• незвичні назви чакр (рядки 2-3 й далі);
• опис енергетичних практик (майже вся перша частина твору);
• ідея відповідності макрокосму до мікрокосму (рядки 3-7);
• сприйняття терміну «дх’яна» як техніки ньяси (рядки 33-36);
• з’єднання енергії сонця та місяця (а також прани й апани) завдяки вправам зі свадхіштханою (рядки 11, 13, 15, 16);
• роздуми про природу відчуття часу, який перебуває в маніпурі (рядок 40);
• ідея про залежність стану свідомості від стану дихання та від підпорядкування енергій (рядки 43-44);
• ідея про коріння божеств не зовні, а всередині особистості (рядок 3, рядок 46);
• оцінка техніки візуалізації як більш простої, ніж техніка контролю своїх енергій, дихання і свідомості (рядки 51-56);
• ідея слідування дхармі як альтернативний шлях практики йоґи (рядки 58-60);
• ієрархія практик від простіших до складніших — дхарма, карма, медитація, пізнання (рядки 61-62).
namo ādināthāya ||
īśvara uvāca ||
Вітання Первинному господарю!
Володар промовив:
candrasūryas tathā vahni śarīre daśa nāḍikāḥ |
pañcasthā vāyava pañca manobindustathaiva ca ||1||
В тілі [перебувають]: сонце, місяць, десять каналів та п’ять енергій-пран, які розташовані в п’яти місцях, а також розум та сíм’я.
ṣaṭcakraṃ merudaṇḍañca oḍḍiyānaṃ1 tathaiva ca |jālaṃdharaṃ kāmarūpaṃ pūrṇagiri śrīhastakaḥ ||2||
prakīrtiḥ kṣetrapuruṣo brahmāviṣṇuśivastathā |nadā nadyaḥ samudrāśca bhuvanāni caturdaśaḥ ||3||
1 можливе прочитання слова uḍḍiyānaṃ.
Також [в тілі розташовуються] шість чакр:
brahmāṇḍe ye guṇāḥ saṃti te tiṣṭhaṃti kalevare |
teṣāṃ saṃkṣepataḥ sādhyaṃ pravadanti śuvismṛte (śucismite)3 ||4||
3 слово śuvismṛte оригінального тексту в перекладі було замінено на śucismite, згідно того, що запропоновано критичним виданням. Далі в тексті (в дужках) буду вказувати той варіант написання, який присутній в перекладі.
Властивості, які існують у всесвіті4, присутні й у тілі [людини]. Їх стисло іменують «те, що слід удосконалювати», о, Та, що має чисту усмішку.
4 Яйце Брахми.
meruśṛṅge sthite candro dviraṣṭā kalayā yutaḥ |
aharniśaṃ tuṣārābhāṃ sudhāṃ varṣatyadhomukhaṃ ||5||
Коли Місяць перебуває на вершині Меру5, він пов’язаний [з нею] протягом 16 кала6. Вдень та вночі вона крапає вниз нектаром, кольором подібним до снігу.
5 Зверху хребта.
6 Одиниця часу.
sudhāṃśur dvividhas rāvī pīyūṣam biṃdum eva ca | taralas tu sudhā jñeyā ghano biṃdur udāhṛtaḥ ||6||
Місяць витікає двома видами [речовин] – нектаром та сíм’ям. Нектар варто знати як рідину, сíм’я відомо як тверда [речовина].
ekabiṃdu sadā brahmā utpatti-sthiti-tārakaḥ |
biṃdu-vargasya sādhyena deha-siddhiḥ prajāyate ||7||
Брахма – це єдине сíм’я, захисник народження і життя.
Досконалість тіла з’явиться завдяки удосконаленню різновидів груп сімен.
javākusumasaṃkāśo vasthi(vasti)deśe susobhane |madhyam-āmūlaṃ saṃvyāpya sūryan(s) tiṣṭhati dehināṃ ||8||
О, Найпрекрасніша! Сонце, кольором наче жовта квітка7, розташоване в людей у ділянці живота і повністю заповнює середину від коріння.
