«Хатха-йоґа-прадіпіка1» Сватмарами з коментарем «Джйотсна2» Брахмананди
Перший розділ
Шлока 1 #
śrī-ādi-nāthāya namaḥ astu tasmai yena upadiṣṭā haṭha-yoga-vidyā |
vibhrājate pronnata-rāja-yogam āroḍhum icchor adhirohiṇī iva || 1 ||3
Привітання великому Адінатху, завдяки настановам якого
наука хатха-йоґи, мов сходи, полегшує шлях тому,
хто бажає піднятися до найвищої раджа-йоґи.
#
Коментар «Джйотсна» до 1 шлоки #
guruṃ natvā śivaṃ sākṣāt brahmānaṃdena tanyate ॥ haṭha-pradīpikā jyotsnā yoga-mārga-prakāśikā ॥ idānīṃ-tanānāṃ subodha-artham asyāḥ suvijñāya gorakṣa-siddhāṃta-hārdam । mayā meruśāstri-pramukhya-abhiyogāt sphuṭaṃ kathyate atyaṃta-gūḍhaḥ api bhāvaḥ ॥
Віддавши шану самому вчителеві Шиві, Брахмананда освітлює шлях йоґи за допомогою [коментаря] «Джйотсна». Завдяки ревній практиці головного з [викладеного] Меру-шастріном4, я пізнав серце вчення Ґоракші. Тепер я проясню сокровенний сенс «Хатха-йоґа-прадіпіки», щоб полегшити її розуміння сучасниками (idānīṃtana).
mumukṣu-jana-hita-arthaṃ rāja-yoga-dvārā kaivalya-phalāṃ haṭhapradīpikāṃ vidhitsuḥ parama-kāruṇikaḥ svātmārāma-yogi-īṃdraḥ tat-pratyūha-nivṛttaye haṭhayoga-pravartaka-śrīmadādinātha-namaskāra-lakṣaṇaṃ maṃgalaṃ tāvad ācarati śrī ādināthāya iti ādinā || tasmai śrī ādināthāyanamahastu iti anvayaḥ ।
Сповнений найвищого милосердя володар йоґінів Сватмарама5 забажав створити таку «Хатха-йоґа-прадіпіку», яка приводить до визволення (kaivalya-phala) і яка підходить людям, що бажають досягти визволення (mumukṣu-jana-hita-artha), за допомогою раджа-йоґи. Для усунення перешкод [у своєму починанні]6 він склав першу шлоку саме так, щоб висловити привітання великому Адінатху7, творцеві Хатха-йоґи8.
ādiḥ ca asau nāthaḥ ca ādi-nāthaḥ sarva-īśvaraḥ śivaḥ iti arthaḥ | śrīmān ādi-nāthaḥ tasmai śrī-ādi-nāthāya | śrī-śabdaḥ ādiḥ yasya saḥ śrī-ādiḥ śrīḥ ādiḥ ca asau nāthaḥ ca śrī-ādi-nāthaḥ tasmai śrī-ādi-nāthāya | śrī-nāthāya viṣṇave iti vā arthaḥ |
[Що стосується слів] великому Адінатху9. Якщо Адінатх (ādi-nātha) — це складене слово типу карма-дхарая10, у якому слово ādi перекладається як первинний, початковий, а nātha як володар, то ādi-nāthaḥ перекладається як первинний володар, тобто володар над усім, тобто Шива. Що стосується слова śrī, у цьому разі воно перекладається як прославлений. Тобто текст присвячено Прославленому Шиві. Однак śrī ādi-nātha може бути самасою типу бахуврихи, тоді śrī-ādi-nātha [перекладається як] володар над Шрі (одне з імен Лакшмі) та іншими, тобто чоловік Шрі, тобто Вішну. У цьому разі текст присвячено Вішну.
yena ādi-nāthena upadiṣṭā giri-jāyai haṭha-yoga-vidyā ha-śca ṭha-śca haṭhau sūrya-candrau tayor yogaḥ haṭha-yogaḥ etena haṭha-śabda-vācyayoḥ sūrya-candrākhyayoḥ prāṇāpānayoḥ aikya-lakṣaṇaḥ prāṇāyāmo haṭha-yoga iti haṭha-yogasya lakṣaṇaṃ siddham | tathā ca uktaṃ gorakṣa-nāthena siddha-siddhānta-paddhatau | ha-kāraḥ kīrtitaḥ sūryaḥ ṭha-kāraś candraḥ ucyate | sūryā-candramasor yogād haṭha-yogaḥ nigadyate | iti | tat-pratipādikā vidyā haṭha-yoga-vidyā haṭha-yoga-śāstram iti yāvat | giri-jāyai ādi-nātha-kṛto haṭha-vidyopadeśo mahākāla-yoga-śāstrādau prasiddhaḥ |
Отже, Адінатх виклав Парваті науку хатха-йоґи. Термін хатха-йоґа слід розуміти як поєднання ха і тха. Під складами ха і тха мається на увазі сонце й місяць, тобто прана11 й апана12. Те, що характеризується поєднанням прани й апани — це пранаяма13. Тобто хатха-йоґа — це пранаяма. Так слід розуміти цей термін. З цього ж приводу цитата Ґоракша-натха з «Сіддха-сіддханта-паддхаті»:
«Склад ха позначає сонце, тха — місяць. Термін хатха-йоґа походить від поєднання сонця й місяця. Знання, що пояснює це поєднання — знання хатха-йоґи, тобто наука хатха-йоґи. Саме цю науку, відому серед інших великих йоґа-шастр, Шива виклав Народженій-від-гори14».
