Дослідження сексуального здоров’я жінок:
Йоґа й сексуальні функції у жінок
Автори:
Вікас Дгікав (Vikas Dhikav), доктор медицини; * Ґіріш Кармаркар (Girish Karmarkar), доктор медицини; Річа Ґупта (Richa Gupta), бакалавр медицини, диплом акушера-гінеколога; Мьянк Верма (Myank Verma), бакалавр медицини (MBBS); Ручі Ґупта (Ruchi Gupta), бакалавр медицини; Супрійя Ґупта (Supriya Gupta), доктор медицини; та Кудлжіт С. Ананд (Kuljeet S. Anand), доктор медицини*
* Департамент неврології, Університет GGS-IP
Госпіталь Dr. Ram Manohar Lohia Hospital, Нью-Делі, Індія;
Медицинський коледж DY Patil Medical College, Мумбай, Індія;
Інститут медицинських наук для аспірантів Postgraduate Institute of Medical Sciences, Рогтак, Індія;
Госпіталь Krishna Hospital, Газіабад (Уттар-Прадеш), Індія;
Госпіталь Massachusetts General Hospital, Гарвардська медицинська школа, Бостон, Маcсачусетс, США
DOI: 10.1111/j.1743-6109.2009.01580
Анотація
Вступ. Йоґа є популярною формою нетрадиційної та альтернативної медицини, що практикується як у розвинених, так і у країнах, що розвиваються. Сексуальні дисфункції у жінок спостерігаються постійно, але далеко не завжди вони піддаються адекватному клінічному аналізу. Фармакологічна терапія — це доступний спосіб їх лікування, проте її результати знижуються внаслідок недотримання призначень, низьку ефективність і побічних ефектів. Багато пацієнтів і прихильники йоґи стверджують, що йоґа корисна для поліпшення сексуальних функцій і лікування сексуальних дисфункцій.
Мета дослідження. Встановити, який ефект може надавати йоґа на сексуальні функції в жінок.
Методи. У дослідженні взяли участь 40 жінок у віці 22–55 років (тобто середній вік становив 34,4 року ± 8,49 років). Упродовж 12 тижнів вони регулярно практикували вправи йоґи та заповнили стандартний опитувальник «Індекс сексуальної функції в жінок (ІСФЖ)» (Female Sexual Function Index (FSFI), вказавши дані на момент до й після занять.
Критерії оцінювання. Бали ІСФЖ (FSFI).
Результати. Після завершення занять йоґою оцінки сексуальних функцій значно зросли (P <0,0001). При чому підвищилися показники всіх шести параметрів ІСФЖ (FSFI): сексуальний потяг, збудження, любрикація (смазка), оргазм, задоволення та біль. У жінок старшого віку (> 45 років) спостерігалися більш значні поліпшення, ніж у молодих (<45 років).
Висновки. Йоґа є ефективним методом поліпшення сексуальних функцій у жінок, згідно з даними ІСФЖ (FSFI). Дгікав В. (Dhikav V), Кармаркар Ґ. (Karmarkar G), Ґупта Р. (Gupta R), Верма М. (Verma M), Ґупта Р. (Gupta R), Ґупта С. (Gupta S) й Ананд КС (Anand KS). Йоґа та сексуальні функції в жінок (Yoga in female sexual functions). J Sex Med 2010 року; 7: 964–970.
Ключові слова: йоґа, сексуальні функції в жінок, індекс сексуальної функції в жінок (ІСФЖ), сексуальні дисфункції в жінок, сексуальність жінки
Вступ
Тривалий час темі сексуальності жінок традиційно відводилося мало уваги, і тільки зовсім недавно сексуальні функції у жінки стали об’єктом зростаючого наукового інтересу [1]. Епідеміологічні дослідження сексуальних дисфункцій у жінок нечисленні [1]. Звіти показують, що задоволення сексуальної потреби й сексуальна активність є значущими для жінок середнього і старшого віку, але лише третина говорить про проблеми [1] (сексуальні дисфункції), що характеризуються згасанням статевого потягу, психологічними і фізіологічними змінами, пов’язаними з циклом статевої відповіді [2]. Емоційні проблеми і стреси супроводжуються високим ризиком виникнення сексуальних відхилень у всіх фазах циклу. Сексуальні дисфункції в жінок пов’язані з негативним досвідом у сексуальних відносинах і проблемами зі здоров’ям.