7 Шафран.
kalādvādaśabhiḥ sūryo vahnir daśakalāyutaḥ |
sarveṣāṃ dehināṃ tiṣthet annādiḥ pāvakaḥ (pācakaḥ) sadā ||9||
[Внутрішнє] сонце [має] дванадцять частин, вогонь наділений десятьма частинами. Цей вогонь у всіх людей повинен бути таким, що завжди перетравлює їжу та схожі субстанції.
tuṣāraṃ varṣate candro raviḥ śuṣyati sarvadā |
tat-saṃyoge sthitaḥ prāṇaḥ viyogān maraṇaṃ bhavet ||10||
Холодом краплить місяць, а сонце завжди висушує [холод]. В їх з’єднанні виникає життя, від їх роз’єднання настане смерть.
ūrdhvaṃ yāti raver raśmir adhaś candrāmṛtaṃ sadā| abhyāsāt kāmarūpena yogaṃ yoga vidoviduḥ ||11||
Сіяння сонця завжди рухається вгору, а нектар місяця8 — вниз, за допомогою практик з [чакрою] камарупою мудреці йоґи знають [їх] з’єднання.
8 Амріта — нектар безсмертя.
ayaṃ yogasamudraṃ ca vasantaḥ9 parikīrtitaḥ |
arogī ca bhave(d)devī prāṇāpānaika yogataḥ ||12||
9 vasantaḥ — у гибрідному санскриті ця форма називного відмінку від vasat.
І цей океан йоґи називається весною10.
О, богине, здоров’я слід [набувати] шляхом єдності двох видів енергій — прани та апани.
prāṇaś candramayo jñeyo’ pānaḥ sūryamayas tathā |
anayoḥ saṃgamaṃ sadhyaṃ rajobījasya sādhanaṃ ||13||
Слід знати енергію-прану як ту, що складається з місяця, енергію-апану — як ту, що складається з сонця. Зустріч цих двох енергій — досконалість та керування чоловічим та жіночим сíм’ям.
oḍḍīyānaṃ dṛḍhaṃ bandhaṃ kṛtvā recakapūrakau |
samānāpānayor yogaḥ prāṇāpānekayogataḥ ||14||
Коли оддіяна-бандха виконана стійко, вдих і видих [стає] союзом самани та апани, внаслідок [попереднього] з’єднання прани та апани.
kāmarūpe trir(tribhir) yogaḥ prāṇāpāne samānakau (prāṇāpāne samānakaiḥ) |
nābhiśaktiḥ dvayor (nābhiśaktidvayor) madhye oḍḍiyānaṃ taducyate ||15||
vahnau jālaṃdharo jñeyaḥ kāmarūpaśca garbhake |
pūrṇagiriḥ hṛdirmadhye śrīhadvaṃ (śrīhaṭṭaṃ) tālukopari ||16||
[Коли] в камарупі [здійсниться] союз трьох енергій: прани, апани і самани, [тоді] в середині двох пупкових енергій [виникає] та, що називається оддіяною. [Оддіяна перебуває] у вогні, [також] повинна бути відома джаландхара, камарупа [повинна бути відомою] в утробі, пурнагірі — в середині грудей, шрихатта — вище піднебіння.
ākuṃcya guḍamūlan tu cibukaṃ hṛdayopari |navadvārāṇi saṃyamya kukṣim āpūrya vāyunā ||17||
cāraṇaṃ sarvvanāḍīnāṃ dehavahniḥ pradīpanaṃ |vaṃhneḥ (vahneḥ) pradīpanāt nityaṃ annādeḥ pācanaṃ bhavet ||18||
Потім слід зжати основу ануса, після [слід встановивши] над грудьми підборіддя та наповнивши живіт повітрям, далі слід підпорядкувати дев’ять дверей, [тоді] у всіх каналах [з’явиться] світловий тілесний вогонь.
Від світіння [цього] вогню завжди буде [відбуватися] перетравлення їжі й подібних субстанцій.
annādeḥ pācanāt nityaṃ rasavṛddhiḥ prajāyate |
svabhāvād bīja evāsau biṃdu(biṃduṃ) bibhartti nānyathā ||19||
Від перетравлення їжі та іншого виникнуть і зростуть тілесні соки (раси). За своєю природою сíм’я живить саме сíм`ям-біджа, а не інакше.
adhikaṃ sarvagātreṣu bhavanti cāṣṭadhāvataḥ (cāṣṭadhātavaḥ) |vāyur eva paro dehe mūlasāraḥ prakīrttitaḥ (prakīrtitaḥ) ||20||
Крім того, у всіх частинах тіла з’явиться вісім компонентів (прана, апана, самана, в’яна, удана, ваю, бінду, біджа). [Серед них] — енергія-ваю відома в тілі як сутність основи.
vāyoḥ prasādhanād eva āyurvṛddhi dine dine |
hṛdiḥ (hṛdi) prāṇo guḍe’pānaḥ samāno nābhisaṃsthitaḥ ||21||
udānaḥ kaṇṭhadeśe ca vyānaḥ sarvaśarīragaḥ |
sthānavāyuñ ca saṃkṣipya vasthideśe punaḥ punaḥ ||22||
Від підпорядкування енергії-ваю — з кожним днем росте здоров’я.
