Хатха-йоґа-прадіпіка Джйотсна
Тетяна Приходько розпочала перекладати Прадіпіку з коментарем «Джйотсна».
Слідкувати за новинами перекладу можна на каналах «Санскрит в Україні»» та «Бібліотека йоґи»
25 квітня 2023 г.
atha haṭha-yoga-pradīpikā saṃskṛta-ṭīkā-bhāṣā-ṭīkā-sametā
Отже, «Хатха-йоґа-прадіпіка»1 санскритом,
з коментарем «бхаша»
Коментар Джйотсна, передмова
guruṃ natvā śivaṃ sākṣāt brahmānaṃdena tanyate ॥
haṭha-pradīpikā jyotsnā yoga-mārga-prakāśikā ॥ 1.1 ॥
idānīṃ-tanānāṃ subodha-artham asyāḥ suvijñāya gorakṣa-siddhāṃta-hārdam । mayā meruśāstri-pramukhya-abhiyogāt sphuṭaṃ kathyate atyaṃta-gūḍhaḥ api bhāvaḥ ॥
mumukṣu-jana-hita-arthaṃ rāja-yoga-dvārā kaivalya-phalāṃ haṭhapradīpikāṃ vidhitsuḥ parama-kāruṇikaḥ svātmārāma-yogi-īṃdraḥ tat-pratyūha-nivṛttaye haṭhayoga-pravartaka- śrīmadādinātha-namaskāra-lakṣaṇaṃ maṃgalaṃ tāvad ācarati śrī ādināthāya iti ādinā ||
1 Висвітлення хатха-йоґи.
2 Одне з імен Шиви.
3 Назва коментаря в перекладі “Місячне світло”.
4 Вчитель Брахмананди.
5 Сватмарама – можливий автор Хатха-йоґа-прадіпікі.
prathama-upadeśa
Перший розділ
Шлока 1
коментар до 1 шлоки
śrī ādi-nāthāya nama: astu tasmai yena upadiṣṭā haṭha-yoga-vidyā ॥
vibhrājate pronnata-rāja-yogam āroḍhum icchor adhirohiṇī iva ॥ 1 ॥
Вітаю великого Адінатха2, завдяки настановам якого наука хатха-йоґи, наче драбина або провідна зоря, полегшує шлях охочому піднятися до піднесеної раджа-йоґи.
tasmai śrī ādināthāya namo’stv ity anvayaḥ ।
ādiḥ ca āsau nāthaḥ ca ādināthaḥ sarva-iśvaraḥ śivaḥ iti arthaḥ । śrīmān ādināthaḥ tasmai śrīādināthāya । śrīśabdaḥ ādiḥ yasya saḥ śrīādiḥ śrīḥ ādiḥ ca asau nāthaḥ ca śrī ādi-nāthaḥ tasmai śrī-ādi-nāthāya । śrī-nāthāya viṣṇave iti vārthaḥ ।
[Щодо слів] «Вітаю великого Адінатха».
Якщо Адінатх (ādinātha) — це самаса6 типу карма-дхарая, в якій слово ādi перекладається як «перший, первісний», а nāthā — «володар», то ādināthaḥ перекладається як «Передвічний владика», тобто «володар всього», тобто «Шива». Щодо слова śrī, у цьому випадку воно перекладається як «уславлений». Тобто текст присвячений Уславленому Шиві.
Проте śrī-ādinātha може бути бахувріхі самасою, тоді śrī-ādināthā — «володар над Шрі та іншими», тобто «чоловік Шрі» (одне з імен Лакшмі), тобто «Вішну». І в такому разі текст присвячений Вішну.
