Символи йоґи
Іноді заходимо до когось додому і розуміємо — тут практикують йоґу. Сучасні символи йоґи — це облаштоване місце для йоґа-аксесуарів або місце для медитації.
Статуетки, незважаючи на свою популярність, можуть бути просто прикрасою, тож якщо їх бачимо, варто уточнити, що саме вони означають для господаря простору.
Символ — це натяк, ознака схожості з іншими людьми за певним принципом. Позначати символами свої захоплення — природний посил для людини, що прагне спільності.
На цій сторінці — про те, якими символами позначалася духовна практика і належність до духовної традиції в історії йоґи.
Статуетки, незважаючи на свою популярність, можуть бути просто прикрасою, тож якщо їх бачимо, варто уточнити, що саме вони означають для господаря простору.
Символ — це натяк, ознака схожості з іншими людьми за певним принципом. Позначати символами свої захоплення — природний посил для людини, що прагне спільності.
На цій сторінці — про те, якими символами позначалася духовна практика і належність до духовної традиції в історії йоґи.
Третє око
Багатьох індійських богів та аскетів зображено з третім оком. Символізму третього ока присвячений розділ книжки «Йога: історія ідей та поглядів».
Око мудрості (jñāna-cakṣuṣ) згадується в «Законах Ману» і «Бгаґавадґіті». Наприклад, цитата з «Ману-смріті»:
jñānenaivāpare viprā yajanty etair mak jñāna-cakṣuṣā ॥4.24॥
Інші брахмани, бачачи оком знання, що знання є основою обряду, завжди приносять жертви тільки знанням.
(Переклад С. Д. Ельмановича)
Але про третє око говорили і в грецькій традиції. Так, неоплатонічний текст «Пролегомен до платонівської філософії» пише про Платона:
«Коли він відкрив ідеї, йому здалося, ніби в нього відкрилося ще одне око».
Пізніше мислитель Відродження Марсіліо Фічіно у своєму коментарі на платонівський «Філеб» пише:
«Серед мудреців Греції народилася легенда, ніби Платон мав три ока: одним він споглядав людське, другим — природне, третім — божественне. Третє око було на лобі, два інших — під ним».
Ця цитата дуже точно, навіть дещо краще за індійських мудреців, формулює сутність аджни як роботу з ідеями.
Око мудрості (jñāna-cakṣuṣ) згадується в «Законах Ману» і «Бгаґавадґіті». Наприклад, цитата з «Ману-смріті»:
jñānenaivāpare viprā yajanty etair mak jñāna-cakṣuṣā ॥4.24॥
Інші брахмани, бачачи оком знання, що знання є основою обряду, завжди приносять жертви тільки знанням.
(Переклад С. Д. Ельмановича)
Але про третє око говорили і в грецькій традиції. Так, неоплатонічний текст «Пролегомен до платонівської філософії» пише про Платона:
«Коли він відкрив ідеї, йому здалося, ніби в нього відкрилося ще одне око».
Пізніше мислитель Відродження Марсіліо Фічіно у своєму коментарі на платонівський «Філеб» пише:
«Серед мудреців Греції народилася легенда, ніби Платон мав три ока: одним він споглядав людське, другим — природне, третім — божественне. Третє око було на лобі, два інших — під ним».
Ця цитата дуже точно, навіть дещо краще за індійських мудреців, формулює сутність аджни як роботу з ідеями.
Риба
Загальновідомо, що риба була одним із символів раннього християнства. Проте, значно раніше риба була одним із символів йоґина.
Суть цього символу прочинена у вигляді філософських загадок у «найбільш йоґівській» главі «Магабгарати» — «Мокшадгармі». Загадка така: «Хто спить, не заплющуючи очей? — Риба спить, не заплющуючись». Розшифровка цієї загадки: йоґ перебуває в сансарі, не втрачаючи усвідомленості.
Рибна символіка простежується також і в імені міфологічного засновника традиції натхів — Матсієндранатха (він же Мінанатх). Перше розшифровується як владика (Індра) риб (матсья) або народність матсіїв. Друге ім'я Міна також у перекладі «риба». За однією з легенд Матсієндр, набувши вигляди риби, підслухав вчення Йоґи, що його Шіва викладав своїй дружині Парваті, яка якраз заснула під час пояснення. Ймовірно, розшифровка цього міфу аналогічна до загадки. Суть Йоґи можна зрозуміти, усвідомлено спостерігаючи за взаємодією Духа і Матерії.