В грудях — енергія-прана, в анусі — апана, місце перебування самани — в пупку, а удани — в межах горла. В’яна рухається по всьому тілу, знову і знову збираючи в животі енергію з місць свого перебування.
udghāte ye11 cakranālaṃ suṣumṇāyā(ṃ) sugopitaṃ |brahmagranthiṃ tato vāyur viśati madhyamāṃ ||23||
Слід виявити стебло чакр11, добре приховане в сушумні12, тоді енергія-ваю увійде в серединний вузол Брахми13.
11 В критичному виданні це місце пропонують читати як udghātayec, в такому разі повний переклад рядка буде таким: «слід відкривати стебло чакр, яке добре приховане в сушумні, тоді енергія-ваю входить в серединний вузол Брахми».
12 Центральний канал в тонкому тілі.
13 Брахма-грантхі — мається на увазі муладхара.
svādhicakraliṃgamūle tato vāyur viśatyapi |
maṇipūraṃ nābhideśe tato vidhyāt sadā gatiḥ ||24||
Далі вона увійде в свадхічакру, яка [міститься] в корені статевого члена, далі [її] шлях завжди проникає в маніпуру в місці пупка.
hṛdimadhye viṣṇugraṃthiṃ bhitvā kaṇṭhaguṇākaraṃ | tālumūlaṃ sudhācakre bhitvā rudrālayaṃ vrajet ||25||
Коли ж [енергія-ваю] простромить усередині грудей вузол Вішну14, [а після] простромить скупчення чеснот у горлі, в судха-чакрі15 в основі піднебіння, [тоді вона] прийде до місця перебування Рудри16.
14 Вішну-грантхі — мається на увазі анахата.
15 Або в «нектарній чакрі», мається на увазі вішуддха.
16 Місце перебування Рудри (Шіви) — мається на увазі аджна.
cakraṃ cakra(ṃ) yadā bhittvā vāyur yāti pure pure |vāyunā saha yogeṇa binduṃ (bindus) tatraiva gacchati ||26||
Простромивши кожну чакру, енергія-ваю рухається в кожне [наступне] місце перебування. Туди ж, з допомогою йоґи, рухається сíм’я з енергією-ваю.
yāvanasthāṃ vraje vāyu bindusthānena gacchati |
śaṃkhinī nālasaṃprāpya cāsthiśūnyaṃ vibhartisaḥ ||27||
(yām avasthāṃ vrajed vāyur bindus tām eva gacchati |
śaṅkhinīnālaṃ saṃprāpya ca atiśūnyaṃ bibharti saḥ ||)
До якого місця рухається енергія-ваю, туди й рухається сíм’я. Досягнувши каналу Шанкхіні, вона несе найвищу порожнечу.
tataḥ kṣīramayo dehaḥ piṇḍasiddho bhaved dhruvaṃ |
evaṃ abhyāsayogeṇa naro brahmani yaḥ sthitaḥ ||28||
tasya pāpaṃ kṣayaṃ yāti janmakoṭiśatārjitaṃ |
māse māse’śvamedhaśca yajñasya ca phalaṃ bhavet ||29||
Відтак тіло набуде стану молока, безперечно, досягнувши округлості17.
Ця людина, за допомогою практик йоґи стає тим, хто перебуває в Брахмані, в нього зменшаться вади, набуті за безмежні роки народжень і набуде він плід жертви ашвамедхі18 з місяця в місяць.
17 Можливо, мова йде про рівномірне ефірне поле — пранамайякошу.
18 Принесення коня у жертву.
varṣa(e)ṇarājasūryasya phalaṃ tasya na saṃśayaḥ |
dahyate sarvapāpāni koṭijanmārjitāni ca ||30||
Упродовж року набуде [він] плід [як від] жертвоприношення Раджасуя, без сумніву.