Слабке збудження або розлад статевого потягу можуть призвести до низької фізичної та емоційної задоволеності, а також до загального зниженого відчуття щастя [2, 3] і вплинути на якість життя в цілому [2, 3]. Крім того, недавнє дослідження [2] показало, що сексуальні дисфункції частіше трапляються в більш молодих людей. Оскільки вони є репродуктивною віковою групою, необхідне ефективне рішення цієї проблеми. Стало очевидно, що, незважаючи на наявність сексуальних дисфункцій, жінки не можуть звернутися по допомогу [4].
Йоґа — це нефармакологічний засіб, який впливає на сексуальні функції [5]. Ми спробували встановити, який ефект робить йоґа на сексуальні функції в жінок, використавши відомий перевірений перелік — «Індекс сексуальних функцій у жінок (ІСФЖ)» (Female Sexual Function Index (FSFI)) [6].
Методика
Ми залучили до дослідження 40 жінок у віці від 22 до 55 років. Усі відвідували заняття йоґою в Мумбаї (Індія). 36 з них були одружені (середня тривалість шлюбу — 11,04 років), четверо — незаміжні, але сексуально активні (тривалість сексуальної активності — 3,25 року). Пацієнткам було роз’яснено протокол (Додаток 1, мал. 1), якому вони мали слідувати впродовж 12 тижнів. Спеціально для цього дослідження були підібрані асани, які, імовірно, надають ефект на тонус м’язів черевної й тазової зон, яєчники, ендокринну і травну системи, роботу суглобів і настрій. До й після занять йоґою пацієнтки заповнювали опитувальник ІСФЖ (FSFI) [6], і результати зберігалися впродовж усього дослідження.
Усі учасниці дослідження були здорові й сексуально активні, не мали клінічних діагнозів і не приймали ліків; вони також раніше не займалися регулярно йоґою, іншими фізичними вправами або медитацією. Була проведена загальна клінічна перевірка стану їх здоров’я. Сексуально неактивні незаміжні й заміжні жінки були виключені з цього дослідження. Для вивчення протоколу використовувався подвійний сліпий метод: ні пацієнтки, ні фахівці, які підводили підсумки, не були ознайомлені з даними про сприятливий вплив йоґи на жіноче здоров’я, щоб уникнути упередженості. Незалежний інструктор йоґи, що не має відношення до даного дослідження, був запрошений, щоби роз’яснити учасницям протокол. Він також не мав жодної інформації про гіпотезу, мету й завдання дослідження.
Хоча середня тривалість заняття йоґою становила одну годину (в 6–7 ранку або 6–7 вечора), вона не регулювалася жорстко — пацієнткам було запропоновано практикувати асани залежно від їх витривалості. Головною умовою при цьому було — не перенапружуватися. Дві асани (хамсасана (hansasana) і бгушірасана (bhusirasana) були змінені, щоби їх могли практикувати всі учасниці дослідження. Літнім пацієнткам і пацієнткам із зайвою вагою запропонували більш легкі версії, оскільки вони не могли виконати повну і складну варіації цих асан. Рекомендувалося робити кожну асану три рази. Пацієнток навчили диференційованої релаксації: після завершення серії асан вони виконували дихальну техніку анулома-вілома (anulomvilom) — дихання через протилежну ніздрю й шавасану (shavasan) (від санскр. shava — «мертве тіло, труп, що лежить»). Таким чином, заняття закінчувалося дихальними вправами й кількахвилинним відпочинком для розслаблення м’язів, які розтягувалися протягом практики. Цей підхід був названий диференційованою релаксацією.
