Про сюжет
Сюжет Бхаґавдґіти побудований як «оповідання в оповіданні». Це значить, що основний сюжет вкладений у другорядну сюжетну рамку.
Другорядний сюжет:
радник Санджая розповідає царю Кауравів Дурйодхані історію битви Кауравів і Пандавів.
Основний сюжет:
напередодні битви на полі Куру між двома арміями Кауравів і Пандавів, Арджуна (головнокомандувач армії Пандавів) розмовляє зі своїм колісничим-радником Крішною. Під час бесіди Арджуна зізнається Крішні, що його емоційний стан нестабільний, Крішна починає його заспокоювати та підбадьорювати, розповідає життєві мудрощі типу «негоже воєначальнику бути слабким», пояснює деякі медитації йоґи. Арджуна здійснює наведені медитації та приймає рішення битися. У цій бесіді Крішна розповідає концепцію переродження, ідеї Раджа-йоґи, Карма-йоґи та інші філософські ідеї.
Перший розділ
Спершу Арджуна озвучує раднику сумнів щодо вибору — вбивати родичів в армії Кауравів або відмовитися від битви.
Абгінаваґупта зазначає, що саме сумнів — найкраще підґрунтя для здобуття знання (адже той, хто вже пізнав, не захоче слухати нове з того ж приводу, а той, кого тема ще не хвилює, той не має мотивації для пізнання). Тому Ґіта починається саме тоді, коли в головного героя виникає сумнів.
Далі коментатор вносить корективи в основний сюжет. Він пропонує розглядати обидві армії як метафори протилежних почуттів всередині людини (наприклад, пристрасті та безпристрасності), а поле битви — як поле прийняття рішення. Увесь діалог Крішни й Арджуни — як метафору прийняття рішення в супроводі внутрішнього діалогу та роздумів.
Про момент повного розчинення Арджуни у власних сумнівах коментатор підмічає: саме те, як Арджуна описує ситуацію, і робить її безвихідною. Адже на рівні опису Арджуни виходу немає: вбивати родичів — зло, особливо, якщо вбивати з помстою. Для виходу з депресії необхідний новий опис ситуації (і він зʼявиться в другому розділі).
З-поміж цікавих думок першого розділу, Ґупта перефразує вислів «вбивця дракона стане драконом» — «коли злодії будуть убиті злом [яке змушує нападати на нас], тоді це зло поселиться в нас».
Причиною ж «битви» він вказує незнання, тобто авідью.