yena ādināthena upadiṣṭā giri-jāyai haṭhayogavidyā haśca ṭhaśca haṭhau sūryacaṃdrau , tayor yogo haṭhayogaḥ etena haṭha-śabda-vācyayoḥ, sūrya-caṃdrākhyayoḥ prāṇāpānayor aikya-lakṣaṇaḥ prāṇāyāmo, haṭhayoga iti haṭha-yogasya lakṣaṇaṃ siddhaṃ | gorakṣa-nāthena siddha-siddhāṃta-paddhatau |
hakāraḥ kīrtitaḥ sūryaṣṭhakāraścaṃdra ucyate | sūryā-caṃdramasor yogād haṭhayogo nigadyate| tat-pratipādikā vidyā haṭha-yoga-vidyā haṭha-yoga-śāstram iti yāvat | girijāyai ādināthakṛto haṭhavidyopadeśo mahākālayogaśāstrādau prasiddhaḥ|
Отже, Адінатх виклав Парваті науку хатха-йоґи. Щодо терміну «хатха-йоґа» — його слід розуміти як «поєднання «ха» і «тха». Під складами «ха» і «тха» слід розуміти сонце та місяць, тобто прану7 та апану8. Те, що характеризується поєднанням прани та апани, – це пранаяма9. Тобто хатха-йоґа – це пранаяма. Так слід розуміти термін «хатха-йоґа».
Шодо цього наводжу цитату Горакша-натха із «Сіддха-сіддханта-паддхаті»:
«Склад «ха» означає «сонце», «тха» – місяць. Термін «хатха-йоґа» походить від поєднання сонця та місяця».
Знання, яке це пояснює, – наука хатха-йоґи. Саме цю науку, відому серед інших великих йоґа-шастр, Шива виклав Парваті.
prakarṣeṇa unnataḥ pronnataḥ | maṃtrayoga-haṭhayoga-ādīnām adhara-bhūminām uttara-bhūmitvād rāja-yogas ya pronnatatvaṃ | rāja-yogaś ca sarva-vṛtti-nirodha-lakṣaṇo asaṃprajñāta-yogaḥ | tam icchor mumukṣor adhirohiṇi iva adhiruhyate anayā iti adhirohiṇī niḥśreṇi iva vibhrājate viśeṣeṇa bhrājate śobhate | yathā pronnata-saudham āroḍhum icchor adhirohiṇī anāyasena saudhaprāpikā bhavati, evaṃ haṭha-dīpikā api pronnata-rājayogam āroḍhum icchor anāyāsena rāja-yoga-prāpikā bhavati iti | upamālaṃkāraḥ |
[Що стосується слів шлоки] «піднесена» [раджа-йога], мається на увазі «найвищою мірою визначна», тобто та, що перебуває на вищому ступені по відношенню до мантра-йоги, хатха-йоги і лайя-йоги.
Раджа-йога, яка має ознаку зупинки всіх когнітивних викривлень, підходить для стану, що перевищує пізнання.
[Що стосується слів шлоки] «охочому піднятися до піднесеної раджа-йоги» мається на увазі «той, хто прагне до звільнення».
[Що стосується слів] «наче драбина полегшує шлях», мається на увазі, що [практик] ніби підіймається за її допомогою по східцях, які світяться, тобто освітлюють [шлях].
Подібно, як драбина існує для того, щоб охочий безперешкодно піднявся на вершину замку, так і Хатха-йога-прадіпіка існує для охочого безперешкодно освоїти піднесену раджа-йогу.
iṃdra-vajrākhyaṃ vṛttam || 1 ||
Перша шлока складена розміром «індра-ваджра».
6 Складне слово.
7 Вдих або тип енергії.
8 Видих або тип енергії.
9 Проконтрольоване дихання.
Шлока 2
Коментар до 2 шлоки
praṇamya śrīguruṃ nāthaṃ svātmārāmeṇa yoginā ॥
kevalaṃ rājayogāya haṭha-vidyā upadiśyate ॥ 2 ॥
Привітавши великого вчителя Натха, йогін Сватмарама відзначає, що наука хатха-йоги [існує] виключно для раджа-йоги.
evaṃ parama-guru-namaskāra-lakṣaṇaṃ maṃgalaṃ kṛtvā vighna-vāhulye maṃgala-bāhulyasya api apekṣitatvāt svaguru-namaskāra-ātmakaṃ maṃgalam ācaran asya granyasya viṣayaprayojanādāni pradarśayati praṇamya iti ||
Замість безлічі присвят [різним учителям] [Сватмарама] склав одну, присвячену найвищому вчителю, оскільки одна ця шлока запобігає безлічі перешкод.
