Мантра #
санскр. मन्त्र [mantra] – вербальна формула (сказане, слово, гімн)
Однією з найдавніших в історії людства практик є повторення мантр — наборів певних звуків, що резонансно впливають на окремі ділянки головного мозку або тіла. Згідно з дослідженнями сучасних нейропсихологів, практика проголошення мантр дійсно змінює відносні амплітуди ритмів мозку, що сприяє досягненню змінених станів свідомості. Мантри не слід плутати з молитвами й формами, призначеними для словесного самонавіяння, оскільки вони можуть не мати смислового навантаження (хоча можуть і мати). Не є принципово значущим і символічний аспект мантр. Щоправда, певні мантри мали символічний зміст, наприклад, шість складів головної мантри тибетського буддизму Ом мані падме хум зіставлялися із шістьома світами буддистської космогонії, але це ймовірніше виняток.
На жаль, механізми психологічного впливу мантр досліджено недостатньо. Можливо, ключем до розуміння такого впливу є дослідження фоносемантики первинних значень звуків; а також схеми відповідності різних зон людського тіла до різних звуків.
Можна виділити ще один механізм впливу мантр — резонансний вплив на ендокринну й вегетативну нервову системи. Дійсно, співаючи певні звуки, можна сформувати поставу у такий спосіб, що максимальна амплітуда вібрації прийде на відповідні зони. Отже, мантри можуть забезпечити внутрішній масаж ендокринних залоз (див. «Пранаями підвищеного рівня»).
Слід зазначити, що в історії людства існували механічні аналоги проголошення мантр. Так, відомий музичний інструмент північних народів — варган — використовує як резонатор череп людини, яка на ньому грає. Це дозволяє локалізувати акустичні вібрації максимальної амплітуди в певних зонах мозку, стимулюючи у такий спосіб їхню діяльність.
В індійській традиції існує чотири ступені промови мантр:
1-ий ступінь — мантра вимовляється голосно й чітко;
2-ий ступінь — мантра вимовляється пошепки, але із чіткою артикуляцією;
3-ій ступінь — мантра вимовляється подумки;
4-ий ступінь — вищий — слова мантри не вимовляються, але людина викликає відповідний до мантри стан.
Існують менш відомі варіанти використання мантр. Один із них полягає в різкому вигукуванні певних звуків. Так, наприклад, у тибетській йозі для зняття депресії різко вигукувалася мантра «пхат». У Японії використовувалися мантри «ос» і «кійа». У разі використання такого типу мантр мають значення техніки вимовляння й узгодження з диханням.
Інша техніка, яку можна віднести до мантр, — прислухання до звуків, з якими повітря входить та виходить під час подиху. В індійській традиції вважається, що під час вдихання повітря утворюється звук «со», а під час видихання — «хам».