Статистичний аналіз
Статистичний аналіз був проведений за допомогою методики SPSS, версія 14 (SPSS Inc., Чикаго, Іллінойс, США). Для розрахунку значення Р був використаний парний t-критерій (критерій Стьюдента). Значення Р менше 0,05 відкидалися і визнавалися значущими.
Результати
До дослідження було залучено 40 жінок у віці від 22 до 55 років (середній вік склав 34,7 року ± 8,49 років), які регулярно займалися йоґою. Жінкам було запропоновано заповнити стандартизований опитувальник (FSFI) до й після 12-тижневої практики йоґи.
Було відзначено статистично значуще поліпшення всіх досліджуваних сексуальних функцій (2): статевого потягу, збудження, любрикації (виділення змазки), оргазму, сексуального задоволення й болю. Середній індекс FSFI до початку дослідження становив 946,2 (базова оцінка) і досяг 1215,3 після завершення. У середньому після занять йоґою було відзначено поліпшення сексуальних функцій у жінок на 18,63 % (P <0,0001). 29 (72,5 %) досліджуваних відзначили підвищення задоволеності своїм сексуальним життям під час практики йоґи, а 11 (27,5 %) не зазначили ніяких помітних поліпшень.
Жінки старші 45 років у цьому дослідженні вважалися жінками старшого віку (6 пацієнток у віці 50 років ± 3,3 року), до 45 років — молодого віку (34 пацієнтки віком 32 роки ± 5,8 років). Покращення в групі старшого віку (17,83 ± 10,1) виявилися значнішими, ніж у групі молодих (5,11 ± 4,95) (P <0,0001). Показники в групі старшого віку: збудження — 61,66 %, біль — 57,77 %, любрикація (виділення змазки) — 56,66 %, оргазм — 52,22 %, задоволення — 40 %, статевий потяг — 19,44 %. У групі молодшого віку: оргазм — 17,74 %, задоволення — 15,78 %, збудження — 15,73 %, біль — 13,13 %, любрикація (виділення змазки) — 12,50 %, статевий потяг — 12,35 %. Група старшого віку зазначила максимальну ступінь поліпшення щодо сексуального збудження й мінімальну — щодо статевого потягу. Серед жінок із групи молодого віку максимальну оцінку отримала якість оргазму, відразу за нею йде сексуальне задоволення. Показники збудження більше змінилися серед жінок старших 45 років, а не в молодих (3,7 ± 1,8 vs 0,94 ± 0,97; P <0,0001). Крім того, у групі старшого віку були відзначені значні поліпшення у відношенні любрикації (виділення змазки) і болю. Ймовірно, це спричинено тим, що сухість піхви є спільною рисою постменопаузального періоду. Щодо болю під час статевого акту більш значні поліпшення також були відзначені в групі старшого віку (3,47 ± 2,61 vs 0,78 ± 1,15; P <0,0001). Результати (Додаток 2) показують, що оцінка болю змінюється від 4,29 ± 1,84 (базова оцінка) до 5,47 ± 0,59 (після занять йоґою). Оцінка емоційної близькості під час статевого акту значно зросла з 3,50 ± 1,47 до 4,48 ± 0,8 (P = 0,0003) після 12 тижнів занять йоґою.
Проблематика
Питання сексуальних дисфункцій у жінок починає привертати увагу фахівців у галузі охорони здоров’я й жінок загалом [7]. Недавнє дослідження показало, що розлад сексуального збудження — звичайне явище, про нього говорить близько 26 % американських жінок [8]. Незважаючи на його високу поширеність, методи фармакологічної терапії сексуальних дисфункцій у жінок обмежені [9–11]. Андрогени насамперед впливають на статевий потяг, збудження, оргазм і хороше самопочуття. Крім цього, для лікування сексуальних дисфункцій у жінок були випробувані тестостерон [10] і силденафіл [12–14]. Інші потенційні варіанти лікування можуть включати L-аргінін, йохимбін, фентоламін, апоморфін, простагландин Е1 і т. ін.; вони ще на стадії вивчення.