prakarṣeṇa unnataḥ pronnataḥ mantra-yoga-haṭha-yoga-ādī-nāma-dhara-bhūminām uttara-bhūmitvāt rājayogaḥ yaḥ pronnatatvam | rāja-yogaḥ ca sarva-vṛtti-nirodha-lakṣaṇaḥ asamprajñāta-yogaḥ | tam icchor mumukṣor adhirohiṇī iva adhiruhyate anayā iti adhirohiṇī niḥśreṇi iva vibhrājate viśeṣeṇa bhrājate śobhate | yathā pronnata-saudham āroḍhum icchor adhirohiṇī anāyāsena saudha-prāpikā bhavati evaṃ haṭhapradīpikāpi pronnata-rāja-yogam āroḍhum icchor anāyāsena rāja-yoga-prāpikā bhavati iti upamālaṅkāraḥ | indravajrākhyaṃ vṛttam |
[Під словами] найвищої [раджа-йоґи] (pronnata) мається на увазі у найвищій мірі видатна, тобто та, що знаходиться на вищому щаблі стосовно мантра-йоґи, хатха-йоґи й лайя-йоґи. Раджа-йоґа, маючи ознаку контролю всіх станів свідомості (sarvavṛtti-nirodha-lakṣaṇa), підходить для стану, що перевищує пізнання (asamprajñāta). [Що стосується слів шлоки] тому, хто бажає піднятися до найвищої раджа-йоґи,
має на увазі той, хто прагне до визволення.
[Фраза] мов сходи, полегшує шлях (adhirohiṇī iva … vibhrājate) позначає, що [практик] ніби піднімається (adhiruhyate) за допомогою раджа-йоґи по драбині, яка світиться, тобто освітлює [шлях]. Подібно до того, як сходи існують для того, щоб бажаючий піднятися на саму вершину замку зробив це безперешкодно, так само і «Хатха-йоґа-прадіпіка» існує для бажаючого безперешкодно опанувати найвищу
раджа-йоґу.
Перша шлока складена розміром індра-ваджра.
1 Буквально haṭha-pradīpikā перекладається як світло або висвітлення хатхі.
2 Буквально назва коментаря jotsnā перекладається як місячне сяйво.
3 Тут і далі в санскритському тексті знято сандгі та розділено слова у складених словах.
4 Вчитель Брахмананди.
5 Сватмарама – ймовірний автор «Хатха-йоґа-прадіпіки».
6 Тут і далі у квадратних дужках ми вставляємо слова, які маються на увазі, але відсутні в тексті через специфіку санскритського наукового стилю для того, щоб викладати думку максимально коротко.
7 Одне з імен Шиви.
8 У цьому випадку Хатха-йоґа з великої літери, оскільки вказується система знань, чиїм творцем тут вказується Шива.
9 Тут і далі виділяємо ті слова основного тексту «Хатха-йоґа-прадіпіки», які пояснюються у конкретному пасажі коментаря «Джйотсна».
10 Іменник і прикметник.
11 Вдих або тип життєвої енергії.
12 Видих або тип життєвої енергії.
13 У даному контексті prāṇāyāma може означати контроль життєвої енергії.
14 Girijā Народжена-від-гори — одне з імен Парваті.
Шлока 2 #
praṇamya śrī-guruṃ nāthaṃ svātmārāmeṇa yoginā |
kevalaṃ rāja-yogāya haṭha-vidyā upadiśyate || 2 ||
Привітавши великого вчителя Натха,
йоґін Сватмарама зазначає, що
наука хатха-йоґи [існує] виключно для раджа-йоґи.
#
Коментар до 2 шлоки #
evaṃ parama-guru-namaskāra-lakṣaṇaṃ maṅgalaṃ kṛtvā vighna-bāhulye maṅgala-bāhulyasya api
apekṣitatvāt sva-guru-namaskāra-ātmakaṃ maṅgalam ācaran asya granthasya viṣaya-prayojana-ādīni
pradarśayati praṇamya iti ||
Замість безлічі присвят [різним учителям] [Сватмарама] склав одну, присвячену найвищому вчителеві, оскільки одна ця шлока запобігає безлічі перешкод.
Привітавши, йоґін Сватмарама, тобто вклонившись з глибокою відданістю своєму вчителеві, тим самим позначаючи об’єкт (viṣaya) і мотив (prayojana) цього тексту15.
