Словник (санскритських) термінів йоґи
Йоґа — традиція, що вже більше 20 століть систематизує знання про розвиток особистості.
На цій сторінці ми описуємо значення слова із нашого йоґівського словника.
Не всі слова в цьому словнику є санскритськими, адже розвиток притаманний усьому людству.
На цій сторінці ми описуємо значення слова із нашого йоґівського словника.
Не всі слова в цьому словнику є санскритськими, адже розвиток притаманний усьому людству.
шабда-шатакам
цей словник починався зі ста слів, тому його першою назвою було «шабда-шатакам» — «сто слів». Сьогодні слів суттєво більше, а розділ став «словником йоґи».
Содержание
бандга, басті, брагман, брагмачарʼя, Будда, буддгі, бгакті-йоґа, бхікшу
екаґрата
індрії, ішварапранідгана, йаті, йоґа, йоґа-нідра, йукта
кайвалья, кама, карма, карма-йоґа, кармапхала, каруна, клеша, коша, крія, кундаліні, кшама, кшипта
майтрі, майтхуна, мая, манас, маніпура, мантра, мантра-йоґа, мауна, медитація, мокша, мудіта, мудра, мудга, муладгара, муні
оджас
раджа-йоґа, раджас
пашу, пракарана, пракриті, прана, пранаяма, пратьягара, пунья, пуруша
садхака, садгана, самадгі, самана, самарасʼя, самʼяма, сансара, санскара (самскара), сантоша, саньясін, саттва, сатʼя, сахаджа, сахасрара, свадхіштхана, свадгʼяя, сварупа, со-хам, сукха
тамас, тапас, таттва, теджас, тьяґін
удана, упекша, унмеша, хатха-йоґа, чакра, чітта, шакті, шауча, шунья, яма, ятна.
з точки зору традиційної граматики, священний склад Ом ॐ, як і всі санскритські слова, має морфологію.
Він утворений від кореня аv — «захищати» [अव्]{अ} पालने та суфікса -m. Явищем сампрасарани (редукції приголосної до відповідної голосної) «в» перетворилось на «у».
Від цього ж кореня походить санскритське слово avi «вівця». Логіка проста — вівця захищена шерстю. Латинська назва яйця — ovum — також від цього кореня.
Cкладу Ом присвячено текст «Мандукья Упанішада»
Він утворений від кореня аv — «захищати» [अव्]{अ} पालने та суфікса -m. Явищем сампрасарани (редукції приголосної до відповідної голосної) «в» перетворилось на «у».
Від цього ж кореня походить санскритське слово avi «вівця». Логіка проста — вівця захищена шерстю. Латинська назва яйця — ovum — також від цього кореня.
Cкладу Ом присвячено текст «Мандукья Упанішада»
eṣaḥ sarveśvaraḥ eṣa sarvajñaḥ eṣaḥ antaḥ yāmi eṣaḥ yoniḥ sarvasya prabhavaḥ api āyau hi bhūtānām ॥ 6 ॥
Він владика всього, він все знає, він внутрішній контролер, він джерело всього, він початок і кінець істот.
Він владика всього, він все знає, він внутрішній контролер, він джерело всього, він початок і кінець істот.
Слово утворене коренем ās, що має аж три значення «бути/сидіти/кидати» та приставкою abhi «назустріч».
Існують різні можливості перекладу його етимології: або «вчинення так, аби щось було» або «сидіння навпроти (того, хто коригує)». У лексичному вживанні означає «багаторазове повторення», «вправи».
Однозначного перекладу слова ми не можемо надати, адже в різних текстах слово використовують у різних значеннях. Абгʼясу зустрічаємо в Йоґа-сутрі як спосіб усунення когнітивних викривлень шляхом стійкості свідомості:
Однозначного перекладу слова ми не можемо надати, адже в різних текстах слово використовують у різних значеннях. Абгʼясу зустрічаємо в Йоґа-сутрі як спосіб усунення когнітивних викривлень шляхом стійкості свідомості:
abhyāsa-vairāgyābhyāṃ tan-nirodhaḥ॥1.12॥
Припинення цих [когнітивних викривлень] [досягається] абгʼясою та вайрагʼєю.
Припинення цих [когнітивних викривлень] [досягається] абгʼясою та вайрагʼєю.
tatra sthitau yatno’bhyāsaḥ ॥1.13॥
Абгʼяса — це зусилля (ятна) у стійкості [свідомості].
Абгʼяса — це зусилля (ятна) у стійкості [свідомості].