Емпіричних праць, у яких описується ефективність методів східної медицини [15], таких як усвідомленість, голковколювання і йоґа, при скаргах на сексуальні розлади і втрату сексуального задоволення [16], досить мало, але вони багатообіцяючі. Також досліджується ефективність терапії травами при сексуальних дисфункціях у жінок, і нечисленні дані підтверджують її сприятливий вплив [17, 18]. Є попередній звіт про вплив короткого, що складається з трьох сеансів, групового психотерапевтичного курсу для лікування проблем зі статевим потягом і порушенням. Важливість східного підходу [19] до роботи із сексуальністю була підкреслена раніше.
У ході цього дослідження було вивчено вплив йоґи на сексуальні функції в жінок. Для цього використовувалися відомий перевірений практикою перелік сексуальних функцій у жінок і низка звітів про корисність йоґи для їх поліпшення. Незважаючи на те, що точний механізм сприятливого впливу йоґи на сексуальні функції в жінок ніхто не знає, можна зробити деякі припущення. Сприятливий вплив йоґи визнано щодо підвищення м’язового тонусу [20]; боротьби з депресією [21], гіпертензією [22], периферійною нейропатією [23], тривогою [24], захворюваннями суглобів [25], стресом [26], на ішемічну хворобу серця [27]; поліпшення якості життя [28]; зменшення болю при пологах [29]; боротьби з епілепсією [30]; здатності до самодопомоги [31]; поліпшення самопочуття [32]; усунення болю [33]; боротьби з наркоманією [34], психосоматичні розлади [35], безпліддям [36] і обсесивно-компульсивними розладами [37], а також управління стресом [38].
Хоча результати цього дослідження обнадіюють, у нього є, крім невеликої вибірки, важливі нюанси. Перший — відсутність можливості передбачити час появи поліпшень після заняття йоґою. Крім того, невідомо, як довго протримається отриманий ефект. Також є деякі похибки добору, оскільки було залучено лише тих жінок, які висловили добровільне бажання брати участь у дослідженні. Тому мотивація взяти участь у практиці йоґи могла вплинути на зростання деяких показників і поява сприятливих ефектів, які спостерігаються в ході заданого дослідження; але все ж ступінь її впливу невідома. Другий — непорівнянний характер. Вплив йоґи не порівнювався з впливом плацебо або іншого засобу, визнаного ефективним щодо сексуальних функцій у жінок. У процесі дослідження були проаналізовані бали FSFI, виставлені до й після заняття йоґою, і результати показали статистично значуще поліпшення сексуальних функцій серед його учасниць. Як було сказано вище, 29 (72,5 %) піддослідних зазначили поліпшення свого сексуального життя під час практики йоґи, але 11 не помітили ніяких значних змін. Хоча показники зросли статистично у всіх пацієнток, зміни деяких із них не завжди були очевидними.
Результати дослідження свідчать про посилення статевого потягу в жінок, але необхідні інші дослідження з участю більшої кількості респонденток і більш широкою вибіркою [39]. Сексуальні дисфункції в жінок зараз поширені, але недостатньо добре діагностуються й розуміються [40]. Однак останнім часом було досягнуто консенсусу щодо діагностики, класифікації та рекомендацій / принципів у клінічному підході до сексуальних дисфункцій у жінок [41].