śrīmaṃtaṃ guruṃ śrī-guruṃ nāthaṃ śrī-guru-nāthaṃ sva-gurum iti yāvat | praṇamya prakarṣeṇa bhakti-pūrvakaṃ natvā svātmārāmeṇa yoginā yogaḥ asya asti iti tena | kevalaṃ rāja-yogāya kevalaṃ rāja-yogārthaṃ haṭha-vidyā upadiśyate iti anvayaḥ | haṭha-vidyāyāḥ rāja-yogaḥ eva mukhyaṃ phalaṃ na siddhayaḥ iti kevala-padasya abhiprāyaḥ | siddhayaḥ tu ānuṣaṅgikyaḥ | etena rāja-yoga-phala-sahitaḥ haṭha-yogaḥ asya granthasya viṣayaḥ | rāja-yoga-dvārā kaivalyaṃ ca asya phalam | tat-kāmaḥ ca adhikārī |
Вчителем Сватмарами був прославлений Натх. Під йоґіном[в епітеті Сватмарами] розуміється той, чий [стан] — йоґа (yogaḥ asya asti). Стосовно слів шлоки наука хатха-йоґи [існує] виключно для раджа-йоґи [автор] має на увазі, що наука хатха-йоґи викладається тільки для раджа-йоґи. Тобто головний плід хатха-йоґи — це раджа-йоґа, а не надздібності (siddhi). Надздібності лише супроводжують раджа-йоґу.
Тому об’єктом цього тексту є хатха-йоґа, невіддільна від плоду у вигляді раджа-йоґи. Плодом (phala) хатха-йоґи є визволення методом раджа-йоґи. Бажаючий цього плоду — це той, кому призначається (adhikārī) [текст].
grantha-viṣayayoḥ pratipādya-pratipādaka-bhāvaḥ sambandhaḥ | granthasya kaivalyasya ca prayojya-prayojaka-bhāvaḥ sambandhaḥ | granthābhidheyasya sa-phala-yogasya kaivalyasya ca sādhya-sādhana-bhāvaḥ sambandhaḥ iti uktam || 2 ||
Зв’язками [тексту] (sambaṃdha) є: співвідношення викладу та викладеного, тобто тексту та його об’єкта; співвідношення практики та вчення, тобто тексту та звільнення; співвідношення того, що досягається і досягнення, тобто назви тексту та звільнення як плода йоги. Так відомо.
15 Відсилання до чотирьох класичних атрибутів санскритського тексту:
1) viṣaya — об’єкт.
2) prayojana — застосування, ціль, мотив.
3) adhikārī — передача, призначення тексту.
4) saṃbandha — зв’язки, відносини з іншими ідеями та вченнями та іншими обставинами застосування знань тексту.
Шлока 3 #
bhrāntyā bahu-mata-dhvānte rāja-yogam ajānatām |
haṭha-pradīpikāṃ dhatte svātmārāmaḥ kṛpā-karaḥ || 3 ||
Сповнений милосердя Сватмарама встановлює «Хатха-прадіпіку»
для тих, хто позбавлений знання раджа-йоґи
внаслідок збентеження пітьмою безлічі думок.
Коментар до шлоки 3 #
nanu mantra-yoga-saguṇa-dhyāna-nirguṇa-dhyāna-mudrā-ādibhir eva rāja-yoga-siddhau kiṃ haṭha-vidyāupadeśena iti āśaṅkya vyutthita-cittānāṃ mantra-yoga-ādibhir rāja-yoga-asiddher haṭha-yogād eva rājayoga-siddhiṃ vadan granthaṃ pratijānīte bhrāntyā iti || mantra-yoga-ādi-bahu-mata-rūpe dhvānte gāḍhaandha-kāre yā bhrāntiḥ bhrāmaḥ tayā |
Ті, чия свідомість розсіяна (vyutthita-citta), мають такий сумнів (āśaṅkya): «Яка користь від викладення хатха-йоґи для успіху в раджа-йозі, якщо до успіху в ній [приводять] мантра-йоґа, саґуна-дхʼяна, нірґуна-дхʼяна, мудри й подібні практики?!». Ті ж, хто погоджується з цією книгою, кажуть так: «Той, хто не зміг досягти успіху в раджа-йозі за допомогою мантра-йоґи, дхʼян і мудр, досягне успіху в раджа-йозі завдяки хатха-йозі». Такі [різні думки] і є збентеженням (bhrāntyā). Тобто збентеження — це невігластво (bhrānti), яке виникає в осліплюючій непрохідній пітьмі (dhvānta) безлічі думок з приводу мантра-йоґи й інших практик.
taiḥ taiḥ upāyaiḥ rāja-yoga-arthaṃ pravṛttasya tatra tatra tad-alābhāt | vakṣyati ca ‘haṭhaṃ vinā rāja-yogaḥ’ iti ādinā | tathā rāja-yogam ajānatāṃ na jānanti iti ajānantaḥ teṣām, ajānatāṃ puṃsāṃ, rāja-yoga-jñānām iti śeṣaḥ | karoti iti karaḥ kṛpāyāḥ karaḥ kṛpā-karaḥ, kṛpāyāḥ ākaraḥ iti vā tā-dṛśaḥ | aneka haṭha-pradīpikākaraṇe ajñā-anukampā eva hetuḥ iti uktam | svātmani ārāmate iti svātmārāmaḥ |
Для того, хто з метою здобути раджа-йоґу безуспішно практикує всі ці методи (taiḥ taiḥ upāyaiḥ), [Сватмарама далі] скаже: «без хатхи немає раджа-йоґи».