[Після] йогін Сватмарама привітав, тобто вклонився з глибокою відданістю своєму вчителю, тим самим окреслюючи тему і призначення цього тексту.
śrīmaṃtaṃ guruṃ śrīguruṃ nāthaṃ śrīgurunāthaṃ svagurumiti yāvat । praṇamya prakarṣeṇa bhakti-pūrvakaṃ natvā svātmārāmeṇa yoginā yogaḥ asya asti iti tena । kevalaṃ rājayogāya kevalaṃ rājayogārthaṃ haṭha-vidyā upadiśyate iti anvayaḥ ।
Вчителем Сватмарами був уславлений Натх.
Під йогіном [у зверненні до Сватмарами] мається на увазі той, чий[стан] — йога.
З приводу слів шлоки «наука хатха-йоги [існує] виключно для раджа-йоги» мається на увазі, що наука хатха-йоги викладається тільки для раджа-йоги.
haṭha-vidyāyāḥ rājayogaḥ eva mukhyaṃ phalaṃ na siddhayaḥ iti kevala-padasya abhiprāyaḥ । siddhayaḥ tu ānuṣaṃgikyaḥ । etena rāja-yoga-phala-sahitaḥ haṭha-yogaḥ asya graṃthasya viṣayaḥ । rāja-yoga-dvārā kaivalyaṃ ca asya phalam ।
Тобто головний плід хатха-йоги — це раджа-йога, але не надздібності (сіддхі).
Надздібності лише супроводжують раджа-йогу.
Тому темою цього тексту є хатха-йога, невід’ємна від плоду у вигляді раджа-йоги. Плодом тексту є звільнення методом раджа-йоги. Бажання цього плоду – це мотив.
tat-kāmaḥ ca adhikārī | grantha-viṣayayoḥ pratipādya-pratipādaka-bhāvaḥ sambaṃdhaḥ ।granthasya kaivalyasya ca prayojya-prayojaka-bhāvaḥ sambaṃdhaḥ । granthābhidheyasya saphala-yogasya kaivalyasya ca sādhya-sādhana-bhāvaḥ sambaṃdha iti uktam ॥ 2 ॥
Коли [практик] пізнає те, що слід пізнати у цьому тексті, поєднуються текст і [його] тема. При виконанні практик [тексту], текст співвідноситься зі звільненням. При вдосконаленні цих практик виникає зв’язок між назвою твору, звільненням і плідною йогою.
Шлока 3
Коментар до шлоки 3
bhrāntyā bahumata-dhvāṃte rājayogam ajānatām ॥
haṭha-pradīpikāṃ dhatte svātmārāmaḥ kṛpā-karaḥ ॥ 3॥
Сватмарама, сповнений милосердя, встановлює Хатха-прадіпіку для тих, у кого немає знання раджа-йоги через сум’яття темрявою безлічі думок.
nanu maṃtra-yoga-saguṇa-dhyāna-nirguṇa-dhyāna-mudra-ādibhir eva rāja-yoga-siddhau kiṃ haṭha-vidyā-upadeśena iti āśaṃkya vyutthita-cittānāṃ maṃtra-yoga-ādibhir rāja-yoga-asiddher haṭha-yogād eva rāja-yoga-siddhiṃ vadan graṃthaṃ pratijānīte bhrāṃtyā iti ॥
Існує такий сумнів — «Що користі від викладу хатха-йоги для звершення в раджа-йозі, [звершення в раджа-йозі досягають] лише завдяки мантра-йозі, сагуна-дгʼяні, ніргуна-дґʼяні, мудрам та подальшим практикам».
Ця книжка каже наступне:
«Ті йоґіни, що не змогли досягти звершення в раджа-йозі за допомогою мантра-йоги, дг’ян і мудр, досягнуть успіху в раджа-йозі завдяки хатха-йозі».
