Перекладати тексти зі стародавніх мов складно, а перекладати тексти, що описують психологічний і містичний досвід — вдвічі складніше. Через специфіку описуваного об’єкта. Наприклад, якщо дослідник мови хоче перекласти слово «стіл» з однієї мови на іншу, він може під час спілкування з носієм мови показати на стіл і дізнатися його назву іншою мовою.
А як узгодити назви емоційних, а тим більше містичних станів або інших психічних конструкцій? Це можливо тільки в тому разі, якщо перекладач сам має містичний або психологічний досвід, адекватний описуваному, до того ж йому вже вдалося концептуалізувати цей досвід у термінах його рідної мови (що само по собі теж не просто). Але навіть у цьому разі виникає питання про адекватність такого психічного досвіду описаному в стародавніх джерелах. Все-таки «паранормальне різноманітне»[1].
Візьмемо, для прикладу, слово «citta» (चित्त), що трапляється вже в другій строфі Йогасутри і є ключовим у базовому визначенні йоги Патанджалі. Згідно зі словником Кочергіної, чітта є:
1) Мислений; 2) Згаданий; 3) Бажаний; п. 1) розум, розум; 2) мислення, свідомість; 3) почуття, відчуття; 4) воля, бажання; 5) серце.
Тобто практично всі можливі психічні функції. На побутовому рівні, як і для лінгвіста не-психолога, це не становить проблеми. Дійсно, мало хто в побуті замислюється про відмінності між мисленням, свідомістю, волею і почуттями. Не кажучи вже про те, що ці категорії навіть у західній науці були «розліплені» всього років 200 тому.
Для психолога це вже принципове питання, яке, хоча й обговорюється в курсі загальної психології, проте змушує повертатися до себе впродовж усієї дослідницької або терапевтичної практики.
Для езотерика це питання ще актуальніше, бо від відповіді на нього залежить конкретний вибір практики та її результатів. Недбалість у перекладі може призвести до таких очевидних безглуздостей, як «Йога – є припинення діяльності свідомості» (цитата з одного, доволі відомого перекладу Йогасутри). Але ж є набагато простіші способи «припинення діяльності свідомості», наприклад цегла або хімічні речовини. Невже людина, що лежить у комі — ідеал йоги? Безглуздість, а тим часом із цього перекладу випливає саме цей ідеал!
Таким чином, адекватність перекладу езотеричного тексту може бути підтверджена тільки особистою практикою перекладача, який пережив описані в тексті стани.
Однак і тут є підступ. Можна абсолютно відірватися від тексту і почати вкладати в уста класиків свою власну практику. Наприклад, переклад тієї ж строфи «Йога — читта врітті ніродха», даний Шрі Т. К. В. Десікачаром: «Йога – це здатність спрямовувати розум винятково на об’єкт і утримувати цей напрямок, не відволікаючись». Утримувати свідомість на об’єкті – це, безумовно, прекрасно, але в тексті немає про це ні слова. Не кажучи вже про подальший коментар, про те що цей об’єкт — Бог, що додає у коментар невластивий йому релігійний дискурс. (Про взаємовідносини релігії та езотерики можна подивитися у монографії «Релігійні психопрактики в історії культури”).
Виходить, не так уже й просто навіть перекласти найпростішу фразу з трьох слів. Просто тому, що ці слова володіють різноманітними значеннями, а решта сутр Йогасутри ще довші й ще складніші.
Але проблема насправді глибша: коли ми перекладаємо чітта як свідомість, чи мислення, чи іншою категорією, ми все одно лукавимо. Тому що категорія «свідомість» з’явилася в західній європейській філософії умовно у 18 столітті. Категорія «мислення» або «когнітивні процеси», як це інколи перекладається, з’явилася взагалі в 19-му. Категорія «воля», в науковому її розумінні, з’явилася після Вундтівської психології. Виходить, що ми хочемо перекласти категорію, яка існувала в йозі дві тисячі років тому, шляхом зіставлення зі звичними нам західними термінами. А це неправильно за визначенням, цих термінів тоді ще не було в масовій свідомості, не кажучи вже про індійську масову свідомість. Тому, як би ми не крутили, ми не зможемо перекласти слово «чітта», бо в російській мові, як зрештою і в англійській, і в інших сучасних мовах, може просто не бути аналогічної категорії, яка семантично точно передавала б відповідну проблему. Загалом, нічого дивного в цьому немає. Великий представник іншої традиції Лао Цзи сказав: «Дао, виражене словами, не є істинне Дао».
Однак є й чинник, що полегшує переклад або принаймні підвищує його певність — одночасне опертя на інші першоджерела. Парадокс полягає в тому, що щоб зрозуміти одне джерело, треба зрозуміти їх усі. Це непросто, оскільки джерела неоднорідні. Вони написані в різний час, у різних культурних умовах, людьми, що мають різний містичний досвід. Багато з джерел відверто релігієзовані й містифіковані (про пастки інтерпретації поговоримо в наступних розділах). Проте, вони дають можливість глибше зрозуміти категорії, що використовуються індійськими йогами для опису своєї практики.
Виходячи зі сказаного, перекладачеві для отримання адекватного перекладу треба пройтися по лезу бритви між лінгвістичною точністю й опорою на свій особистий містичний досвід.
Таким чином, кажучи відверто, адекватного перекладу, як і адекватного коментаря, бути не може. Скоріше, є деяке розуміння в рамках свого містичного досвіду містичних переживань людини, яка написала цей текст. Ось це буде найближчим за своєю суттю коментарем. В іншому випадку, це буде гра в слова, які не мають аналогії в іншій мові.
Щоб максимально позбутися пастки слів, я зробив наступне: постарався залишити максимальну кількість слів у санскритському варіанті та спробував детально описати містичний або психологічний досвід, що стоїть за цими словами. Це позбавляє від необхідності комбінувати слова, щоб зробити зрозуміле російське формулювання, яке все одно не відображає всієї повноти сенсу.
Є ще деякі особливості Йога сутри, які ми будемо враховувати при коментуванні. Головна з них полягає в тому, що сутри Йога Сутри згруповані смисловими блоками, які й має сенс коментувати, оскільки саме блок, а не сутра, є одиницею смислу в Йогасутрі. У своєму коментарі я відмовляюся від прийнятої, але невдалої з погляду розуміння смислу ідеї коментувати кожну строфу окремо, за винятком тих місць, де коментар потрібен для точного розуміння перекладу або термінів, що вводяться.
[1] (С) Роджер Желязни «Князь Світла»