Згорять всі проступки, що були набуті протягом безмежних народжень.
īhaivābhyāsayogeṇa tṛṇāni vahninā jathā (yathā) |
tapāṃsi yoni (yāni) kathyaṃte yajñadānavratāni ca ||31||
Тут [у цьому світі], наче як трави [згорають легко] від вогню у тих, хто практикує йоґу, [легко запаляться] аскези, відомі як обітниці, дарування та принесення у жертву.19
19 Мова йде, що тому, хто практикує йогу легко даються аскези.
koṭikoṭiguṇais tāni bhavatyabhyāsayogataḥ |
nandanti pitaraḥ sarve putro (putrā) yogānusāriṇī ||32||
bhuñjaste ca sukhaṃ sarvaṃ sarvaduḥkhavivarjitām |
(bhuñjante ca sukhaṃ sarve sarva-duḥkha-vivarjitāḥ |)
Від практик йоґи [ця аскеза] стане наповненою безліччю чеснот.
Всі предки радіють сину, що дотримується йоґи, вони насолоджуються всім щастям, позбувшись усіх нещасть.
devyuvāca ||
upāyaṃ dhyānayogasya bruhi me śaśiseṣara (śaśiśekhara) ।yallabdhvā yoginaḥ sarve mucyate janma baṃdhanāt ||33||
Богиня мовила:
О, Прикрашений-місяцем20, розкажи мені про саме той метод дх’яна-йоґи, опанування яким звільняє всіх від прив’язаності до народжень.
20 Шіва.
īśvarovāca
nābhimadhye sthito brahmā hṛdi madhye tu mādhavaḥ |śirasi śaṅkaro jñeyas tristhānaṃ muktidaṃ smṛtaṃ ||34||
Володар мовив:
Слід знати, що в середині пупка перебуває Брахма, в середині ж грудей — Махава21. Шанкару22, слід знати як того, хто [перебуває] в голові. Саме такі три місця відомі як ті, що «дають звільнення».
21 Вішну.
22 Шіву.
nābhimadhye paraṃ jyotiḥ pradīpaṃ taddaśāṅgulaṃ |
jyotipuñja(ś) ca cakravat hṛdimadhye ca tiṣṭhati ||35||
В середині пупка — вище світло, що палає на десять пальців, в середині грудей же перебуває потік світла у формі кола.
śuddhasphaṭikasaṃkāśaṃ caṃdrakoṭi samaprabhaṃ |dhyāyet mūddhni śivajyoti ghṛtapiṇḍasivoddhṛtaṃ ||36||
Слід медитувати на [таке] світло Шіви в голові, яскравість сіяння [якого], наче незчисленна кількість місяців, немов чистий кришталь, схожий з піднятою кулькою топленого масла.
acañcalaṃ manaṃ kṛtvā trayāṇāṃ jyotiṣāṃ śanaiḥ |
melakaṃ vāyubiṃdūbhyāṃ kartavyaṃ manasā budhaiḥ ||37||
kāmarūpe cakranāle madhyamāṃ madhyagocare (madhyamāmadhyagocare) |
tathā cakreṣu sarveṣu pratyaṃ (pṛthag) jyotiḥ pradṛśyate ||38||
За допомогою розуму,23 що зроблений нерухомим, ті, хто пробудилися, нехай з’єднують поступово три світла з енергією ваю і сíм’ям, [тоді] в стеблі чакри Камарупи, в її центрі, і поза її центром, і у кожній чакрі з’явиться світло.
23 Манасу.
yasminnabhyāsato vāyurmano biṃdustathaiva ca |
jyotiṣi (jyotīṃṣi) trīṇi tatraiva teṣu cātmā pratiṣṭhati ||39||
Самість24 з’явиться у тих людей, в яких завдяки практикам з’являються три світла: розум, сíм’я та енергія-ваю.
24 Атман.
nābhimadhyeṣu sarveṣu jyotiṣāṃ dīpyate yathā |
tatraiva cāsthi śūnye tu kālacāraḥ palāyate ||40||
(nābhimadhye ca sarveṣu jyotiḥ saṃdīpyate yathā |
tatraiva cātiśūnye tu kālacāraḥ palāyate ||)
Коли ж світло виникає в середині пупка, тоді в повній порожнечі зникає хід часу.
evaṃ dhyānaṃ sadā buddhyā kuryāt jyotirmayaṃ buddhaḥ |jyoṭiṣāṃ vāyu biṃdurnāmelakaṃ muktidāyakaṃ ||41||
(evaṃ dhyānaṃ sadā buddhyā kuryāt jyotirmayaṃ budhaḥ |jyotiṣāṃ vāyubindūnāṃ melakaṃ muktidāyakaṃ ||)
Тому мудрий нехай завжди робить за допомогою розуму25 дх’яну, що складається зі світла. З’єднання світла, енергії-ваю та сíм’я дасть звільнення.
