Напевно багатьом практикам йоґи знайомий роман Івана Єфрємова «Лезо бритви». Не буде перебільшенням сказати, що багатьох саме цей роман привів до йоґи. Менш відомо, що образ леза насправді є одним із найстаріших символів йоґи. Так, у «Катха-упанішаді» сказано про Шлях Йоґи:
14. «Встаньте, прокиньтеся, знайшовши дари, опануйте [їх]. Гострий, як лезо бритви, нездоланний, важкодоступний цей шлях», - кажуть мудреці.
Схожий вислів є в «Мокшадхармі»:
Так важко непідготовленому в йоґічному зосередженні (дгарані) втриматися,
Що (здається) легше встояти на відточеному лезі бритви,
О, володарю землі.
Елегантність цих метафор полягає в тому, що лезо dhārā є однокореневим зі словом дгарана dhāraṇā і зі словом dhāra «розуміння». Саме до цього набору смислів відсилає нас назва роману.