Обидва ці рядки Йоґа-сутри конотують до шостого розділу Ґіти:
asaṃśayaṃ mahābāho mano durṇigrahaṃ calam ।
abhyāsena tu kaunteya vairāgyeṇa ca gṛhyate॥6.35॥
Безперечно, розум рухомий і складнокерований, о Великорукий, але його слід утримувати шляхом абгʼяси та вайрагʼї, о Каунтея.
abhyāsena tu kaunteya vairāgyeṇa ca gṛhyate॥6.35॥
Безперечно, розум рухомий і складнокерований, о Великорукий, але його слід утримувати шляхом абгʼяси та вайрагʼї, о Каунтея.
Цитати — А. Сафронов «Йоґа: історія ідей та поглядів».
Етимологічно — пасивний дієприкметник від приставки ava «розʼє-» і кореня dhū «трястися». Авадгута — розʼєднаний з потрясінням.
Опис зустрічаємо у Сіддга-сіддганта-паддгаті:
Опис зустрічаємо у Сіддга-сіддганта-паддгаті:
kvacid bhogī kvacit tyāgī kvacin nagnaḥ piśācavat। kvacid rājā kvacācārī so’vadhūto’bhidhīyate ॥6.20॥
Іноді той, що насолоджується, іноді йоґін, іноді оголений, подібний до пішача, іноді цар, іноді вчитель — таким є авадгута (йог, який практикує).
Іноді той, що насолоджується, іноді йоґін, іноді оголений, подібний до пішача, іноді цар, іноді вчитель — таким є авадгута (йог, який практикує).
Переклад — А. Сафронов «Йоґа: історія ідей та поглядів».
Слово утворене префіксом а, що позначає заперечення, заперечується іменник vidyā (що походить від кореня vid «знати»). Тобто авідья – це незнання, або невігластво.
Цьому слову присвячиний розділ книжки «Йоґа: історія ідей та поглядів», з якої подаємо декілька ідей:
Визначення авідьї Патанджалі з другого розділу Йоґа-сутр:
Цьому слову присвячиний розділ книжки «Йоґа: історія ідей та поглядів», з якої подаємо декілька ідей:
Визначення авідьї Патанджалі з другого розділу Йоґа-сутр:
anityāśuci-duḥkhānātmasu nitya-śuci-sukhātma-khyātir avidyā ॥2.5॥
Незнання є осягненням вічного, чистого, щастя, атману в невічному, нечистому, стражданні, не-атмані (Переклад О. Островської і В. Рудого).
Незнання є осягненням вічного, чистого, щастя, атману в невічному, нечистому, стражданні, не-атмані (Переклад О. Островської і В. Рудого).
Отже, незнання є не відсутністю певної інформації, а помилковим сприйняттям себе, ідентифікацією себе не з істинним Я, а з більш поверхневим; надання надмірної цінності поверхневим та мінливим речам.
Невігластво як причину поганих вчинків та страждань у світі зазначають також і стоїки (amathia).
Коментуючи Ґіту, Абгінаваґупта називає незнання причиною протистояння на полі Куру та причиною розпачу Арджуни.
Коментуючи Ґіту, Абгінаваґупта називає незнання причиною протистояння на полі Куру та причиною розпачу Арджуни.
В розмовному санскриті атман — зворотний займенник першої особи «себе», self. Тому «атма-джнянам» можна перекласти як «пізнання себе», так і «пізнання атману».
Значення слова у філософських текстах — на сторінці слова.
Щодо етимології цього слова існує декілька гіпотез:
1. слово утворено коренем at «нескінченно рухатися» та суфіксом man, який створює абстрактний іменник. Тобто атман — це «нескінченно рухомий», що конотує до всесвіту. У цьому сенсі пізнання атману — це пізнання світу.
2. коренем avaa «дути всюди» та словом tman «життєвий подих», отже атман — «повсюдний подих життя».
3. коренем an «дихати».
Значення слова у філософських текстах — на сторінці слова.
Щодо етимології цього слова існує декілька гіпотез:
1. слово утворено коренем at «нескінченно рухатися» та суфіксом man, який створює абстрактний іменник. Тобто атман — це «нескінченно рухомий», що конотує до всесвіту. У цьому сенсі пізнання атману — це пізнання світу.
2. коренем avaa «дути всюди» та словом tman «життєвий подих», отже атман — «повсюдний подих життя».
3. коренем an «дихати».
«Медитація» – слово походить від латинського meditare (розмірковувати, рефлексувати).
До філософського вжитку слово потрапило завдяки Декарту у XVII столітті. В XX столітті завдяки першим перекладам із санскриту слово потрапило в йоґу.
У санскриті не виникло терміну, що охопив би усі практики з тими частинами себе, які ми називаємо «памʼять», «увага», «відчуття», «мислення».
До філософського вжитку слово потрапило завдяки Декарту у XVII столітті. В XX столітті завдяки першим перекладам із санскриту слово потрапило в йоґу.
У санскриті не виникло терміну, що охопив би усі практики з тими частинами себе, які ми називаємо «памʼять», «увага», «відчуття», «мислення».