25 Буддхі.
evaṃ dhyānasthiraṃ yasya na vākyaṃ labhyate manaḥ |vāyurbindu manaścātmā tasya sarvasthiraṃ bhavet ||42|
(evaṃ dhyānaṃ sthiraṃ yasya na bāhyaṃ labhyate manaḥ |vāyur bindur manaś cātmā tasya sarvaṃ sthiraṃ bhavet ||)
У [практика], розум якого стійкий в дх’яні [і] не є досяжним для слів, у того стійким буде все: енергія ваю, сíм’я, свідомість та самість.
cale bindau cale citte cale vāyau ca sarvadā |
calate calamānosau mṛtyumabhyeti śāśvata ||43|
(calate calyamāno ’sau mṛtyum abhyeti śāśvatam ||)
Завжди, коли блукають безконтрольні сíм’я, свідомість та енергія-ваю, бувши приведеними в рух, [тоді] цей [практик] йде до неминучої смерті.
tasmādevañcalā bhūtvā * * * * * * * *26 |bhavet ||44||
(tasmād acañcalo bhūtvā yogī dhyāne sthirāyate |ku .. .. .. .. .. .. tya svayaṃ brahmasamo bhavet ||)
26 в цьому місці оригінал тексту пошкоджений.
Тому, ставши нерухомим, йогін утверджується в медитації й сам стає рівним Брахману.
kathitaṃ dhyānayogasya samuddeśe ca vismṛte |dhyānātītaṃ paraṃ brahma sarvaśāstreṣu gopitaṃ ||45||
Коли забуто, що сказане про дх’яна-йоґу в приписах — [тоді стає осяжним] найвищий Брахман, що перебуває за межами медитації та оберігається у всіх вченнях.
brahmāviṣṇuśivādīnāṃ ekosau(eko ’sau) janakāvibhuḥ |ādhāro bhuvanānāñca dehasthā dehastho) dehavarjitāḥ ||46||
ekovyāpīśasaṃ * *? nirguṇaḥ prakṛte paraḥ |janma vṛddhyādi rahita ātmāsarvagatānyayaḥ ||47||
(eko vyāpīśaḥ saṃvṛtter nirguṇaḥ prakṛter paraḥ | janmavṛddhyādirahita ātmā sarvagato ’vyayaḥ ||)
Він – єдиний творець і господар для [богів, починаючи з] Брахми, Шіви, Вішну та інших, він — підтримка всіх створінь, [тих, що] залишили тіла і [ті, що] перебувають у тілах.
[Він —] єдиний, [він —] володар, що проникає всюди, позбавлений якості буття, що переважає всю природу, залишивши народження, старіння і тому подібне, всепроникний незмінний атман.
nirālaṃve manaḥ kṛtvā kuryācchunye manasthiraṃ |anitya khaṇḍayet sarvaṃ yatkiñcit manasārjitaṃ ||48||
(nirālaṃbe manaḥ kṛtvā kūryāc chūnye manaḥ sthiraṃ |)
Встановивши свою свідомість у безперечності, слід робити її стійкою в порожнечі, слід знищувати все непостійне, що породжується розумом.
khaṇḍayet satataṃ devi vinaṣṭaṃ pañcabhautikaṃ |karaṇāni manaścaiva yadā brahmaṇi nīyate ||49||
tadā brahmapadaṃ prāpya yogī mukti padaṃ vrajet |animādi guṇāstasya * * * * * * * *? ||50||
(tadā brahmapadaṃ prāpya yogī muktipadaṃ vrajet |animādiguṇās tasya sarvaṃ sidhyati nānyathā ||)
Слід розділяти постійно, о богине, зникле, що стосується п’яти першоелементів27. Коли дії та свідомість перебувають у Брахмані, тоді набувши стан Брахмана, йогін прийде до стану звільнення і досягне всіх його якостей, починаючи з найдрібнішої, і ніяк інакше.