Висновки
Висновки
Визнано, що сексуальні порушення в жінок — це поширене явище й можливості їх лікування часто навіть не піддаються пошуку, незважаючи на те, що сексуальні дисфункції можуть впливати й на якість життя, і на міжособистісні відносини. Йоґа є нефармакологічним методом поліпшення сексуальних функцій у жінок. Пропоноване дослідження показує, що йоґа може мати позитивну дію у всіх шести аспектах ІСФЖ (FSFI) (статевий потяг, збудження, любрикація (виділення змазки), оргазм, сексуальне задоволення й біль). З огляду на широке поширення й доступність йоґи, її немедикаментозний характер і очевидні сприятливі ефекти, зафіксовані в ході заданого дослідження, вона заслуговує подальшого вивчення як метод лікування сексуальних дисфункцій у жінок.
Для обговорення з авторами:
Vikas Dhikav, MD,
Адреса: Department of Neurology, Dr. RML Hospital & PGIMER,
GGS-IP University, E3, Flat Number-280, Sector-18,
Delhi, Rohini, 110085, India.
Тел.: +91-9910011205
Факс: 011-26865165
е-mail: [email protected]
Конфлікт інтересів: ні.
Авторство
Категорія 1
(a) Концепція та дизайн
Вікас Дгікав (Vikas Dhikav), Ґіріш Кармаркар (Girish Karmarkar), Річа Ґупта (Richa Gupta), Мьянк Верма (Myank Verma), Ручі Ґупта (Ruchi Gupta), С. Ґупта (S. Gupta), Кудлжіт С. Ананд (Kuljeet S. Anand).
(b) Збір даних
Вікас Дгікав (Vikas Dhikav), Ґіріш Кармаркар (Girish Karmarkar), Річа Ґупта (Richa Gupta), Мьянк Верма (Myank Verma), Ручі Ґупта (Ruchi Gupta), С. Ґупта (S. Gupta), Кудлжіт С. Ананд (Kuljeet S. Anand).
(c) Аналіз та тлумачення даних
Вікас Дгікав (Vikas Dhikav), Ґіріш Кармаркар (Girish Karmarkar), Річа Ґупта (Richa Gupta), Мьянк Верма (Myank Verma), Ручі Ґупта (Ruchi Gupta), С. Ґупта (S. Gupta), Кудлжіт С. Ананд (Kuljeet S. Anand).
Категорія 2
(a) Проект статті
Вікас Дгікав (Vikas Dhikav), Ґіріш Кармаркар (Girish Karmarkar), Річа Ґупта (Richa Gupta), Мьянк Верма (Myank Verma), Ручі Ґупта (Ruchi Gupta), С. Ґупта (S. Gupta), Кудлжіт С. Ананд (Kuljeet S. Anand).
(b) Редагування статті
Вікас Дгікав (Vikas Dhikav), Ґіріш Кармаркар (Girish Karmarkar), Річа Ґупта (Richa Gupta), Мьянк Верма (Myank Verma), Ручі Ґупта (Ruchi Gupta), С. Ґупта (S. Gupta), Кудлжіт С. Ананд (Kuljeet S. Anand).
Категорі 3
(a) Фінальне затвердження готового рукопису
Вікас Дгікав (Vikas Dhikav), Ґіріш Кармаркар (Girish Karmarkar), Річа Ґупта (Richa Gupta), Мьянк Верма (Myank Verma), Ручі Ґупта (Ruchi Gupta), С. Ґупта (S. Gupta), Кудлжіт С. Ананд (Kuljeet S. Anand).
Список цитованої літератури
1. Addis IB, Van Den Eeden SK, Wassel-Fyr CL, Vittinghoff E, Brown JS, Thom DH. Reproductive risk factors for incontinence study at Kaiser Study Group. Sexual activity and function in middle-aged and older women. Obstet Gynecol 2006;107:755–64.
2. Laumann EO, Paik A, Rosen RC. Sexual dysfunction in the United States: Prevalence and predictors. JAMA 1999;281:537–44.
3. Great Expectations: An expert looks at our changing notions of a satisfying sex life and the role of couples therapy. Available at: http://www.afwh.org/articles/paid/greatexpectations.htm (accessed May 9, 2009).