Позбавлений знання раджа-йоґи — той, хто не знає раджа-йоґу.
Сповнений милосердя — це або той, хто діє з милосердя, або ж той, хто має милосердний вигляд, тобто стан милосердя. Таким чином, ще одна причина створення «Хатха-прадіпіки» позначена як співчуття (anukampā) до невігластва.
Сватмарама — той, хто насолоджується власною духовною сутністю (svātmani).
haṭhasya haṭha-yogasya pradīpikā iva prakāśakatvāt haṭha-pradīpikā tām | athavā haṭhaḥ eva pradīpikā rāja-yoga-prakāśakatvāt, tāṃ dhatte vidhatte, karoti iti yāvat | svātmārāmaḥ iti anena jñānasya saptamabhūmikāṃ prāptaḥ brahma-vid variṣṭhaḥ iti uktam | tathā ca śrutiḥ – ‘ātma-krīḍaḥ ātma-ratiḥ kriyā-vān eṣaḥ brahma-vidāṃ variṣṭhaḥ’ iti (Muṇḍakopaniṣat, III. 1. 4)
Стосовно назви «Хатха-прадіпіка», а точніше «Хатха-йоґа-прадіпіка», існує два варіанти її прочитання. Перше — «Освітлення хатха-йоґи», внаслідок того, що текст проясняє (prakāśakatvāt) хатха-йоґу подібно до лампи. Друге — «Світильник хатха-йоґи», оскільки хатха-йоґа ніби є світильником для раджа-йоґи, підсвічуючи її. Що стосується виразу встановлює «Хатха-прадіпіку», мається на увазі, що Сватмарама створює «Хатха-прадіпіку» як найкращий серед знавців духовного (brahma-vid16), оскільки досяг сьомого щабля пізнання. Про найкращого серед знавців духовного писання кажуть так: «це той, хто грає з атманом, насолоджується атманом, будучи сповнений активності» (ātma-krīḍaḥ ātma-ratiḥ kriyā-vān).
sapta bhūmayaḥ ca uktāḥ yoga-vāsiṣṭhe jñāna-bhūmiḥ śubhecchā-ākhyā prathamā samudāhṛtā | vicāraṇā dvitīyā syāt tṛtīyā tanu-mānasā || sattvāpattiḥ caturthī syāt tataḥ asaṃsakti-nāmikā | parārthābhāvinī ṣaṣṭhī saptamī turyagā smṛtā || asyārthaḥ |
Про сім щаблів пізнання в «Йоґа-васіштхі» сказано так:
Перший щабель пізнання називається Шубхечха17(śubhecchā).
Вічарана18(vicāraṇā) — другий.
Третій — Тану-манаса19 (tanu-mānasā).
Саттва-патті20 (sattvāpatti) — четвертий.
Після — Асамсакті21 (asaṃsakti).
Шостий — Парартха-абхавіні22 (parārthābhāvinī).
Сьомий щабель пізнання відомий як Турʼя-ґа23 (turyagā).
Далі — сенс цих рядків.
śubhecchā-iti ākhyā yasyāḥ sā śubhecchā-ākhyā | viveka-vairāgya-yutā śamādi-pūrvikā tīvra-mumukṣā prathamā jñānasya bhūmiḥ bhūmikā udāhṛtā kathitā, yogibhiḥ iti śeṣaḥ |1| vicāraṇā śravaṇa-manana-ātmikā dvitīyā jñāna-bhūmiḥ syāt |2| aneka-artha-grāhakaṃ manaḥ yadā aneka-arthān parityajya sad-eka-arthavṛtti-pravāha-vad bhavati tadā tanu-mānasaḥ yasyāṃ sā tanu-mānasā nididhyāsana-rūpā tṛtīyā jñānabhūmiḥ syād iti śeṣaḥ |3| imāḥ tisraḥ sādhana-bhūmikāḥ | āsu bhūmiṣu sādhakaḥ iti ucyate |
Перший щабель пізнання описаний йоґінами як той, чиє імʼя Шубхечха, на ньому є сильне бажання визволення (tīvra-mumukṣā). Цей щабель передує спокою (śama) і співвідноситься з вівекою й вайраґʼєю. Вічарана — це другий щабель пізнання, що має природу навчання й роздумів (śravaṇa-manana). Коли розум (manas), що збирає безліч сенсів, відкидає їх і стає подібним до стану потоку, спрямованого єдиною суттю, цей стан є третім щаблем пізнання тану-манаса, що має форму глибоких і повторюваних роздумів (nididhyāsana-rūpā) у тонко-[зосередженому] розумі. Таковими є три щаблі [пізнання], що співвідносяться з терміном sādhana. На них [йоґін] називається садхака24 (sādhaka).
