе для того, щоб робити кар’єру.

Людина із сильною Анахатою живе почуттями. Наприклад, така людина готова приносити жертви заради кохання (або ненависті — це ж теж почуття).

Людина із сильною Вішуддхою мотивована пізнанням Світу й потребою в самовираженні. Її характеризують цікавість і допитливість та досить часто естетизм. Вішуддха відповідає також за вербальний інтелект, тобто здатність висловлювати свої думки і стани словами.

Людина із сильною Аджною мотивована екзистенціальними потребами, тобто потребою сформувати власний світогляд, побачити своє місце у світі, зрозуміти сенс життя.

Верхню чакру, Сахасрару, і її властивості ми не розглянемо у межах цієї книги, тому що її прояви пов’язані з можливістю людини контактувати з Космосом й Вищими Силами, що не є значущим для багатьох.

 

Розвиненість чакри. Відкритість і закритість чакри #

Слід говорити насамперед не про відкритість, а про розвиненість чи нерозвиненість чакри. Чакра в людини розвинена тоді, коли вона має багато напрацювань. Відкритість чакри – це граничний стан розвиненості чакри.

Розвинена Аджна, залежно від рівня розвитку, може дати людині спостережливість, здатність логічно мислити, ерудицію, аналітичне мислення або глибинну мудрість.

Якщо в людини розвинена Вішуддха, то вона вміє висловлювати власні думки й почуття вербально, словами чи іншим способом.

Людина з розвиненою Анахатою вміє працювати з енергією почуттів. Вона здатна випромінювати власні почуття та впускати почуття від інших людей. Як правило, люди з розвиненою анахатою артистичні.

Людина з розвиненою Маніпурою — це людина з потужним соціальним інтелектом (психологічний термін), тобто вона войовнича, незалежна, вміє досягати власних цілей соціально прийнятними шляхами, у тому числі й усупереч інтересам інших людей.

Людина з розвиненою Свадхіштханою відчуває смак життя. Вона вміє отримувати насолоду й залюбки дарує її іншим людям. Її задоволення диференційовані, вона розуміється на вишуканих насолодах і станах.

Людина з розвиненою Муладхарою легко облаштовує простір навколо себе. Такі люди полюбляють робити ремонти й обов’язково піклуються про своє здоров’я.

Можливі варіанти, коли в людини чакра сильна, але нерозвинена.

Розглянемо, наприклад, Свадхіштхану. У людини може бути сильна Свадхіштхана, на ній багато енергії, але весь діапазон чуттєвих насолод — поїсти, поспати, випити… У цьому випадку ми говоримо, що чакра в людини сильна, але вона нерозвинена.

Аналогічно сильна, але нерозвинена Маніпура призводить до того, що в людини є тенденція до домінування, але ця тенденція виявляється в найпростіших формах: набити комусь пику, принизити, налякати. Людина з такою маніпурою не розуміє, що існують більш вишукані форми домінування, тонші форми керування людьми, і, відповідно, не може використовувати ці прийоми.

Людину із сильною, але нерозвиненою Анахатою переповнюють почуття, але вона навіть не знає, які. Така людина не здатна ані висловити, ані диференціювати власні стани.

Сильна, але нерозвинена Вішуддха призводить до появи «винахідників» вічних двигунів, що мають безліч творчих звичок т.п.

Кожний центр – це не лише малюнок і не тільки лотос, який «сидить» на хребті й відкривається під час проходження кундаліні. Це цілковито визначений набір психічних функцій, які проявляються в реальному житті у вигляді вмінь, навичок, здатностей і якостей. Зважаючи на це, зрозуміло, що людина з розвиненими чакрами більш досконала, аніж та, у якої певні чакри не відкриті.

Найбільш розповсюджена комбінація — чакра в людини слабка й нерозвинена. Така людина практично ніяк не проявляється по відповідній чакрі. Досить сприятлива ситуація складається тоді, коли в людини чакра сильна, але нерозвинена. У цьому випадку в людини багато енергії, вона може дозволити собі помилятися, напрацьовуючи новий досвід. Якщо вона поставить перед собою відповідне завдання, то зможе цю чакру розвинути. Енергії до того часу на ній залишиться менше, тому що, рухаючись крізь спроби й помилки, вона багато разів спіткнеться, розраховуючись енергією за нові напрацювання.