4. Ferenidou F, Kapoteli V, Moisidis K, Koutsogiannis I, Giakoumelos A, Hatzichristou D. Presence of a sexual problem may not affect women’s satisfaction from their sexual function. J Sex Med 2008;5:631–9.
5. Dhikav V, Karmarkar G, Gupta M, Anand KS. Yoga in premature ejaculation: A comparative trial with fluoxetine. J Sex Med 2007;4:1726–32.
6. Rosen R, Brown C, Heiman J, Leiblum S, Meston C, Shabsigh R, Ferguson D, D’Agostino R Jr. The Female Sexual Function Index (FSFI): A multidimensional self-report instrument for the assessment of female sexual function. J Sex Marital Ther 2000;26:191–208.
7. Brassil DF, Keller M. Female sexual dysfunction: Definitions, causes, and treatment. Urol Nurs 2002;22:237–44, 284; quiz 245, 248.
8. Lewis V. Female sexual dysfunction. BMJ 2005; 330:E345–6.
9. Hubayter Z, Simon JA. Testosterone therapy for sexual dysfunction in postmenopausal women. Climacteric 2008;11:181–91.
10. Kingsberg S. Testosterone treatment for hypoactive sexual desire disorder in postmenopausal women. J Sex Med 2007;4(3 suppl):227–34.
11. Kingsberg SA, Simon JA, Goldstein I. The current outlook for testosterone in the management of hypoactive sexual desire disorder in postmenopausal women. J Sex Med 2008;5(4 suppl):182–93; quiz 193.
12. Schoen C, Bachmann G. Sildenafil citrate for female sexual arousal disorder: A future possibility? Nat Rev Urol 2009;6:216–22.
13. Meston CM, Hull E, Levin RJ, Sipski M. Disorders of orgasm in women. J Sex Med 2004;1:66–8.
14. Marthol H, Hilz MJ. Female sexual dysfunction: A systematic overview of classification, pathophysiology, diagnosis and treatment. Fortschr Neurol Psychiatr 2004;72:121–35.
15. Brotto LA, Basson R, Luria M. A mindfulness-based group psychoeducational intervention targeting sexual arousal disorder in women. J Sex Med 2008; 5:1646–59.
16. Brotto LA, Krychman M, Jacobson P. Eastern approaches for enhancing women’s sexuality: Mindfulness, acupuncture, and yoga (CME). J Sex Med 2008;5:2741–8; quiz 2749.
17. Xu X, Yin H, Tang D, Zhang L, Gosden RG. Application of traditional Chinese medicine in the treatment of infertility. Hum Fertil 2003;6:161– 8.
18. Grube B, Walper A, Wheatley D. St. John’s Wort extract: Efficacy for menopausal symptoms of psychological origin. Adv Ther 1999;16:177– 86.
19. Francoeur RT. Sexuality and spirituality: The relevance of eastern traditions. SIECUS Rep 1992; 20:1–8.
20. Omkar SN, Vishwas S, Tech B. Yoga techniques as a means of core stability training. J Bodyw Mov Ther 2009;13:98–103; Epub Feb 1, 2008.
21. Tsang HW, Chan EP, Cheung WM. Effects of mindful and non-mindful exercises on people with depression: A systematic review. Br J Clin Psychol 2008;47(Pt 3):303–22; Epub Jan 31, 2008.
22. Cohen D, Townsend RR. Yoga and hypertension. J Clin Hypertens 2007;9:800–1.
23. Head KA. Peripheral neuropathy: Pathogenic mechanisms and alternative therapies. Altern Med Rev 2006;11:294–329.
24. Cooper C, Balamurali TB, Selwood A, Livingston G. A systematic review of intervention studies about anxiety in caregivers of people with dementia. Int J Geriatr Psychiatry 2007;22:181–8.