tisṛbhiḥ bhūmikābhiḥ śuddha-sattve antaḥkaraṇe ‘ahaṃ brahma asmi’ iti ākāra-apekṣa-vṛtti-rūpā sattvāpatti-nāmikā caturthī jñāna-bhūmiḥ syāt | caturthī iyaṃ phala-bhūmiḥ | asyāṃ yogī brahmavid iti ucyate | iyaṃ samprajñāta-yoga-bhūmikā |4| vakṣyamāṇāḥ tisraḥ asamprajñāta-yogabhūmayaḥ | sattvāpatter anantarā sattvāpatti-saṃjñikā ayaṃ bhūmau upasthitāsu siddhiṣu asaṃsaktasya asaṃsakti-nāmikā pañcamī jñāna-bhūmiḥ syāt | asyāṃ yogī svayam eva vyuttiṣṭhate | etāṃ bhūmiṃ prāptaḥ brahma-vid-varaḥ iti ucyate |5| para-brahmātiriktam arthaṃ na bhāvayati yasyāṃ sā parārthābhāvinī ṣaṣṭhī jñāna-bhūmiḥ syāt | asyāṃ yogī para-prabodhitaḥ eva vyutthitaḥ bhavati | etāṃ prāptaḥ brahma-vid-varīyān iti ucyate |6| turyagā nāma saptamī bhūmiḥ smṛtā | asyāṃ yogī svataḥ parataḥ vā na vyutthānaṃ prāpnoti | etāṃ prāptaḥ brahma-vidvariṣṭhaḥ iti ucyate |7|
Коли органи чуття (karaṇa) набувають істинно чистого стану (śuddha-sattve) завдяки трьом попереднім щаблям, настає четвертий щабель пізнання — Саттва-апатті, у формі такої активності сприйняття: «Я є Брахма» (ahaṃ brahma asmi). Четвертий — щабель із плодом. На ньому йоґін називається знавцем духовного (brahma-vid). Цей щабель йоґи з розрізненням (saṃprajñāta). Три [наступні] описані щаблі йоґи — без розрізнення. Коли на цьому щаблі здобуті надздібності (siddhi), у байдужого [до них] виникає пʼятий щабель, що називається Асамсакті. На цьому щаблі йоґін набуває сили (vyuttiṣṭhate). Здобувши цей щабель, він вважається кращим із знавців духовного (brahma-vid-vara). На шостому щаблі пізнання, якиє має назву Парартха-абхавіні, практик не актуалізує [інших] обʼєктів, крім Пара-брахмана. Сьомий щабель відомий як Турʼя-ґа. На ньому в йоґіна більше не виникає протилежного стану [від шостого щабля] ні з власних, ні з зовнішніх причин. Досягнувши цього щабля, [йоґін] називається найкращим із знавців духовного.
tatra pramāṇa-bhūtā śrutiḥ atra eva uktā pūrvam | ayam eva jīvan-muktaḥ iti ucyate saḥ eva atra svātmārāma-padena uktaḥ iti alaṃ bahu-uktena || 3 ||
Давні писання проголошують: «Першим визволеним за життя (jīvan-mukta) є зазначений тут Сватмарама». Досить же просторих промов.
16 Буквально, brahma-vid — який знає Брахму, однак Брахма може бути посиланням на вищі духовні стани.
17 бажання прекрасного.
18 рефлексія.
19 витончення розуму.
20 здобуття істини.
21 та, що не має прив’язаностей.
22 та, де немає виникнення інших об’єктів, крім найвищого.
23 та, що веде до найкращого [стану].
24 практик.
Шлока 4 #
haṭha-vidyāṃ hi matsyendra-gorakṣa-ādyāḥ vijānate |
svātmārāmaḥ athavā yogī jānīte tat-prasādataḥ || 4 ||
Ґоракша, Матсʼєндра та інші [вчителі] осягнули відому науку хатхи.
Йоґін Сватмарама ж осягнув [її] завдяки ласки цього [Ґоракші].
#
Коментар до 4 шлоки #
mahat-sevitatvād haṭha-vidyāṃ praśaṃsan, svasya api mahat-sakāśād haṭha-vidyā-alābhād gauravaṃ dyotayati haṭha-vidyāṃ hi iti || hi iti prasiddham | matsyendraḥ ca gorakṣaḥ ca tau ādyau yeṣāṃ te matsyendra-gorakṣa-ādyāḥ ādya-śabdena jālandhara-nātha-bhartṛhari-gopīcandra-prabhṛtayaḥ grāhyāḥ | te haṭha-vidyāṃ haṭha-yoga-vidyāṃ vijānate viśeṣeṇa sādhana-lakṣaṇa-bheda-phalaiḥ jānanti iti arthaḥ | svātmārāmaḥ svātmārāma-nāmā | athavā śabda-samuccaye | yogī yoga-vān tat-prasādataḥ gorakṣaprasādāt jānīte ity anvayaḥ |
Вихваляючи науку хатха-йоґи внаслідок власної великої пошани до неї, а також внаслідок здобуття знання хатха-йоґи безпосередньо від великих, [він] виражає повагу — [так слід розуміти фразу] відому науку хатхи.
[Що стосується фрази] Ґоракша, Матсʼєндра та інші [вчителі], слово інші вказує на Джаландхара-натха, Бхартріхарі, Ґопічандру та інших. Вони пізнали науку хатхи, тобто науку хатха-йоґи, у тому сенсі, що вони особливим чином виділяють [хатха-йоґу] за практиками (sādhana), ознаками (lakṣaṇa), частинами (bheda) і плодами (phala).
