Коли ти зробиш вдих, а потім видих і так ще декілька та тисячу разів. Коли в думках мінливих, непокірних, позбудешся тіней та образів. Тоді, триматися за себе перестанеш. Тоді, потонеш та згориш. В потоці вічтості німій, на мить збагнеш ти, що живий! Автор: Дар’я Антоненко