fb_pixel
словарь йоги атман yoga vucabulary atman

Словник йоґи: атман

Ньяя доводить існування атмана через те, що людина здатна бажати, відмовлятися, докладати зусилля, переживати задоволення, страждати та пізнавати.

Наші бажання спираються на наш минулий досвід. Коли ми бажаємо «так, як того разу, але зі змінами», то ми спираємось на об’єм чуттєвих переживань, які хочемо трансформувати. Отже, той, хто бажає, — це атман.

Коли ми переживаємо страждання (неприємні відчуття після несвіжої їжі), ми задумуємося щодо його причин і в майбутньому відмовляємося від причин, щоби відвернути страждання. Той, хто роздумував про причини страждання, — атман.

Щоб знайти причину страждання, нам необхідно докласти зусилля по пригадуванню, пошуку та розмірковуванню. Мотиватор цих зусиль — атман.

Деякий досвід дає нам задоволення (наприклад, приємна активність в тілі та спокійний стан свідомості після хатха-йоґи). Той, хто переживає подібний досвід як приємний, — атман.

Коли ми переживаємо приємний та неприємний досвід, задоволення та страждання, ми їх порівнюємо, розрізняємо, даємо назву — все це — частини пізнання досвіду. Той, хто пізнає, — атман.

Словник йоґи: атман

Міфологізація

Слово «атман» (आत्मन् ātman) надто міфологізоване. Його помилково перекладають як «душа» чи «бог». Деякі перекладачі залишають його як є, але пишуть із Великої Літери.

Морфологія

У розмовному санскриті «атман» — зворотний займенник першої особи «себе» (self). Тому «атма-джнянам» можна перекладати як «пізнання себе».

З погляду етимології це іменник, утворений від дієслівного кореня at — «нескінченно рухатися» — суфіксом man, що утворює абстрактний іменник.

Значення в йозі

Тобто Атман — це «нескінченно рухомий», тобто дещо, що конотує до світобудови. У цьому сенсі пізнання атману — це пізнання світу. Цю глибоку двозначність ідеї пізнання атмана обіграли вже в Катха-упанішаді. Розвиваючи Сократа: «Пізнай себе й ти пізнаєш Світ» — «Пізнай Світ і ти пізнаєш Себе».

Значення в текстах. Бхагавад-гіта

ātmānam rathinaṃ viddhi śarīraṃ ratham eva tu । buddhiṃ tu sārathiṃ viddhi manaḥ pragraham eva ca ॥1.3.3॥ indriyāṇi hayān āhur viṣayāṃs teṣu gocarān । ātmendriya-mano-yuktaṃ bhoktety āhur manīṣiṇaḥ ॥1.3.4॥
Знай же, що Атман (або пізнай себе як) — власник колісниці. Тіло ж — колісниця. Знай, що мислення — колісничий, а сприйняття — повіддя.

Відчуття (індрії) називають кіньми, предмети [сприйняття] — їхніми шляхами. [Атмана], зʼєднаного з органами чуттів і сприйняттям, мудрі називають тим, хто насолоджується.
buddhyā viśuddhayā yukto dhṛtyātmānaṃ niyamya ca । śabdādīn viṣayāṃs tyaktvā rāga-dveṣau vyudasya ca ॥18.51॥
Зібраний, з очищеним розумом, той, хто твердо контролює себе, хто відкинув об'єкти [відчуттів] починаючи зі звуку, хто відкинув потяг і огиду…

Значення в текстах. Рігведа

У Рігведі атман зустрінемо в значенні «дихання»:
sūryaṃ cakṣur gacchatu vātam ātmā
Зір нехай до сонця йде, до вітру – дихання!

Значення в текстах. Бріхадараньяка-упанішада

З чого «утворений» Атман — глибинне Я людини? На це питання відповідала найдавніша з упанішад. Атман «утворений» знанням:
katama ātmeti — yo 'yaṃ vijñānamayaḥ prāṇeṣu hṛdy antarjyotiḥ puruṣaḥ | sa samānaḥ sann ubhau lokāv anusaṃcarati dhyāyatīva lelāyatīva | sa hi svapno bhūtvemaṃ lokam atikrāmati add mṛtyo rūpāṇi || BrhUp_4,3.7 ||
«Хто цей Атман?» — «Пуруша, що містить у собі пізнання, що є серед почуттів, світло в серці. Він залишається тим самим, він блукає обома світами, наче думає, наче рухається. Адже коли перебуває уві сні, він виходить за межі цього світу та образів смерті».

Специфічне значення (нірукті)

Нірукті слова «атман» зустрічаємо в тексті «Шанділья-упанішада»:
atha kasmāducyate ātmeti । yasmātsarvamāpnoti sarvamādatte sarvamatti ca tasmāducyate ātmeti ।
Чому він зветься «атманом»? Тому, що все набуває, все отримує і все їсть, тому зветься «атманом»!
Це гра слів — санскритські слова «набувати», «отримувати», та «їсти» починаються власне зі складів «ап», «ад» і «ат», тобто підкреслюємо подібність у звучанні з першими двома літерами слова «атман».

Нірукті — це гра звучанням. А от етимологія цього слова під питанням. З-поміж гіпотез — корені at «постійно рухатися» і an «дихати».

Думка Абхінаваґупти щодо значення слова «атман»

На думку Абхінаваґупти, глибинну сутність людини (атман, бхайраву, ішвару) складно побачити не тому, що його щось затемнює, а тому, що він сам не хоче бути побаченим… з грайливих міркувань.
kiṃ tu durghaṭa-kāritvāt svācchandyān nirmalād asau | svātma-pracchādana-krīḍā-paṇḍitaḥ parameśvaraḥ || 4-10 ||
Цей Парама-ішвара є мудрим у грі приховування своєї суті, адже він чистий, вільний і вміє створювати перепони.

Докази існування атмана «Ньяя-сутр»: памʼять, бажання, пізнання, сумнів, знання

характеризує відмову

Відмова [існує] щодо причини страждання, адже єдиний, хто бачить багато обʼєктів, загадував те, що споглядав [страждання].

характеризує зусилля

Це зусилля не може існувати за відсутності єдиного споглядача різних обʼєктів, який згадує про спостереження. Це неможливо в контексті лише окремих актів пізнання із визначеним предметом, наче вони відбувалися в іншому тілі. Цим же (способом) сутра пояснює зусилля щодо причини страждання.

Ньяя щодо існування атмана

icchā-dveṣa-prayatna-sukha-duḥkha-jñānāny ātmano liṅgam ॥

Ознаки атмана — це бажання, відраза, зусилля, задоволення, страждання і пізнання

Сутра 1.1.10.

характеризує бажання

Атман бажає здобути обʼєкт саме такого роду, який він пізнавав раніше як приємний. Цей [спогад] був би неможливий в контексті лише окремих актів пізнання із визначеним предметом, наче вони відбувалися в іншому тілі.

характеризує задоволення

Спостерігаючи, [атман] бажає здобути обʼєкт такого роду, який був [раніше] відомий йому як причина задоволення.

характеризує пізнання

Він, котрий набуває засобу осягнення, за допомогою згадування приємного та неприємного пізнає приємне, пізнає неприємне, відчуває приємне й неприємне. Причину цього назвали вище. Відомо, коли бажає пізнавати, він рефлексує «чому?». І рефлексуючи, пізнає це. Й ось це знання є ознакою атмана, адже він сприймається тим, що має ідентичний субʼєкт із субʼєктом бажання пізнавати й субʼєктом рефлексії.