Перший розділ

Коментар до шлоки 1

Що стосується поля Куру, існує також інше пояснення. Поле Куру — це поле сприйняття органів чуття та сприйняття, саме воно зветься полем Куру¹. Саме тому воно є полем, тобто сферою повсякденних обов’язків², що виникають від народження.

Поле дгарми є сферою двох дгарм, одна з яких згадується в Яджнья-валк’я-смріті: «Найвищою дгармою є та, в поєднанні з якою виникає бачення атману»:

Найвищий обовʼязок — це те, крізь поєднання з чим, виникає бачення атману — [тобто] йдеться саме про поле цієї дгарми. Це поле — тіло, яке підпорядковане [найвищій дгармі], слугує захистом під час набуття остаточного визволення внаслідок виконання усіх звичайних обов’язків.

Слово “кшатрій” походить від кореня “кшад” “атакувати”, “знищувати”. Враховуючи це, порівняння воїнів з органами чуття, що бʼються один з одним, слід розуміти таким чином: у сфері дії органів чуття протилежні почуття перебувають у відносинах знищувачів та знищуваних. Як, наприклад, пристрасть і безпристрасність, або гнів і терпіння. Мається на увазі, що Каурави – це уявлення, сповнені незнання і властиві неосвіченим людям. Пандави ж – це такі [уявлення], чия сутність – знання, і які відповідають людям чистого знання. Що ж вони здійснили?

¹ Слово «куру» є дієсловом у наказовому стані другої особи однини, буквально «дій».

^{2 Словом «обовʼязок» тут ми переклали слово «дгарма».} 

⁶ Воїни.
⁷Дгарм, тобто обов’язків. Згідно з коментарем обов’язки можуть бути побутовими та пов’язаними з духовними практиками.

Так мовив Арджуна:

О, Немеркнучий! Встанови мою колісницю
між двома військами, щоб я побачив тих, хто бажає битися!
З ким же боротимусь я у прийдешній битві?

Я бачу охочих стятися, що мають намір задовольнити
в цьому бою зловмисного Дурйодхану.

24– 25 #

Тоді Крішна поставив найкращу з колісниць
між двох армій, перед Бгішмою, Дроною
та всіма царями й мовив:
«Поглянь на цих Кауравів, що зійшлися укупі!».

26 – 27 #

Побачив Партха, що в обох арміях стояли
батьки та діди, вчителі, дядьки та брати,
сини й онуки, друзі, свояки та побратими.

28 – 30 #

– Крішно! Коли дивлюся на цих соратників,
що стоять в очікуванні бою,
моє тіло слабшає і рот пересихає,
волосся встає дибки на шкірі, що палає,
тіло тремтить та Гандіва⁸ випадає з рук.

Ноги не тримають мене, розум блукає,
і бачу я, Крішно, лихі передвістя.

31 #

Я не передбачаю жодного блага, якщо
приведу своїх побратимів до погибелі у бою.
Крішно, не бажаю я ані перемоги, ані царства, ані задоволень.

32 – 34 #

Заради чого потрібні нам царство,
всілякі втіхи та навіть життя, о, Говіндо?

Стоять на полі бою ті вчителі, батьки та діди,
дядьки, шурини, онуки й свояки,
що їм ми бажаємо царства, утіх та щастя.
Але зреклися вони життів своїх та багатств перед битвою.

О, Крішно, Переможцю Мадгу! Хоч би й вони
почнуть вбивати мене, знищувати їх я не бажаю
навіть задля влади над трьома світами, годі й казати про цей.

Коментар до шлок 32 – 34 #

Якщо сприйняття окреслено думкою: «це мої вчителі», – воно безумовно спричинить лихо, оскільки зробить діяча саме тим, чиєю дією є вбивство.

Початкове твердження Арджуни полягає в наступному: «Це вбивство є злочином, оскільки здійснюється з розумінням битви як такої, що відбувається заради володіння благами та щастям.» [У другому розділі] ця теза буде мати таку відповідь: «Чини дії, ставлячись до них як до обов’язків, а не з будь-якою іншою думкою».

⁸  Лук, творіння Брахми.

35 – 44 #

О, Джанардано! Чи дасть нам втіху вбивство синів Дхрітараштри?!

Якщо ми знищимо цих злодіїв – зло оселиться й у нас.
Ось чому ми не маємо вбивати наших родичів – синів Дхрітараштри.

Мадгаво! Навіть якщо скрізь жадання наживи
вони не бачать пороку в руйнуванні родини,
у ворожнечі з друзями – невже ми будемо щасливіші, їх вбиваючи?

Чому ж ми, о, Джанардано, хоча й бачимо цю ваду,
але не усвідомлюємо потреби уникнути помилки,
що полягає в знищенні родини?

Коли гине сім’я, руйнуються довічні закони роду.
Коли ж знищується закон, беззаконня долає увесь рід.

О, Крішно! Якщо переможе беззаконня,
жінки роду будуть споганені! Спаскудження жінок,
о, Варшнея, спричинить змішування варн!

Таке змішування призведе й увесь рід,
ще й його вбивць до пекла. Позбавлені обрядів
підношення їжі й води, падуть їх праотці у забуття.

Ті пороки згубників роду, що чинять змішування варн,
знищують довічні закони цих варн та закони роду.

Ми чули, що порушники законів роду
постійно перебуватимуть у пеклі.

Коментар до шлок 35 – 44

Слово “зло” у реченні – це підмет відносно до “вбивства злодіїв”.  Тому 36 шлока має такий зміст: наші вороги будуть знищені злом, якому скорилися. Зло ж полягає в тому, що знищення роду через жадобу не сприймається як щось погане. Саме тому в тексті згадуються закони роду, починаючи зі слів “Навіть якщо скрізь жадання наживи”.

46 – 47 #

«Нехай краще озброєні сини Дхрітараштри
уб’ють під час бою неозброєного мене».

Так казав Арджуна посеред поля битви.
Занепокоєний та пригнічений сів він
на сидіння колісниці та випустив лук зі стрілою.

Колофон (завершальне слово) та коментар до колофону #

Це перший розділ великої пісні.

Підсумковий коментар:

Навіть за умови відкидання двоїстості, мудрий лишається тим, що не розрізняє, внаслідок того, що він стає безпорадним через зіткнення знання та незнання.

Перший розділ збірки сенсів Великої пісні Володаря, що створив вельмишановний, кращий з вчителів-шайвів, видатний Абгінаваґупта.