25. Ernst E. Complementary or alternative therapies for osteoarthritis. Nat Clin Pract Rheumatol 2006; 2:74–80.
26. Mamtani R, Mamtani R. Ayurveda and yoga in cardiovascular diseases. Cardiol Rev 2005;13:155–62.
27. Jayasinghe SR. Yoga in cardiac health (a review). Eur J Cardiovasc Prev Rehabil 2004;11:369–75.
28. Brown RP, Gerbarg PL. Sudarshan Kriya Yogic breathing in the treatment of stress, anxiety, and depression. Part II—Clinical applications and guidelines. J Altern Complement Med 2005;11:711–7; Review.
29. Fields N. Yoga: Empowering women to give birth. Pract Midwife 2008;11:30–2.
30. Yardi N. Yoga for control of epilepsy. Seizure 2001;10:7–12.
31. Herrick CM, Ainsworth AD. Invest in yourself. Yoga as a self-care strategy. Nurs Forum 2000;35: 32–6.
32. Gimbel MA. Yoga, meditation, and imagery: Clinical applications. Nurse Pract Forum 1998;9:243–55.
33. Nespor K. Pain management and yoga. Int J Psychosom 1991;38:76–81.
34. Sharma K, Shukla V. Rehabilitation of drugaddicted persons: The experience of the Nav-Chetna Center in India. Bull Narc 1988;40:43–9.
35. Shen YH, Nahas R. Complementary and alternative medicine for treatment of irritable bowel syndrome. Can Fam Physician 2009;55:143–8.
36. Khalsa HK. Yoga: An adjunct to infertility treatment. Fertil Steril 2003;80(4 suppl):46–51.
37. Shannahoff-Khalsa DS, Beckett LR. Clinical case report: Efficacy of yogic techniques in the treatment of obsessive compulsive disorders. Int J Neurosci 1996;85:1–17.
38. Parshad O. Role of yoga in stress management. West Indian Med J 2004;53:191–4.
39. Clayton AH, Goldfischer ER, Goldstein I, Derogatis L, Lewis-D’Agostino DJ, Pyke R. Validation of the decreased sexual desire screener (DSDS): A brief diagnostic instrument for generalized acquired female hypoactive sexual desire disorder (HSDD). J Sex Med. 2009;6:730–8.
40. Basson R, Berman J, Burnett A, Derogatis L, Ferguson D, Fourcroy J, Goldstein I, Graziottin A, Heiman J, Laan E, Leiblum S, Padma-Nathan H, Rosen R, Segraves K, Segraves RT, Shabsigh R, Sipski M, Wagner G, Whipple B. Report of the International Consensus Development Conference on female sexual dysfunction: Definitions and classifications. J Urol 2000;163:888–93.
41. Basson R, Althof S, Davis S, Fugl-Meyer K, Goldstein I, Leiblum S, Meston C, Rosen R, Wagner G. Summary of the recommendations on sexual dysfunctions in women. J Sex Med 2004;1:24–34.
Малюнок 1 (A — V) Асани, які освоєні учасниками під час дослідження. Див. Додаток 1 з поясненнями
Додаток 1. Короткий опис асан, використаних у ході даного дослідження
Капалабхаті (мал. 1А, капала — череп, бхаті — яскравий, сяйво на лобі). Сядьте в позу лотоса, спину тримайте рівно, руки покладіть на коліна. Заплющте очі. Зафіксуйте груди й свідомо скорочуйте м’язи живота.
Ваджрасана (мал. 1B, ваджра — алмаз). Сядьте на п’яти, руки покладіть на коліна, як показано на малюнку.
Йоґа мудра (мал. 1C, йоґ — від йоґи, мудра — стан, поза; символ йоґи). Покладіть руки на поперек. Візьміть правий зап’ясток лівою рукою й нахиліться вперед.
Марджарасана (мал. 1D, поза кішки). Сядьте у ваджрасану. Увійдіть у позу кішки і вигинайте хребет і шию вниз і вгору.