Слово svātmārāmaḥ є власним іменем. Слово athavā означає зʼєднання. Під словом йоґін (yogī) мається на увазі той, хто володіє йоґою. Пізнав завдяки його ласки (tat-prasādataḥ) означає завдяки прихильності Ґоракші.
mparama-mahatā3 brahmaṇā3 api iyaṃ vidyā seviti iti atra yogi-yājñavalkya-smṛtiḥ । ‘hiraṇya-garbhaḥ yogasya vaktā na anyaḥ purātanaḥ ।’iti vaktṛtvaṃ ca mānasa-vyāpāra-pūrvakaṃ bhavati iti mānasa-vyāpāraḥ arthāt āgamaḥ । tathā ca śrutiḥ – ‘yan-manasā dhyāyati tad-vācā vadati’ iti | bhagavatā iyaṃ vidyā bhāgavatāḥ anuddhavādīn pratyuktā | śivas tu yogaḥ prasiddhaḥ eva | evaṃ ca sarva-uttamaiḥ brahma-viṣṇu-śivaiḥ sevitā iyaṃ vidyā |
Цю науку шанував навіть у найвищій мірі великий Брахма, про що сказано в «Йоґі-яджнявалкʼя-смріті»: «Йоґу проголосив Брахма (hiraṇya-garbha), а не хтось інший із давніх». Проголошення є таким, чому передує активність розуму, відповідно, [у нього] передбачається активність розуму, оскільки й Веди (śruti) вказують: «Про що [людина] в розумі думає (dhyāyati), те вона й говорить словами»25. Вішну (bhagavatā) проголосив цю науку своїм послідовникам, починаючи з Уддхави. Але також і Шива прославлений як йоґін. Таким чином, усі верховні [божества], а саме Брахма, Вішну й Шива, шанували цю науку.
na ca brahma-sūtra-kṛtā vyāsena yogī nirākṛtaḥ iti śaṅkanīyam | prakṛti-svātantrya-vidbhiḥ bheda-aṃśamātrasya nirākaraṇāt | na tu bhāvanā-viśeṣa-rūpa-yogasya | bhāvanāyāḥ ca sarva-saṃmatatvāt tāṃ vinā sukhasya api asambhavāt |
Також слід піддати сумніву таке твердження: «Йоґа була відкинута Вʼясою, творцем “Брахма-сутри”26» . [Цей сумнив виникає] внаслідок відкинення Вʼясою частини [санкхʼї], а саме [ідеї] незалежності природи [усього]27. А також це не так у контексті практики [внутрішнього] споглядання йоґи (bhāvanā), внаслідок того, що вона (bhāvanā) узгоджується з усім і внаслідок неможливість щастя без неї.
yathā-uktaṃ bhagavad-gītāsu28
na asti buddhir ayuktasyana ca ayuktasya bhāvanā ।
na ca abhāvayataḥ śāntiḥ aśāntasya kutaḥ sukham ||
А також у «Бгаґавад-ґіті» говориться:
Незосереджений не володіє [усталеним] розумом.
У незосередженого немає [внутрішнього] споглядання.
Той, хто не здатний споглядати, не має спокою.
Звідки ж щастя в того, хто не здобув [внутрішнього] спокою?
iti nārāyaṇa-tīrthaiḥ apy uktam
svātantrya-satyatva-mukhaṃ pradhāne satyaṃ ca cid-bheda-gataṃ vākyaiḥ |
vyāsaḥ nirācaṣṭa, na bhāvanā-ākhyaṃ yogaṃ, svayaṃ nirmita-brahma-sūtraiḥ ||ʼ
api ca
ātma-pradaṃ yogaṃ vyākarot matimān svayam |
bhāṣyādiṣu tataḥ tatra ācāryaḥ pramukhaiḥ mataḥ ||
Також сказано й Нараяна-тіртхою29:
У своїх «Брахма-сутрах» Вʼяса спростовує незалежну реальність першопричини (pradhāna), а також спростовує невідокремленість від свідомості (cid)30, однак йоґу, що називається [внутрішнім] спогляданням (bhāvanā-ākhya), він не спростовує.
А також:
Сам мудрець [Вʼяса] пояснив йоґу як ту, що дарує атман, у коментарі «Бгашʼя» до «Брахма-сутр» — [такої думки] дотримуються видатні вчителі.
mataḥ yogaḥ bhagavatā gītāyām adhikaḥ anyataḥ | kṛtaḥ śuka-ādibhiḥ, tasmād atra santaḥ atisādarāḥ | iti vedeṣu yajñeṣu tapaḥsu ca eva dāneṣu yat-puṇya-phalaṃ pradiṣṭam atyeti | tat sarvam idaṃ viditvā yogī paraṃ sthānam upaiti ca ādyam | iti bhagavad-ukteḥ kiṃ bahunā jijñāsuḥ api yogasya śabda-brahmaḥ ativartate iti vadatā bhagavatā yoga-jijñāsoḥ apy autkṛṣṭyaṃ varṇitaṃ, kim uta yoginaḥ | nārada-ādi-bhaktaśreṣṭhaiḥ yājñavalkya-ādi-jñāni-mukhyaiś ca asyāḥ sevanād bhakta-jñānināṃ apy aviruddhā ity uparamyate |
«Бгаґавадґіта» стверджує йоґу як ту, що перевершує інші [шляхи]. Її практикували Шука та інші [мудреці], тому мудреці шанують [її]. Так стверджував Володар (Вішну), він указував перевагу того, хто [лише] бажає пізнати йоґу, над тим, хто практикує ритуали Вед (śabda-brahma). Наскільки ж більша перевага йоґіна, [який уже опанував йоґу]!
