Відомо, що діями людини керують бажання.
Однак бажання можуть мати різну сутність. Вони можуть бути природними, тобто зумовленими природою самої людини, і привнесеними — їхнім джерелом є надсвідомі установки. Відмінність цих типів бажань легко простежити, бо під час реалізації природного бажання людина переживає природне відчуття задоволеності, а от під час реалізації привнесеного — ні. Природні бажання поділяють на первинні потреби та вторинні. Вторинними є бажання, що визначають форму втілення потреб. Наприклад, голод є первинним бажанням, а бажання пообідати — вторинним.
З енергетичного погляду потреби людини можна розглядати як деякі первинні енергії. Право володіння цими енергіями напрацьовано людиною на попередніх еволюційних рівнях. Людина, з одного боку, використовує їх для здійснення дій, що задовольняють ці потреби, а з іншого — енергії підштовхують людину до цього через бажання. Володіння людиною великою кількістю такої енергії спричиняє сильне бажання щось зробити. Це бажання розряджається в процесі здійснення дій, які наближають людину до задоволення відповідної потреби. У процесі розрядження напруги людина переживає відчуття задоволення і приємної втоми.
За енергетичним розташуванням первинні потреби людини співвідносять із її чакральною системою.
Муладхара:
фізіологічні потреби, потреба в захищеності;
Свадхіштхана:
потреба в сексі та задоволеннях;
Маніпура:
потреба в співпричетності та домінуванні з-поміж собі подібних (у владі);
Анахата:
потреба кохати та бути коханим;
Вішуддха:
потреба в пізнанні;
Аджня:
потреба в самопізнанні й сенсі існування.
Розглянемо кожну потребу докладніше.
1. Фізіологічні потреби — в їжі, сні, відпочинку, теплі.
2. Потреба в захищеності — спонукає людину прагнути задовольнити не лише фізіологічні потреби, але й мати можливість задовольняти ці потреби в майбутньому. Потребу в захищеності можна відслідкувати вже на тваринному й рослинному рівнях у прагненні робити запаси, в інстинкті території та побудові житла. Природно, що такі інстинкти притаманні й людині.
3. Потреба в сексі та задоволеннях — також стосується фізіологічних, може бути виражена як безпосередньо, так і через опосередковані бажання. Наприклад, бажання мати привабливий вигляд, красиво вдягатися, має підсвідому ціль — привернути увагу сексуального партнера, навіть, якщо людина це не усвідомлює.
4. Потреба в співпричетності — в еволюційній основі має стадний характер людини, який полегшує виживання. Реалізацією цієї потреби є бажання людини належати до будь-яких груп, спілок, носити форму з відмітними знаками, символіку тощо.
5. Еволюційна основа потреби в домінуванні складніша. Реалізацію цієї потреби спостерігають вже у тваринному царстві: в будь-якій зграї є ієрархічна структура, при чому кожна тварина принаймні в молодості прагне підвищити свій статус у ції структурі. Наявність ієрархії підвищує виживання виду загалом, а також збільшує вірогідність виживання сильних особин (які часто перебуваютьзверху), завдяки слабким. Це відповідає цілям еволюції. На тваринному рівні цю потребу реалізують за допомогою пазурів та іклів, а людина підвищує свій статус через збагачення, кар’єрний ріст, здобуття своїми вчинками поваги оточення.
6. Потреба в коханні здебільшого є напрацюванням людини. Задовольняють її як безпосередньо, так і через альтруїстичні дії, бажання завоювати симпатію оточення тощо.
7. Потреба в пізнанні в нижчих формах є цікавістю, яка надалі переростає в активне прагнення до пізнання світу.
8. Потреба в осмисленні є джерелом релігійного почуття.
9. Потреба в самопізнанні актуальна лише для невеликої кількості людей і є передумовою духовного розвитку.
Вищенаведену ієрархію розробив відомий американський психолог гуманістичного напряму А. Маслоу, який розмістив зазначені потреби, подібно до піраміди. Він сформулював такі загальні принципи:
1. Людина прагне до самореалізації через задоволення всіх наявних потреб.
2. Чим «вище» потреба, тим менше вона визначає життя людини.