— такою є безліч думок.
maṃtra-yoga-ādi-bahumata-rūpe dhvāṃte gāḍha-aṃdha-kāre yā bhrāṃtir bhramaḥ tayā ।
Сум’яття — це невігластво, що виникає у глибокій темряві безлічі думок з приводу мантра-йоги та наступних практик.
taiḥ taiḥ upāyai rāja-yoga-arthaṃ pravṛttasya tatra tatra tad-alābhāt । vakṣyati ca ‘haṭhaṃ vinā rājayoga:’ ityādinā ।
Тому, хто бажає опанувати раджа-йоґу, та заради цього практикує всі ці вправи, [Сватмарама далі] наголошує «без хатхи немає раджа-йоґи».
karoti iti karaḥ kṛpāyāḥ karaḥ kṛpākaraḥ, kṛpāyā ākara iti vā tā-dṛśaḥ । anena haṭha-pradīpikā-karaṇe ajñānukampā eva hetur iti uktam ।
Сповнений милосердя — це або той, хто діє через милосердя, або той, хто має милосердний вигляд, тобто стан милосердя. Отже, причина [створення Прадіпіки] позначена як співчуття до незнання.
svātmani āramate iti svātmārāmaḥ ।
Сватварама — той, що насолоджується своїм атманом.
haṭhasya haṭhayogasya pradīpikā iva prakāśakatvāt haṭhapradīpikā tām । athavā haṭha eva pradīpikā rāja-yoga-prakāśakatvāt, tāṃ dhatte vidhatte, karotīti yāvat । svātmārāmaḥ iti anena jñānasya saptama-bhūmikāṃ prāptaḥ brahmavid variṣṭhaḥ iti uktam ।
З приводу назви «Хатха-прадіпіка» є два варіанти трактування. Перший — «та, що немов лампа освітлює хатха-йоґу».
Другий варіант — «хатха є світильником для раджа-йоґи, оскільки підсвічує її».
Що стосується виразу «встановлює Хатха-прадіпіку», мається на увазі, що Сватмарама створює Хатха-прадіпіку як найкращий серед філософів, оскільки досяг сьомого ступеня пізнання.
tathā ca śrutiḥ – ‘ātma-krīḍaḥ ātma-ratiḥ kriyāvān eṣa brahmavidāṃ variṣṭhaḥ’ iti (muṇḍakopaniṣat, III. 1. 4 ) ।
Найкращого філософа шруті10 описують так — це той сповнений активності, хто грає з атманом та насолоджується атманом.
sapta bhūmayaś ca uktā yoga-vāsiṣṭhe ।
jñānabhūmiḥ śubha-icchā-ākhyā prathamā samudāhṛtā ।
vicāraṇā dvitīyā syāt tṛtīyā tanu-mānasā ॥
sattvāpattiś caturthī syāt tataḥ asaṃsakti-nāmikā ।
parārtha-abhāvinī ṣaṣṭhī saptamī turyagā smṛtā ॥
Про сім ступенів пізнання сказано в «Йоґа-васіштсі»:
Перший ступінь пізнання називається Шубхечха (бажання прекрасного). Вічарана (рефлексія) – другий. Третій – Тануманаса (тонке зосередження розуму). Саттва-патті (набуття істини) — четвертий. Після — Асамсакті (без прихильності). Шостий — Паратха-абхавіні (не виникнення інших об’єктів, крім найвищого). Сьомий ступінь пізнання відомий як Турья-га (що веде до найкращого [стану]).