Таким чином, Нарада та інші видатні послідовники, а також Яджнявалк’я та інші провідні мудреці вважають, що служіння цієї [науки хатха-йоґи] не є забороненим31 ні для цих відданих послідовників (bhakta), ні для мудреців (jñānin) — такий висновок.
25 Аргумент про те, що Брахма міркував про йогу, адже він її проголосив.
26 «Брахма-сутри» — текст, що викладає основи Веданти. У «Брахма-сутрах» вказані такі способи звільнення, як пізнання (jñāna), медитація (dhyāna), дія (karma), але не описані практики йоги.
27 Йдеться про те, що Веданта відкидала ідею недуальності, яка була базовою для йоґи (Санкх’ї).
28 Шлока 2.68, згідно з виданням Лакшманджу.
29 Цитата, можливо з Bhāva-prakāśikā — коментаря Нараяна-Тіртхі на «Брахма-сутри».
30 Тобто відкидає концепцію недуальності Санкх’ї.
31 Тобто є прийнятною.
Шлоки 5-9 #
śrī-ādinātha-matsyendra-śābara-ānanda-bhairavāḥ |
caurāṅgī-mīna-gorakṣa-virūpākṣa-bileśayāḥ || 5 ||
manthānaḥ bhairavaḥ yogī siddhir-buddhaś ca kaṇṭhaḍiḥ ||
koraṇṭakaḥ surānandaḥ siddhipādaś ca carpaṭiḥ || 6 ||
kānerī pūjyapādaś ca nityanātho nirañjanaḥ |
kapālī bindunāthaś ca kākacaṇḍīśvarāhvayaḥ || 7 ||
allāmaḥ prabhudevaś ca ghoḍācolī ca ṭiṇṭiṇiḥ ||
bhānukī nāradevaś ca khaṇḍaḥ kāpālikas tathā || 8 ||
ity-ādayo mahā-siddhā haṭha-yoga-prabhāvataḥ |
khaṇḍayitvā kāla-daṇḍaṃ brahmāṇḍe vicaranti te || 9 ||
Шрі Адінатх, Матсієндра, Шабара, Ананда-Бхайрава, Чаурангін,
Міна, Горакша, Вірупакша, Білеша, йогіни Мантхана-Бхайрава,
Сиддхі-буддха, Кантхаді, Корантака, Сурананда, Сиддхіпада,
Чарпаті, Канері, Пуджьяпада, Нітьянатх, Ніранджана, Капалі,
Біндунатх і Кака-чандішвара, Аллама-Прабхудева,
Гхода-чолі, Тінтіні, Бхануки, Нарадева, Кханда, Капаліка.
Ці та інші великі сиддхи32 завдяки силі хатха-йоґи,
знищивши кайдани33 часу, мандрують всесвітом (brahmāṇḍe34).
#
Коментар до шлок 5-9 #
haṭhayoge pravṛttiṃ janayituṃ haṭhavidyayā prāpta-aiśvaryān siddhān āha — śrī ādināthā ity ādinā | ādinātha śivaḥ sarveṣāṃ nāthānāṃ prathamaḥ nāthaḥ | tato nāthasaṃpradāyaḥ pravṛttaḥ iti nātha-saṃpradāyinaḥ vadanti | matsyendra-ākhyaś ca ādinātha-śiṣyaḥ | atra eva kiṃvadantī —
Щоб пробудити прагнення до хатха-йоґи, [Сватмарама] перелічує сиддхів (siddhān), які досягли могутності за допомогою науки хатха-йоґи, починаючи зі Шрі Адінатха. Адінатх — це Шива, перший серед натхів. Від нього походить традиція натхів — так стверджують послідовники традиції натхів. А учень Адінатха був відомий як Матсьєндра. Про нього існує така легенда —
kadācid ādinātha kasmiṃścid dvīpe sthitaḥ tatra vijanam iti matvā girijāyai yogam upadiṣṭavān | tīra-samīpa-nīra-sthaḥ kaścana matsyaḥ taṃ yogopadeśaṃ śrutvā ekāgra-cittaḥ niścala-kāyaḥ atisthe | taṃ tād-ṛśaṃ dṛṣṭvā anena yogaḥ śruta iti taṃ matvā kṛpālur ādinātha jalena prokṣitavān | sa ca prokṣaṇa-mātrād divya-kāyo matsyendraḥ siddho’bhūt| tam eva matsyendra-nātha iti vadanti|
Одного разу Адінатх перебував на якомусь острові і, вважаючи те місце безлюдним, передавав настанови з йоґи Парваті. Якась риба, що знаходилася у воді поблизу берега, почула ці настанови, і її свідомість стала однонаправленою, а тіло нерухомим. Побачивши її такою, милосердний Адінатх подумав: «Вона почула йоґу» — і окропив її водою. І лише від цього окроплення вона стала сіддхом Матсієндрою з божественним35 тілом. Саме його й називають Матсієндра-натх.
