Принцип цієї медитації ґрунтується на факті, який ми ще неодноразово згадаємо: психіка людини, її свідомість та підсвідомість спроєктовані на фізичне тіло, тому всі психічні проблеми мають свій фізичний аналог. Однак на відміну від підсвідомості, яка захищена від свідомості механізмами цензури, фізичне тіло відкрите для досліджень, тому його можна використовувати як міст для проникнення у світ підсвідомості.
Як правило, психологічні проблеми здебільшого призводять до м’язових затисків і викривлення або гальмування тих чи інших рефлексів. У нашому випадку м’язові затиски будуть використовуватися як «зачіпки» для самоаналізу.
Базова техніка медитації #
1-ий ступінь #
Прийміть зручне та стійке положення (на цьому етапі найкраще лягти на спину). Спробуйте розслабитися за схемою: пальці ніг, стопи, щиколотки, гомілки, коліна, стегна, пальці рук, кисті, зап’ястя, лікті, передпліччя, плечі, плечовий пояс, живіт, спина, шия, обличчя, голова. Після завершення циклу розслаблення поверніться до фізичного тіла й подумки пройдіться за тою самою схемою, ретельно слідкуючи, чи дійсно всі м’язи розслабилися?
Якщо ви виявите напружений м’яз, спробуйте його розслабити вольовим зусиллям. Якщо це не вдалося, сфокусуйте свою свідомість на цьому м’язі, зосередьтеся на ньому, слідкуючи за образами та емоційними станами, що виникають. Ви зіткнулися з невідреагованими емоціями. Спробуйте усвідомити й відчути ситуацію чи емоцію, що постала перед вами, якнайглибше. Водночас зберігайте спокій і стан внутрішнього спостерігача. Після цього спробуйте розслабити м’яз ще раз. Якщо це вдалося, можна переходити до подальшого дослідження свого тіла, повторюючи цикл усвідомлення з кожним не розслабленим м’язом. Можна допомогти собі питаннями: «що заважає мені розслабитися?» або «яка емоція блокує цей м’яз?» тощо. Якщо після усвідомлення ситуації або емоції розслабити м’яз не вдалося, скористайтеся однією з технік, що наведені нижче, або перейдіть до наступного м’яза, свідомо зазначивши наявність невирішеної ситуації.
Зверніть особливу увагу на ділянки тіла, які ваша свідомість намагається оминути або «не помітити». Це наявна ознака того, що саме там знаходяться найглибші проблеми, і ви зіштовхнулися з дією захисного механізму. Іншим найпоширенішим захисним механізмом є раптова поява таких почуттів, як роздратування, злість, бажання негайно вийти з медитації або хоча б змінити позу. Помічайте подібні емоції й обов’язково визначайте, у який момент вони виникали — на відповідній ділянці тіла теж сховані проблеми.
Перший ступінь вважається освоєним, коли вам вдалося розслабити всі м’язи тіла. Як правило, м’язові затиски є відлунням неглибоких шарів нашої підсвідомості й містять емоції та почуття, які ми відчуваємо, але не усвідомлюємо в цей момент часу, тому дієвим засобом їх зняття є актуалізація відповідних почуттів (див. попередній розділ), що приводить до вільного виходу енергії такого почуття.
Можна виділити найбільш типові проєкції, властиві більшості. Наприклад, напруга гомілок пов’язана з поспіхом, який витіснений на час заняття, живіт — зі страхом, шия — з невиконаними чи гнітючими зобов’язаннями тощо.
ЗАУВАЖЕННЯ. У процесі медитації, після досягнення глибокого розслаблення, можуть початися різкі конвульсивні рухи тіла. Після їх завершення, через 2-5 секунд, на тілі з’являються нові м’язові затиски. Нічого страшного, в такий момент відбулося «розкупорювання» глибшого, ще не очищеного шару підсвідомості та його проекції на фізичне тіло. Починайте медитацію спочатку.