Чи можна вважати медитацією будь-які дії з увагою, почуттями, мисленням — блукання думок від обʼєкта до обʼєкта колом, вивчення інформації напамʼять, безконтрольні згадки, фантазування?
Якщо вважати медитацією свідомі дії, що мають мету, то не всі види психічної активності є медитацією. Адже не всі вони є свідомими, більшість виникає мимоволі.
Ми визначаємо медитацію не лише за формою, але також і за ефектом— народженням екзистенційних переживань, появою глибинних і стійких трансформацій особистості людини.
Медитація поєднує психічну активність та екзистенційне переживання. Тобто змінює самовідчуття, мотивацію, ідентичність, немов «розганяє» психічне до духовного.
Найбільш широкий список медитацій наведений у тексті Віджняна-бгайрава-тантра.
Ми визначаємо медитацію не лише за формою, але також і за ефектом— народженням екзистенційних переживань, появою глибинних і стійких трансформацій особистості людини.
Медитація поєднує психічну активність та екзистенційне переживання. Тобто змінює самовідчуття, мотивацію, ідентичність, немов «розганяє» психічне до духовного.
Найбільш широкий список медитацій наведений у тексті Віджняна-бгайрава-тантра.
Нірукті — метод аналізу значення слів, спрямований на значення частин слова.
Як приклад: комментар Каундіньї до Пашупата-сутри стверджує, що слово «шудра» śūdra походить від коренів śuc шуч «бути похмурим» і druh друх — «бути ворожим». Перші дві літери слова від першого кореня, другі від другого. Тобто людина похмура та ворожа є шудра.
Красиво описує явище нірукті Бронхорст:
«через етимології встановлюється звʼязок із прихованим царством морфологій (realm of mythology)». Це так, адже в санскритських текстах нірукті породжують міфи та слідують міфам, подібні до дзеркала вони намагаються відобразити собою сюжет. Бронхорст підмічає, що нірукті створюють звʼязок із трансцендентним [значенням слова] та є прикладом симпатичної магії на рівні слів.
Нірукті не є методом точним, науковим, таким, що враховує походження слів. Втім, погляд нірукті дарує нам метафори, які розширюють сенси слів.
Може виникнути питання — чим нірукті відрізняється від задорновських розшифровок слів у стилі «рано = Ра+но = Ра(Сонце) піднялось» «Нора= нет Ра», «Радуга = дорога(га) сонця (ра)», тощо. Відмінності принципові.
1. В санскриті, як і в грецькій мові, нірукті реалізоване засобами самої мови. А в псевдоетимологічних розшифровках слова з різних мов (Ра — з реконструйованої давньоєгипетської мови, а «га» з праіндоєвропейської).
2. В індійських текстах зустрічаємо нірукті поряд із серйозним граматичним поясненням структури слова. Це говорить, що автори чудово розуміли «ненауковий» характер нірукті, та використовували їх більше як риторичний прийом або мнемонічну формулу. Сучасні псевдоетимологічні теорії створють, як правило, люди не знайомі з порівняльною лінгвістикою.
Як приклад: комментар Каундіньї до Пашупата-сутри стверджує, що слово «шудра» śūdra походить від коренів śuc шуч «бути похмурим» і druh друх — «бути ворожим». Перші дві літери слова від першого кореня, другі від другого. Тобто людина похмура та ворожа є шудра.
Красиво описує явище нірукті Бронхорст:
«через етимології встановлюється звʼязок із прихованим царством морфологій (realm of mythology)». Це так, адже в санскритських текстах нірукті породжують міфи та слідують міфам, подібні до дзеркала вони намагаються відобразити собою сюжет. Бронхорст підмічає, що нірукті створюють звʼязок із трансцендентним [значенням слова] та є прикладом симпатичної магії на рівні слів.
Нірукті не є методом точним, науковим, таким, що враховує походження слів. Втім, погляд нірукті дарує нам метафори, які розширюють сенси слів.
Може виникнути питання — чим нірукті відрізняється від задорновських розшифровок слів у стилі «рано = Ра+но = Ра(Сонце) піднялось» «Нора= нет Ра», «Радуга = дорога(га) сонця (ра)», тощо. Відмінності принципові.
1. В санскриті, як і в грецькій мові, нірукті реалізоване засобами самої мови. А в псевдоетимологічних розшифровках слова з різних мов (Ра — з реконструйованої давньоєгипетської мови, а «га» з праіндоєвропейської).
2. В індійських текстах зустрічаємо нірукті поряд із серйозним граматичним поясненням структури слова. Це говорить, що автори чудово розуміли «ненауковий» характер нірукті, та використовували їх більше як риторичний прийом або мнемонічну формулу. Сучасні псевдоетимологічні теорії створють, як правило, люди не знайомі з порівняльною лінгвістикою.