Суть цього символу прочинена у вигляді філософських загадок у «найбільш йоґівській» главі «Магабгарати» — «Мокшадгармі». Загадка така: «Хто спить, не заплющуючи очей? — Риба спить, не заплющуючись». Розшифровка цієї загадки: йоґ перебуває в сансарі, не втрачаючи усвідомленості.
Рибна символіка простежується також і в імені міфологічного засновника традиції натхів — Матсієндранатха (він же Мінанатх). Перше розшифровується як владика (Індра) риб (матсья) або народність матсіїв. Друге ім'я Міна також у перекладі «риба». За однією з легенд Матсієндр, набувши вигляди риби, підслухав вчення Йоґи, що його Шіва викладав своїй дружині Парваті, яка якраз заснула під час пояснення. Ймовірно, розшифровка цього міфу аналогічна до загадки. Суть Йоґи можна зрозуміти, усвідомлено спостерігаючи за взаємодією Духа і Матерії.
Черепаха
Добре відома строфа «Бгаґавадґіти, де йоґіна порівнюють із черепахою, оскільки він вбирає спрямованість уваги органів чуття (індрії) подібно до того, як черепаха вбирає кінцівки в панцир.
Цю строфу прямо чи опосередковано цитуює більшість трактатів з йоґи. Ще одна «черпаха» згадана в «Хатха-йоґа-прадіпіці».
За цим текстом, хатха-йоґа мов черепаха порівняно до решти різновидів йоґи та їхніх практиків. Чому ж саме цей образ? Окрім очевидного посилання на Ґіту, відповідь криється у використаній назві: крім відомого терміна «курма», черепаха називається на санскриті «каматха». Етимологія (точніше нірукті) така: «та, хто (ка) є [своїм власним] домом (матха)». Тобто черпаха — символ самодостатності, автаркії (висловлюючись грецькою), кайвальї.
Цю строфу прямо чи опосередковано цитуює більшість трактатів з йоґи. Ще одна «черпаха» згадана в «Хатха-йоґа-прадіпіці».
За цим текстом, хатха-йоґа мов черепаха порівняно до решти різновидів йоґи та їхніх практиків. Чому ж саме цей образ? Окрім очевидного посилання на Ґіту, відповідь криється у використаній назві: крім відомого терміна «курма», черепаха називається на санскриті «каматха». Етимологія (точніше нірукті) така: «та, хто (ка) є [своїм власним] домом (матха)». Тобто черпаха — символ самодостатності, автаркії (висловлюючись грецькою), кайвальї.
Баньян
Якщо порівняти йоґу із деревом, то цим деревом став би баньян – дерево, яке не має єдиного стовбура. Кожна його гілка пускає своє власне коріння, що дає нові пагони; а вони, в свою чергу, вигадливо переплітаються і породжують нові гілки.
І вражений мандрівник вже несилий збагнути, чи одне перед ним дерево, а чи цілий ліс.
І вражений мандрівник вже несилий збагнути, чи одне перед ним дерево, а чи цілий ліс.
Лезо бритви
Напевно багатьом практикам йоґи знайомий роман Івана Єфрємова «Лезо бритви». Не буде перебільшенням сказати, що багатьох саме цей роман привів до йоґи. Менш відомо, що образ леза насправді є одним із найстаріших символів йоґи. Так, у «Катха-упанішаді» сказано про Шлях Йоґи:
14. «Встаньте, прокиньтеся, знайшовши дари, опануйте [їх]. Гострий, як лезо бритви, нездоланний, важкодоступний цей шлях», - кажуть мудреці.
Схожий вислів є в «Мокшадхармі»:
Так важко непідготовленому в йоґічному зосередженні (дгарані) втриматися, Що (здається) легше встояти на відточеному лезі бритви, О, володарю землі.
Елегантність цих метафор полягає в тому, що лезо dhārā є однокореневим зі словом дгарана dhāraṇā і зі словом dhāra «розуміння». Саме до цього набору смислів відсилає нас назва роману.
14. «Встаньте, прокиньтеся, знайшовши дари, опануйте [їх]. Гострий, як лезо бритви, нездоланний, важкодоступний цей шлях», - кажуть мудреці.
Схожий вислів є в «Мокшадхармі»:
Так важко непідготовленому в йоґічному зосередженні (дгарані) втриматися, Що (здається) легше встояти на відточеному лезі бритви, О, володарю землі.
Елегантність цих метафор полягає в тому, що лезо dhārā є однокореневим зі словом дгарана dhāraṇā і зі словом dhāra «розуміння». Саме до цього набору смислів відсилає нас назва роману.