asyārthaḥ । śubha-icchā iti ākhyā yasyāḥ sā śubhecchā-ākhyā | viveka-vairāgya-yutā śama-ādi-pūrvikā tīvra-mumukṣā prathamā jñānasya bhūmiḥ bhūmikā udāhṛtā kathitā, yogibhir iti śeṣaḥ । 1 ।
vicāraṇā śravaṇa-manana-ātmikā dvitīyā jñāna-bhūmiḥ syāt ।2।
aneka-artha-grāhakaṃ mano yadā aneka-arthān parityajya sad-eka-artha-vṛtti-pravāhavad bhavati tadā tanu mānasaṃ yasyāṃ sā tanumānasā nididhyāsana-rūpā tṛtīyā jñānabhūmiḥ syād iti śeṣaḥ । 3 ।
imāḥ tisraḥ sādhana-bhūmikāḥ । āsu bhūmiṣu sādhaka iti ucyate । tisṛbhir bhūmikābhiḥ śuddha-satve antaḥ karaṇe ahaṃ brahma asmi iti ākārika-āpekṣa-vṛtti-rūpā sattvā-āpatti-nāmikā caturthī jñāna-bhūmiḥ syāt । caturthīyaṃ phalabhūmiḥ ।asyāṃ yogī brahmavidityucyate । iyaṃ saṃprajñātayogabhūmikā । 4 । vakṣyamāṇāḥ tisraḥ asaṃprajñāta-yoga-bhūmayaḥ । sattvāpatter anantarā sattva-āpatti-saṃjñikāyāṃ bhūmau upasthitāsu siddhiṣu asaṃsaktasya asaṃsakti-nāmikā pañcamī jñāna-bhūmiḥ syāt । asyāṃ yogī svayam eva vyuttiṣṭhate । etāṃ bhūmiṃ prāptaḥ brahmavidvara ityucyate । 5 ।
parabrahma-atiriktam arthaṃ na bhāvayati yasyāṃ sā parā-artha-ābhāvinī ṣaṣṭhī jñānabhūmiḥ syāt । asyāṃ yogī paraprabodhita eva vyutthito bhavati । etāṃ prāptaḥ brahmavid-varīyān iti ucyate । 6 ।
turyagā nāma saptamī bhūmiḥ smṛtā । asyāṃ yogī svataḥ parataḥ vā na vyutthānaṃ prāpnoti । etāṃ prāptaḥ brahmavid-variṣṭha iti ucyate । 7 ।
Значення цих шлок наступне:
Перший ступінь пізнання йоґіни описують як той, чиє ім’я Шубхечха, на ньому є бажання звільнення від насильства. Цей ступінь передує спокою і співвідноситься з вівекою та вайраґʼєю.
Вічарана — це другий ступінь пізнання, що має природу навчання та роздумів.
Третій ступінь пізнання Тану-манаса — це глибока медитація, що знов і знов виконується за допомогою тонко-[зосередженого] розуму, подібного до потоку, що прагне єдиного істинного об’єкта, коли відкинуто решту об’єктів. Такими є три ступені [пізнання]. На них [йоґін] називається «садхака» (практик).
Три [перші] описані щаблі йоґи — без розрізнення. Після четвертого буде п’ятий ступінь, званий Асамсакті, на якому виникає байдужість до набуття здібностей. На цьому щаблі йогін повертається до себе. Здобувши цей щабель він вважається кращим із філософів.
Коли органи чуттів перебувають у саттвічно-чистому стані, завдяки трьом попереднім щаблям, настає четвертий ступінь пізнання, Саттва-апатті. Він проявляється у формі такої активності сприйняття: «я є брахман». Четвертий ступінь — із плодом. Коли йоґін опановує цей щабель, його називають філософом. Це ступінь йоґи з розрізненням.
На тому шостому ступені пізнання, що має назву Пара-артха-абхавіні, практик не актуалізує [інших] об’єктів крім Пара-брахмана.
Сьомий ступінь відомий як Турья-га. На ньому йоґін вже не відрізняється від вищого [об’єкта], а також від себе. Досягши цього ступеня [йогін] називається найкращим із філософів.
tatra pramāṇabhūtā śrutir atra eva uktā pūrvam । ayam eva jīvan-mukta itti ucyate sa eva atra svātmārāma-padena ukta iti alaṃ bahūktena ॥ 3 ॥
Так вважали давні писання. Тепер ми називаємо [такого практика] дживан-мукта — звільнений за життя. Досить же розлогих промов.
11 Відсилка до рядка Шіва-сутри jāgrat-svapna-suṣupti-bhede turyā-bhoga(saṃvit)sambhavaḥ — насолода четвертим станом (турʼя) полягає в розрізненні пробудження, сну та глубокого сну.