Коли ти зробиш вдих, а потім видих
і так ще декілька та тисячу разів.
Коли в думках мінливих, непокірних,
позбудешся тіней та образів.
Тоді, триматися за себе перестанеш.
Тоді, потонеш та згориш.
В потоці вічтості німій,
на мить збагнеш ти, що живий!
Автор: Дар’я Антоненко