śābara-nāmā kaścit siddhaḥ | ānanda-bhairava-nāmānyaḥ | eteṣām itaretara-dvandvaḥ | chinnahasta-pādaṃ puruṣaṃ hindusthāna-bhāṣāyāṃ caurāṅgī iti vadanti | kadācid ādināthāl labdhayogasya bhuvaṃ paryaṭato matsyendra-nāthasya kṛpāvalokana-mātrāt kutracid araṇye-sthitaś caurāṅgī aṅkurita-hasta-pādo babhūva | sa ca tat-kṛpayā saṃjāta-hasta-pādo aham iti matvā tatpādayoḥ praṇipatya mamānugrahaṃ kuru iti prārthitavān | matsyendro’pi tam anugṛhītavān | tasyānugrahāc caurāṅgī iti prasiddhaḥ siddhaḥ so’bhūt |
mīno mīna-nāthaḥ, gorakṣo gorakṣa-nāthaḥ, virūpākṣa-nāmā bileśaya-nāmā ca | caurāṅgīprabhṛtīnāṃ dvandva || 5 ||
[Далі] згадуються сиддхи, один на ім’я Шабара, а другий — Ананда-Бхайрава. Наступний — Чаурангін, говором Індостану так називають людину з відрізаними ногами і руками. Одного разу, коли Матсіендра-натх вже отримав йоґу від Шиви, він мандрував по землі і побачив в одному лісі Чаурангіна. Лише від його співчутливого погляду у каліки відросли руки і ноги. «Я отримав ноги і руки завдяки його милості!» подумавши так, [той] вклонився ногам Масіендри і сказав «будь прихильний до мене!» І Матсьендра проявив прихильність, внаслідок чого Чаурангін також став відомим сиддхом.
[Далі у шлоках перераховуються] Міна, тобто Міна-натх, Горакша, тобто Горакша-натх, Вірупакша і Білеша; починаючи з Чаурангіна імена перераховуються парами [в одному складному слові].
manthāna iti || manthānaḥ bhairavaḥ yogī iti manthāna-prabhṛtīnāṃ sarveṣāṃ viśeṣaṇam || 6 || kānerī iti || kāka-caṇḍīśvara ity-āhvayo nāma yasya sa tathā anye spaṣṭāḥ || 7 || allāma iti || tathāśabdaḥ samuccaye || 8 || ity-ādaya iti pūrvoktā ādayo yeṣāṃ te tathā | ādi-śabdena tārānāthādayo grāhyāḥ | mahāntaś ca te siddhāś ca apratihataiśvaryā ity-arthaḥ | haṭha-yogasya prabhāvāt sāmarthyād iti haṭha-yoga-prabhāvataḥ | pañcamyās tasil |
Bhairavaḥ36 yogī є епітетом для всіх, починаючи з Мантхани. Також у тексті вказані Кака-Чандішвара і так далі. Ці та інші вказує на Тара-натху та інших [великих сиддхів37]. Великі сиддхи — це непереможні володарі.
Завдяки величі хатха-йоґи, тобто через силу хатха-йоґи, що виражено відкладним значенням суфікса taḥ у слові prabhāvataḥ.
kālo mṛtyuḥ tasya daṇḍanaṃ daṇḍaḥ deha-prāṇa-viyoga-anukūlo vyāpāraḥ taṃ khaṇḍayitvā chittvā | mṛtyuṃ jitvety-arthaḥ | brahmāṇḍa-madhye vicaranti viśeṣeṇa avyāhata-gatyā carantītyarthaḥ | tad-uktaṃ bhāgavate – yogeśvarāṇāṃ gatim āhur antar-bahis-trilokaḥ pavanāntar-ātmanām’ iti || 9 ||
[У словах] знищили кайдани часу (kāla-daṇḍaṃ), час означає смерть, її кайдани — [це інструмент] покарання, а саме — активність, спрямована на роз’єднання тіла з життєвою енергією (prāṇa). Під їх знищенням мається на увазі їх розрубання. Тобто, вони перемогли смерть. Мандрують по всесвіту, у сенсі особливим чином переміщуються, не маючи перешкод. Про це сказано в «Бхагаваті38»:
Вважається, що шлях владик йоґи, чий атман входить у вітер — всередині і зовні трьох світів.
34 Буквально, яйце Брахми.
35 Ім’я matsyendraḥ перекладається як володар над рибами.
36 Тут слово bhairavaḥ може як бути частиною імені (Мантана-Бхайрава), так і мати окреме значення і тоді
перекладатися як той, що викликає острах (ознака до yogī).
37 Мається на увазі список 84 сиддхів.
38 Невідомо, на який саме текст тут посилається Брахмананда.