2-ий ступінь #
Розслаблення обличчя. Цей ступінь складніший за попередній, оскільки на обличчі відображаються до 70% наших емоцій, крім того, ці емоції більш диференційовані, ніж ті, що на тілі. Принцип виконання медитації той самий: послідовно розслабляючи м’язи обличчя, актуалізуйте емоції, почуття й ситуації, які заважають усвідомленню. Зрозумійте також, що під час кожного вольового зусилля напружуються м’язи чола, тому на певному етапі потрібно відключити волю. Найпоширеніші відповідності наступні: стислі щелепи — злість, верхня частина щік — неприйняття, горло — нереалізоване бажання щось сказати та ін.
3-ій ступінь #
Розслаблення внутрішніх органів. Переходити до цього ступеню має сенс тільки тоді, коли добре засвоєні два попередні, оскільки на ньому вам доведеться мати справу не з фізичним розслабленням, а з відчуттям розслаблення, яке еквівалентне зникненню напруги на рівні етерного тіла. Техніка виконання: розслабляти кожен із внутрішніх органів, помічаючи ситуації, що цьому перешкоджають. Ця медитація відкриває нам досить глибокі шари підсвідомості й найчастіше виводить на ситуації, які були причинами фізичних захворювань відповідних органів.
ЗАУВАЖЕННЯ. Різні частини того самого органа нерідко відповідають різним ситуаціям.
4-ий ступінь #
Розслаблення кісток може привести до рівня надперсонального досвіду, тому якщо ви початківець, краще пропустіть його. Зрозуміло, у кістках немає м’язів, однак етерний та астральний складники є, тому відкладання енергії там цілком можливе наче відчуття напруги-розслаблення.
5-ий ступінь #
Розслаблення чакр та їхніх пелюсток може використовуватися для відкриття відповідних чакр та відстеження вставок.
Медитація в асані #
Якщо ви дійшли до третього рівня, спробуйте ускладнити медитацію, провівши її у якійсь із асан. У цьому випадку відбувається перерозподіл навантаження і м’язи, які ви лежачи навіть не помічали, раптом дають про себе знати. Завдання — навчитися розслабляти всі м’язи, які не мають ніякого стосунку до виконання обраної асани. Наприклад, якщо ви увійшли в бхуджангасану, то зверніть увагу на пальці рук. За наявності проблем з анахатою вони скручуються; треба також розслабити ноги, включно з сідницями. Під час виконання пашчимоттанасани не повинен напружуватися прес або пахові м’язи тощо.
Медитацію можна вважати повністю засвоєною, якщо ви можете розслабити всі м’язи, що не залучені до виконання асани.
Якщо вам вдалося за допомогою наведених вище технік дослідити склад своєї підсвідомості або, говорячи більш езотеричною мовою, відчути астральне тіло, виявити тривожні ситуації, невідреаговані емоції й комплекси, то ви можете перейти до роботи над її «очищенням». Методи праці з підсвідомістю можна розбити на дві категорії: аналітичні та катарсичні.
Аналітичні методи ґрунтуються на виявленні різних підсвідомих об’єктів із використанням їхніх непрямих проявів (сновидінь, емоційної напруги т. ін.) Усвідомлення вивільняє або структурує енергію, «заморожену» в глибоких (неусвідомлюваних) шарах аури, що дає можливість зробити цю енергію такою, яку можна використовувати. Найбільш давньою та, як це не парадоксально, однією з найбільш пропрацьованих технік є буддистська віпасана¹ . Сучасні аналітичні методи здебільшого мають за своє джерело ті чи інші школи психоаналізу.
Катарсичні методи ґрунтуються на безпосередньому відреагуванні тривожних почуттів та емоцій і не потребують їхнього усвідомлення. Динамічні медитації здебільшого належать до цієї групи методів.
Примітки #
1. Див. книгу «Релігійні психопрактики в історії культури».↑