27 Тобто, те, що належить до матеріального.
devyuvāca ||
indriyānā * * * * * * * * * * * ||
gocaraṃ kathaṃ tasya śiṣyaiś ca kṣudrabuddhibhiḥ || 51||
Богиня мовила:
Яка ж практика цієї [медитації] для учнів з нестійкою свідомістю?
īśvarovāca
brahmāṇḍa (brahmāṇḍasyordhvato) * * *? brahma paraṃ (brahmapadaṃ) jyotirmayaṃ śubhaṃ |tadūrddhañca paraṃ viṣṇoḥ hṛdaye ca guṇānvitaṃ ||52||
tadūrddhañcaiva rudrāṇāṃ (tadūrdhvañ ca rudrapadaṃ) dṛśyate nātra saṃśayaḥ |tadūrddhañca mahāśūnyaṃ yatra brahma yathāśramaṃ ||53||
Володар мовив:
У співвідношенні з періодом життя28 [слід медитувати] [або на таке] місце перебування Брахми [що розташовується] вище всесвіту29, прекрасне, що складається зі світла, [або] над ним — [слід медитувати на] місце перебування Вішну, з’єднання в серці з доброчесностями, [або] на те, що видніється вище нього [на] — місце перебування Рудри [або] вище цього — [на] велику тишу, де Брахман, в цьому немає сумнівів.
28 Період життя — ашрам. Мається на увазі, що медитація буде відрізнятися в різні періоди життя — (слід медитувати на Брахму — в період брахмачар’ї, у період учнівства; на Вішну — в період гріхастхи, період створення сім’ї, дому, стосунків; на Рудру — в період ванапрастхі, це період самітника, що живе осіло в лісі; на Брахмана — в період яті, період бродячого аскета), згідно з Манусмріті.
29 Яйця Брахми.
tatraiva ca mano nītvā mahāśūnyamayopari |
kālasya ra(ca)kṣayaṃ jñātvā svayaṃ brahmasamo bhavet ||54||
Привівши розум вище великої тиші, й самостійно пізнавши зникнення часу [практик] досягає рівності Брахману.
ata eva śivādīnāṃ nidrāvyājena pārvatī |pratyadde (pratyakṣe) jñānacintāyāṃ na kiñcidanyathā bhavet ||55||
Так, о Парваті, саме завдячуючи мистецтву Шіви30 й інших [богів], що схоже на сон в сприйнятті, в роздумах і в знанні, іншого нічого бути не повинно31.
30 Припускаємо, що мова йде про описану вище медитацію.
31 Крім практики, вказані в рядках 52-54.
evaṃ śakrādayo devāḥ siddhāśca varavarṇina |siddhāḥ siddhaṃ prakurvanti te yānti paramā gatiḥ ||56||
Схоже [за допомогою цієї медитації], й Індра, й інші божества, й сіддхи прекрасні та успішні, вдосконалюються й ідуть найвищим шляхом.
mānuṣāścātmikā ye ca gandharvvoragakinnarā (gandharvoragakinnarāḥ) |
evaṃ yogasamāsādhya gacchantiṃ (gacchanti) paramāṃ gatiṃ ||57||
Ті, хто мають природу людей, гандхарви, наги32 й кіннари33, таким чином вдосконалюючись в йозі, слідують найвищим шляхом
32 Раса змій.
33 Міфічні істоти з тілом людини і головою коня.
hiṃsārthe ca vrajet kālaṃ tena nāstikavādinaḥ | asatyanīcatākrūrāḥ dvijavedaviniṃdakāḥ (dvijavedavinindakāḥ) ||58||
asevā gurupāde ca sarvadharma vivarjitā |
ālasau pīḍitā (ālasyapīḍitā) ye ca kāmakrodhaprapīḍitā ||59||
tathābhyāsavihīnāśca yogataḥ parihīyate |tena muktipadaṃ yāti dharme nānena pārvatai ||60||
І навіть ті [люди], які мандрують деякий час для заподіяння шкоди — ті схиблені, брехливі, низькі, злі, ті, хто ганьблять веди й брахманів, ті, хто не шанують ноги наставника, а також позбавлені усіх законів справедливості34, а також ті, хто страждає від лінощів, бажання і гніву, ті, хто залишили практики, відсторонилися від йоґи, [навіть вони] цією ж [медитацією]35 йдуть до місця звільнення, до дотримання законів36, а не до чогось іншого, о Парваті.