Паванамуктасана (мал. 1E, висіння в повітрі). Ляжте на спину, зігніть ноги, притисніть їх до грудей і обхопіть руками. Підніміть голову й торкніться колін, як показано на малюнку.
Віпаріта карані мудра (мал. 1FF, віпаріта — навпаки, мудра — стан, поза). Поза-ноги-вгору-вздовж-стіни.
Матсіасана (мал. 1G, поза риби). Ляжте рівно на спину і прогніть шию.
Халасана (мал. 1H, хала — плуг). Ляжте рівно на спину. Підніміть ноги рівно й торкніться пальцями підлоги за головою, при цьому руки притискайте до підлоги.
Ардхаматсієндра мудра (мал. 1І, Половинне скручування спини). Сядьте прямо, зігніть праве коліно й покладіть його під сідниці. Тепер зігніть ліву ногу й поставте її перед правим коліном.
Пашчимоттанасана (мал. 1J, поза розтягування спини). Сядьте, прямі ноги паралельні одна одній. Торкніться руками великих пальців ніг, спробуйте нагнути голову й поцілувати їх.
Парватасана (мал 1K, парвата — гора, поза гори). Сядьте, потягніться верхівкою вгору. Руки витягніть над головою так, щоби вони утворили трикутник — гору.
Бхунджанґасана (мал. 1L, бхуджанга — змія). Ляжте на живіт, поставте перед собою долоні й перенесіть на них вагу. Концентруйтеся на розтягуванні м’язів спини.
Салабгасана (мал. 1 М, поза сарани). Ляжте на живіт, підборіддя поставте на підлогу. Підніміть ноги так, щоби тіло спиралося на груди й живіт. Руки притискайте до підлоги.
Наукасана (мал. 1N, nauka — човен, поза човна). Витягнувшись лежачи, підніміть руки й ноги.
Дганурасана (мал. 1O, дхану — лук). Тіло вибудовується у формі лука.
Бгуширасана (мал. 1P, підготовча поза до ширшасани). Сядьте у ваджрасану й поставте голову на підлогу, тіло витягніть уздовж стіни й упирайтеся в неї.
Хансасана (мал. 1 1Q, поза лебедя; підготовча поза до маюрасани). Сядьте у ваджрасану й перенесіть вагу на обидві долоні. Тіло буде висіти в повітрі, а ноги — упиратися в підлогу. Ця поза дає ефект маюрасани без зайвої напруги. Добре підходить людям із надмірною вагою й літнім.
Чакрасана (мал. 1Р, поза напівколеса). Тіло вибудовується у формі кола або півкола.
Триконасана (мал. 1S, поза трикутника). Встаньте, поставте ноги широко, доторкніться правою рукою до правої ноги й підніміть ліву руку. Подивіться на пальці лівої руки.
Уддіяна бандха / аґнісара (мал. 1T, підтягнення живота). Видихніть усе повітря й підтягніть м’язи живота під грудну клітку.
Пранаяма (мал. 1U, контроль дихання). Сядьте зручно, закрийте очі. Глибоко дихайте, чергуючи ніздрі, як показано на малюнку.
Шавасана (мал. 1V, поза мерця). Ляжте на спину й розслабтеся. Закрийте очі, руки витягніть уздовж тіла.
Додаток 2. Оцінки сексуальних функцій (згідно «Індексу сексуальних функцій у жінок (ІСФЖ)») жінок-учасниць дослідження до й після занять йоґою
Вікас Дгікав, Ґіріш Кармаркар, Річа Ґупта, Мьянк Верма, Ручі Ґупта, Супрійя Ґупта, Кудлжіт Сінґх Ананд. Йоґа та сексуальні функції у жінок [Електронний ресурс] // Journal of Sexual Medicine. – Режим доступу.
© 2018 – 2024 Українська федерація йоги. Всі права захищені.