Що більше розвинена в людини чакра, то менше енергії їй необхідно витрачати для досягнення цілей, пов’язаних із даною чакрою.

Наприклад, розглянемо Вішуддху. Кожній людині необхідна певна кількість слів, щоб пояснити іншій людині якусь думку. Що менш розвинена вішуддха, то більше слів їй потрібно. Один буде пояснювати багато годин — іншому достатньо декілька слів та яскравих образів. Не тільки доступність, але і місткість її мови підвищується відповідно до розвитку вішуддхи. Наприклад, «Йоґасутра» Патанджалі — це чотири сторінки, які можна інтерпретувати, інтерпретувати й інтерпретувати тому, що вона лаконічна. Інформація ніби стиснута. У коротких фразах закладено дуже багато різних змістів.

Якщо розвинена людина «виводить» енергію Свадхіштхани, то люди довкола неї впадають у «кайфовий» стан. Якщо в хід йде енергія Маніпури — вони відчувають тривогу і страх. До такої людини важко підійти без легкого тремтіння, а про те, щоб на неї напасти й подумати страшно. Що більше розвинена в людини чакра, тим менше їй потрібно енергії, але потрібно більше можливостей для досягнення тих чи інших цілей.

Відкритість чакри — це вміння безпосередньо виводити енергію із чакри, без будь-якої дії. Так людина з відкритою вішуддхою не має потреби в словах для пояснення. Той, хто підійшов до неї із запитанням, раптом відчуває, що й сам знає відповідь на своє запитання. Вміння передавати стан або виражати почуття без слів — ознака відкритості анахати та ін.

Відкритість чакри — це атрибут йоґівского стану. Йоґом можна вважати людину, яка відкрила всі 7 чакр і здатна виводити енергію з кожної чакри, оминаючи фізичні дії.

Зрозуміло, що описані стани є сіддхами (cанскр. सिद्ध [siddha] — виконаний, досконалий, успішний, той, хто досяг своєї мети) — здатностями, що виходять за межі «нормальних» або, точніше сказати, звичних людських можливостей. Здатність керувати зовнішнім етерним або астральним полем кожної з чакр – це сіддха. Відкриття будь-якої чакри призводить до появи того чи іншого набору сіддх, а відсутність відповідних сіддх свідчить про закритість чакри.

Слід розуміти, що сіддхи можуть бути властиві не лише людям, які займаються езотеричними практиками. Пересічні люди зазвичай мають деякі із цих сіддх, що дуже потужні, але навіть не усвідомлюють їхньої енергетичної природи. Реалізація людини в соціумі прямо пов’язана з наявними в неї сіддхами. Наприклад, чи може стати керівником людина, яка не викликає в підлеглих тремтіння одним своїм поглядом? Чи завжди лікар розуміє, чому він поставив саме цей діагноз? Чому один музикант змушує людей плакати, а інший, виконуючи той самий твір, лише видає технічно правильні звуки? Відповідь на ці питання полягає у здатності людей працювати з енергією.

Іноді люди користуються наявними в них сіддхами несвідомо. Деякі роблять це напівсвідомо. Вони приблизно розуміють, як і що треба зробити, який стан натягти для того, щоб щось відбулося. Однак є певна різниця між звичайною людиною, яка володіє тією або іншою сіддхою, та езотериком. Людина в соціумі реалізує свої можливості, тобто вона користується тим, що в неї вже є. Завдання ж людини, яка займається езотерикою або йоґою, ширше. Така людина намагається не тільки реалізувати свої можливості, що, втім, теж є важливим елементом, а й напрацювати нові здатності чи вміння для того, щоб кардинально щось змінити в собі чи у своєму житті. Це і є робота з відкриття чакральної системи.