34 Дхарми.
35 Вказаної вище.
36 Тут можливий інший переклад: йдуть до звільнення, слідуючи дхармі.
kecij jānanti dharmāṇi kecit karmāṇi śobhane |
kecit dhyānaṃ praśaṃsanti vijñānañ ca paraṃ param ||61||
dharmmakarmmādikaṃ (dharmakarmādhikā) ye ca vijñānam upadeśataḥ |
sādhyaṃ cānukramaṃ kṛtvā te yāti (yānti) paramāṃ gatiṃ || 62 ||
О Прекрасна! Деякі [люди] знають закони [справедливості]37, деякі [знають] наслідки діянь38, деякі проголошують найкращим медитацію і пізнання.
Ті ж [люди], які [спочатку] досягли успіху в [наслідках] діянь і законах, [а потім] із навчання [отримали] пізнання39, поступово вдосконалюючи себе, вони йдуть найкращим шляхом.
37 Дхарми.
38 Карми.
39 Можливий інший переклад цього рядка: «люди, які з навчання досягнули знань законів, наслідків діянь і [медитації]».
yaścenaṃ śṛṇuyān nityaṃ kathā sarvva yathā smṛtāṃ |
sarvvapāpakṣayaṃ tasya brahmaṇasadanaṃ bhajet ||63||
(yaś cainaṃ śṛṇuyān nityaṃ kathāṃ sarvam yathāsmṛtāṃ |
sarvapāpakṣayaṃ tasya brahmaṇaḥ sadanaṃ bhajet ||)
Той, хто слухає весь цей текст постійно, розказаний з пам’яті, в того знищуються [наслідки] помилкових діянь і отримає [він] стан Брахмана.
svakṛcchravaṇamātreṇa brahmahatyāṃ vyapohatiḥ |
dinekanāśvamedhānāṃ yajñānāñca phalaṃ labhet ||64||(svakṛt ṡravaṇa-mātreṇa brahma-hatyāṃ vyapohati|
dinaikena aśvamedhānāṃ yajñānāñ ca phalaṃ labhet ||)
Від одного прослуховування [станеться] усунення [наслідків] здійсненого самостійно вбивства брахмана, й набуде він плід жертвопринесення Ашвамедхи за один день.
yaḥ paṭhet pāṭhyayed vāpi sarvayajñaphalaṃ labhet |
ataḥ puṇyataraṃ śāstraṃ nocātra vidyate kvacit ||65||
Той, хто прочитає [його] собі або іншому, той набуде плід всіх жертвопринесень. Ось найкращий текст, й іншого ніякого [подібного] нема.
mūlasāreti ॥
iti gorakṣajogaśāstrasamāptaṃ ||
Викладення основ.
Ось повна Ґоракша-йоґа-шастра.
Твір «Ґоракша-йоґа-шастра» переклав англійською та німецькою дослідник Нільс Л’єрш у 2018 році (його дослідження і переклад представлені на сайті www.academia.edu). Згідно з цим дослідженням датою манускрипту є початок XV століття.
Переклад російською було виконано безпосередньо з санскритського варіанту тексту Тетяною Приходько. Мова тексту — санскрит, шрифт — неварі. Манускрипт має назву «Gorakṣajogaśāstra Śrī Gaṅgādhara». Видання Nils Jacob Liersch.
Перклад українською виконували учасники проектів «Санскрит в Україні» та «Бібліотека йоґи»: Андрій Грабовий та Марта Коник.
Деякі місця в тексті неварі містять пошкодження, слова, що не існують, і помилкові граматичні структури. Через це в тих місцях перекладач запропонувала заміни (деякі з них збіглися з критичним виданням Нільса Л’єрша, але не всі). У випадку заміни, виправлений варіант санскритського тексту вказаний в дужках.
Нюанси термінології — в тексті згадані вісім основних компонентів тіла: прана, апана, самана, в’яна, удана, ваю, бінду, біджа. Оскільки всі вісім було перераховано в одному списку як схожі та далі за текстом названі словом «вітри», у зв’язку з цим перекладаємо їх в сенсі різних типів енергій. Без перекладу залишено слово «чакра» й імена божеств.
Текст поділено на три частини згідно з його змістом.
Переклад з санскриту вересень 2020.
Переклад українською 30 серпня 2022.
